Головна мета Лісової реформи України 2021-2025 полягає у перетворенні Державного підприємства «Ліси України» на корпорацію юридичним обґрунтуванням якої може бутиг Указ Президента України «Про корпоратизацію підприємств» № 210/93 від 15 червня 1993 р. та підготовки до приватизації.
Із кінця 2021 року фактичним куратором і по суті «батьком» лісової реформи став Ростислав Шурма, заступник керівника Офісу Президента (ОП), який відповідав за економічний блок і держкорпоративне управління. Саме він був головним ідеологом моделі корпоратизації ДП «Ліси України».
Шурма відіграв ключову роль у формуванні економічної логіки реформи, а саме:
- Розробка концепції корпоратизації лісгоспів за аналогією з енергетичними держкорпораціями («Енергоатом», «Укрзалізниця»).
- Створення вертикально інтегрованої структури ДП «Ліси України» (замість 350+ лісгоспів — єдине господарське підприємство).
- Фінансова централізація — усі доходи та видатки зосереджуються у центрі, регіональні підрозділи втрачають автономію.
- Контроль через корпоративне управління: створення наглядових рад, розробка KPI, залучення радників (часто з бізнес-середовища).
- Підтримка законодавчих змін, що розглядали деревину як біржовий товар (законопроект №13227-д), що посилювало централізацію торгів.
Своє бачення Лісової реформи Ростислав Шурма виклав у низці інтерв’ю українським ЗМІ, зокрема в Економічній правді та Interfax-Україна, де він докладно виклав концепцію, особливості та перспективи розвитку лісової реформи.
«Ліси України – помийна яма, де крали десятиліттями всі та ще продовжують красти. Минули три квартали – 2,5 мільярда прибутку, усі гроші на рахунку, величезна інвестиційна програма. Звідкись же ці мільярди для держави з’явилися. Раніше їх просто розкрадали», таку оцінку лісової галузі дав Ростислав Шурма.
Слід гадати, що з корпоратизацією все зміниться. Додасться президентський мільярд дерев і красти нарешті перестануть.
- Що саме передбачає Указ Президента №210/93 (15.06.1993)
Указ «Про корпоратизацію підприємств» регулює процедуру перетворення державних підприємств на:
- державні акціонерні товариства, або
- холдинги,
- з подальшою метою приватизації або створення конкурентних корпоративних структур.
Головна суть Указу:
Корпоратизація = підготовчий етап до приватизації, що дозволяє перетворити держпідприємство у господарську структуру, здатну функціонувати в ринковому середовищі.
Указ діє й сьогодні, він НЕ був скасований.
✅ 2. Чи поширюється Указ №210/93 на ДП «Ліси України»?
Формально — ТАК.
Указ поширюється на всі державні підприємства, які:
- можуть бути перетворені на АТ,
- або мають комерційну діяльність,
- або не віднесені до категорії об’єктів, що не підлягають приватизації.
ДП «Ліси України» відповідає формальним критеріям:
- це унітарне державне підприємство, що здійснює комерційну діяльність;
- має централізований менеджмент;
- може бути переведене у форму АТ.
Тому юридично Указ може бути застосований до ДПЛУ.
⚠️ 3. Чи означає це, що ДПЛУ готують до приватизації?
Так — потенційно, але не прямо і не автоматично.
Указ №210/93 не приватизує нічого сам по собі. Він лише створює механізм:
Створити державну корпорацію → підготувати активи → у разі політичного рішення — приватизувати частину або все.
Що робить ситуацію небезпечною саме для лісів України:
✔ ДПЛУ отримало статус єдиного господарюючого суб’єкта
Створення єдиного оператора — це класична модель передкорпоратизаційної централізації.
✔ ДПЛУ отримало право власності на заготовлену деревину і всю виручку
Це нетипово для державної установи і характерно для комерційної корпорації, яка є власником активів.
✔ Було проведено «реорганізацію» шляхом приєднання всіх лісгоспів
Це повторює процедуру акумуляції активів перед корпоратизацією, як це було з «Укрзалізницею» у 2015 році.
✔ Багато рішень ОП і уряду 2021–2023 року були спрямовані на підготовку до корпоративної моделі
(Шурма був її куратором, а він є спеціалістом саме з корпоративного права.)
⚠️ 4. Чи може корпоратизація ДПЛУ призвести до приватизації лісів?
Так — це реально можливо, тому що:
- Корпоратизація створює акціонерне товариство. Воно може емітувати акції, продавати частки, залучати приватний капітал.
- Хоча ліси як земля не підлягають продажу, але права користування, вилучення ресурсів і операційне управління можуть бути приватизовані.
- В Європі такі моделі застосовуються, але тільки з жорстким контролем. В Україні — контроль фактично відсутній, що створює ризик:
приватизація права використовувати національний ресурс = фактична приватизація ресурсу.
- Законопроєкт 13277-д, який закріплює монополію ДПЛУ + бірж на деревину, є фактично другим етапом передкорпоратизаційної реформи.
- Наступним етапом може бути:
- корпоратизація ДПЛУ;
- виведення операцій у дочірні компанії;
- можливість приватного інвестора увійти у капітал;
- концесіонування або передача прав управління.
❗ ВИСНОВОК
📌 Указ №210/93 повністю може застосовуватися до ДП «Ліси України».
📌 Модель реформування ДПЛУ повністю відповідає класичній схемі корпоратизації перед приватизацією:
- централізація активів;
- консолідація фінансових потоків;
- передача права власності на продукцію;
- створення комерційної моделі;
- монополізація ринку;
- юридична структура для корпорації.
📌 Хоча ліс як земля не може бути приватизований,
може бути приватизоване право на деревину, на доступ до лісового ресурсу і на управління ним.
Це і є головний ризик.
❗ Особливо важливо:
У ЄС корпоратизація не є проблемою, бо:
- існують незалежні наглядові ради;
- ресурси не передаються у власність оператору;
- операторам не дають монополію на ринок;
- державні ресурси продаються лише через державні платформи;
- виручка розподіляється державою, а не корпорацією.
В Україні — навпаки.
