«У файні сезони за один похід до лісу приносив до 30 кг боровиків…»

Головним елементом герба цього села на Бережанщині є боровик. Місцеві художники помістили тут його зображення неспроста: з давніх-давен довколишні ліси багаті на білі гриби, а у кожній-другій хаті цього населеного пункту живуть затяті грибники. Іван Бойчук — один із них, на «тихе полювання» ходить з дитинства, його грибарський стаж становить понад 47 років

Знає чи не кожен кущик, під яким можуть ховатися лісові дари. Веде своєрідний «грибний» щоденник: коли, де першими/останніми з’явилися у сезоні боровики, які закономірності їх появи чи відсутності, як вплинула на це погода-негода. Аналіз зібраних даних дозволяє спрогнозувати грибний урожай.

— Цього року я менше записував свої спостереження, бо часу не було — працював у полі, — розповідає Іван Миколайович. — Але, попри все, встигав і піти до лісу. Мене туди тягне змалечку: ще навіть до школи не ходив, а тато вже вчив мене шукати гриби. Збираю козарі, голубінки (так у цих краях називають сироїжки), підосичники, підберезники, опеньки, «баранячі голови». Та найбільше мені подобається шукати білі гриби.

Були такі файні сезони, що за один похід до лісу приносив додому їх до 30 кг. Коли вже не мав у що збирати, телефонував до сина, щоб під’їхав мотоциклом, вивантажував свої трофеї у коляску, брав нову сумку і знову йшов до «роботи»…

Пан Іван знає напам’ять всі грибні місця в окрузі і вирушає туди, коли інтуїція підказує, що його чекає удача. Внутрішнє чуття часто скеровує в урочище за кілометр від своєї хати. Як правило, повертається звідти з повними торбами.

— Ще дотепер можна надибати білі гриби! — запевняє наш співрозмовник. — Цього року востаннє назбирав їх на свято Михайла, 8 листопада. Боровички були капітальні, красунчики!

Цікавимося у грибозная, чому, попри прогнози, цьогорічні літо-осінь були менш щедрими, ніж раніше.

— Уся причина — у зміні клімату, у різких температурних перепадах. Згадайте: спочатку була спека, потім — затяжні дощі, похолодання. Грибам такі стреси не підходять. Якщо видається сприятливий сезон, гриби з’являються день у день. За ніч боровик може вирости на 8−10 сантиметрів.

Ростуть гриби у різних місцях — у букових, грабових, дубових лісах, можуть бути і у березнику. Кожні мають свій сезон. Але нині мало грибних місць залишилося — бо у нас вирізують ліси…

Цікавимося у пана Івана грибарськими традиціями і забобонами. Зокрема, чи правда, що коли побачиш маленького боровика, треба його тут же підібрати, а не сподіватися, що «за день-два підросте»?

— Я не чекаю! Старі люди казали, що після того, як людина побачить малого гриба, він перестає рости. Тому треба його забрати. Інакше гнитиме або його хробаки з’їдять. Рідкісний випадок, щоб помічений малий гриб виріс до великого. Те саме з баранячками…

— Якщо слимак під’їв гриба…

— Нічого страшного! Слимакам теж треба чимось харчуватися. Якщо вони гриби їдять, то і людині їх можна їсти. До речі, слиз слимака є лікувальним засобом. Один чоловік розповідав мені, що вивів ним бородавки.

— Як правильно збирати гриби?

— Я зриваю їх і на місці чищу. За собою слідів не залишаю. Присипаю корінці землею — щоб менше хто бачив. Бо буде на тому місці порпатися, знищить грибницю…

— Чи можуть обрізані корінці ще раз дати урожай?

— Можуть, бо це — грибовисько.

— Кажуть, що як знайшов одного гриба, треба не квапитися, а розглянутися — бо неподалік мають ще бути боровики…

— Саме так! Бувало, на кількох квадратних метрах знаходив 20−30 боровиків. Часом не було де стати. Торік на одному місці назбирав повну сумку.

— Чи можна обчищені корінці принести додому і посадити десь під горіхом — щоб мати домашні боровики?

— Пробував, але толку не було. Опеньки можуть вирости, але боровики — ні. Вони хочуть лісових умов… Я чув, що для розмноження беруть старі гриби (які вже розлазяться), сушать, а потім з того насіння-спор вирощують нові. Задля такого розмноження мені навіть пропонували принести старих грибів з корінням.

Улітку дружину Івана Миколайовича можна побачити на ринку — продає те, що з лісу приніс чоловік. Клієнтів не бракує. Дехто приїжджає до них додому. Готові купити навіть 50 кг боровиків — лиш би були!

Наш співрозмовник підсумовує:

— Вигідна справа — лісові гриби. Якщо рік буде сприятливим, можна на них непогано заробити. Але я чув, що скоро треба буде «грибні» податки платити. Як бути? Не знаю. Я з такими «податківцями» ще не зустрічався…

Залишити перший коментар

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.