Ліси Півдня і Сходу – на межі катастрофи

Благодарю руководителя и всех сотрудников издательства Экоинфор, выславших мне несколько статей для размещения. Начинаю с самой актуальной.

Сегодня уместно вспомнить этот круглый стол, организованный НУБиП и ФЛЕГ, благодаря инициативе Юрия Марчука. Благодаря ему к проблеме финансирования лесных предприятий, не имеющих достаточной для самофинансирования ресурсной базы, было привлечено внимание депутатов. Завтра, снова в НУБиП состоится выездное заседание аграрного комитета ВР по лесным проблемам. На этот раз в заседании примет участие и Кристина Юшкевич, вместе с выбранными её представителями отрасли. Выступления "з питань щодо проблем та перспектив розвитку лісової галузі України" поручено подготовить директору УкрНИИЛХА, начальникам Закарпатского, Житомирского и Донецкого ОУЛМГ. Конечно будут выступать Кристина Васильевна и  Юрий Николаевич. Мероприятие  очень своевременное ответственное и важное ещё и потому, что  уже после завтра в зал ВР будет вынесен Бюджет -2017. От того каким он будет прямо зависит жизнь тысяч наших коллег и друзей. Об этом событии быстро и объективно раскажет газета "Природа і суспільство". Сейчас идет подписная компания и я прзываю Вас поддержать издательство "Экоинформ ", которое делает важнейшую для отрасли работу. М.П.

Фахівці презентували своє бачення стратегії порятунку лісової галузі

Понад 120 експертів взяли участь у обговоренні стратегії порятунку лісової галузі на Всеукраїнському круглому столі «Ліс. Держава. Гроші. Хто, кому, скільки?», який відбувся у Національному університеті біоресурсів і природокористування, за участі народних депутатів Аграрного комітету ВР, представників Державного агентства лісових ресурсів, Міністерств та відомств, провідних науковців, виробників, експертів програми FLEG Світового банку, ЄС, WWF, Громадської організації «Незалежне експертне партнерство», освітян з базових університетів, профспілкових організацій та ЗМІ. Ситуацію зі збереженням лісових насаджень, особливо Півдня та Сходу, фахівці називають критичною. За словами учасників круглого столу, проблеми виникли у зв’язку з відсутністю державної підтримки лісової галузі у 2016 році. Це призвело до катастрофічного погіршення економічних показників у лісогосподарських підприємствах Півдня і Сходу, а їхні працівники не отримують зарплатні й масово звільняються.
Також через відсутність фінансування зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень, не проводяться протипожежні заходи, а брак належної охорони призвів до збільшення кількості самовільних рубок.

За словами лісівників, понад один мільйон гектарів високоцінних для екології та аграрного сектору лісів залишається без охорони. При цьому підтримки галузі Державним бюджетом на 2017 рік не заплановано.

Як наслідок, така ситуація з часом може призвести до погіршення стану довкілля, посилення водної та вітрової ерозії, деградації сільськогосподарських угідь – насамперед, Півдня і Сходу країни. Нам потрібно шукати власні резерви, кажуть експерти, – і вони є.
– Ліси Півдня і Сходу – на межі катастрофи. За кілька років ми можемо повернутися до тієї ситуації, яку наші батьки зупинили в 60­х роках, висаджуючи по 30 тисяч га лісових насаджень: у повоєнний час, коли економіка піднімалася з колін, було створено 400 тис. га лісозахисних смуг. Вони закрили ґрунти від ерозії. Ліси Півдня та Сходу – це екологічний, аграрний чинник, адже це ліси, які підвищують урожайність. Ліси Півдня – це форпост проти суховіїв, ерозії ґрунтів. Нам треба створити умови чесної роботи, чесних тендерів. Якщо взяти «середню температуру» по Україні в лісовому господарстві, то вона – нормальна, але Південь – у реанімації, – говорить завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП, національний координатор програми FLEG Юрій Марчук. – Ми підготували зміни до закону і маємо ще кілька днів, аби подати на реєстрацію поправки до держбюджету. Зробити це необхідно, адже за 45 років роботи в галузі такого критичного стану я ще не бачив. Немає і спільної стратегії розвитку галузі: деревообробники шукають вільний ринок, а екологи вимагають створювати нові заповідники. Це протистояння поставило питання, чи бути лісовій галузі взагалі.

Фахівці презентували й своє бачення стратегії порятунку лісової галузі. Йдеться про створення Державного фонду лісового господарства, як органу, який має накопичувати кошти для вирішення питань розвитку та майбутнього галузі. Такого, які діють у країнах Європи (пропозиції подані в Проекті рішення). На думку ще одного консультанта FLEG Михайла Попкова, фонд може збирати у рік до одного мільярда гривень.

– Боляче дивитися на те, що сталося з галуззю після її підпорядкування Мінагрополітики. Повне припинення фінансування стало катастрофою. Для порятунку українського лісівництва ми пропонуємо створити центральний фонд ведення лісового господарства, інший варіант – включити лісове господарство до Програми державної підтримки АПК, – сказав Михайло Попков. – Треба зробити дві речі – знайти вихід, аби зупинити розвал, друге – створити шлях для створення фінансово­економічної системи, яка зможе працювати по всій країні. Та модель, яка є нині, – не стійка. Їй 20 років. Є конфлікт між державою та тими, хто постійно користується лісами. Абсолютно різні підходи до бачення джерел надходження. В Україні на перше місце вийшли фіскальні інтереси, і це – зрозуміло. Але через збільшення фінансового тиску – податків на галузь, та зменшене фінансування у нас – форс­мажор, якого не було.

Зі слів експертів, надходження до фонду можливі завдяки фінансуванню бюджетних програм – це перше джерело. Наступні – 5% від реалізації деревини, 50% від лісового бюджету (попенна плата), також сюди слід включити компенсацію за відчуження земель ДАФ, послуги мисливства, штрафи й 50% дивідендів на прибуток. Разом це складе один мільярд гривень, який можна розподіляти на Держлісагентство, науку, лісовпорядкування тощо.

Народний депутат України Валерій Давиденко визнав ідею створення такого фонду раціональною.

Наслідком всеукраїнської конференції став проект рішення, у якому експерти вирішили просити Прем’єр­міністра України Володимира Гройсмана, Голову Верховної Ради Андрія Парубія та керівників профільних міністерств і комітетів відновити фінансування державної програми 2805060 «Ведення лісового та мисливського господарства, охорона і захист лісів» і направити на ці цілі 700 мільйонів гривень (щоб забезпечити роботу південно­східних лісгоспів). Друге рішення – Мінагрополітики України та Держлісагентству України до 1 квітня 2017 року розробити та внести проекти змін до Податкового та Лісового кодексів з метою створення державного цільового фонду ведення лісового господарства, в який направити 5% коштів від реалізації ресурсних лісгоспів та частину відрахувань від лісової ренти. Третє – просити голів обласних адміністрацій та народних депутатів передбачити для південно­східних лісів фінансову підтримку з екологічного фонду обласних бюджетів.

Присутні на засіданні круглого столу народні депутати України В. Давиденко та В. Дідич направили Голові Комітету ВР України з питань бюджету А. Павелку звернення з проханням врахувати пропозиції фахівців лісової галузі щодо забезпечення фінансування лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу України, які через відсутність державної підтримки практично доведені до банкрутства.
Залишилося чекати результату…

Оксана МИКОЛЮК
Газета "Природа і суспільство"