13/11/2025
0Записи круглого стола и презентаций в открытом доступе пока нет. М.П.
Учасники обговорили питання відповідності українських процесів візії ЄС щодо декарбонізації, а також прозорості та відкритості формування інвестиційно привабливого середовища для сталої відбудови України. Зокрема, йшлося про необхідність законодавчої гармонізації українських норм з європейськими стандартами та роль міжнародної сертифікації у забезпеченні довіри донорів.
Учасники круглого столу дійшли згоди, що зелена відбудова України є не лише відповідальністю, а й конкурентною перевагою у залученні міжнародних інвестицій та доступі до європейських ринків. Її успішне впровадження вимагає системної співпраці між усіма зацікавленими сторонами.
Сертифікація сталого будівництва прискорить залучення інвестицій для відбудови України
Фото: © FSC Україна
6 листопада 2025 року в Укрінформі (м. Київ) у змішаному форматі відбувся круглий стіл «Сертифікація сталого будівництва: міжнародний досвід та локальні рішення в контексті декарбонізації». Учасники обговорили питання відповідності українських процесів візії ЄС щодо декарбонізації, а також прозорості та відкритості формування інвестиційно привабливого середовища для сталої відбудови України.
Незважаючи на складні умови повномасштабної війни, будівельний сектор демонструє відновлення обсягів будівництва. За даними Держстату, які передає Інтерфакс-Україна, у січні-липні 2025 року обсяг виконаних робіт зріс на 16,1%. Це створює передумови для інтеграції принципів сталого розвитку, європейських норм і міжнародної сертифікації як основи для залучення донорських коштів та інвестицій.
Учасники круглого столу розпочали дискусію з наголосу: фундамент сталої відбудови має бути закладений через законодавчу гармонізацію. Народний депутат України Богдан Кицак підкреслив: «Підвалини закладаються буквально тут і зараз. Щоб будівельна галузь розвивалася в міжнародному контексті, нам потрібно привести українські норми до європейських стандартів, особливо щодо пожежної безпеки та дерев’яних конструкцій».
Цю стратегічну необхідність підтвердила Олена Воскобійник, директорка Департаменту технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій: «Регламент будівельної продукції ЄС фокусує увагу на екологічності, повторному використанні матеріалів та цифрових паспортах продукції. В Україні вже триває робота над стратегією його впровадження – поступово і синхронно з країнами Євросоюзу», – зазначила вона.
Важливим напрямом дискусії стало питання ролі бізнесу у впровадженні сталих стандартів. Генеральний директор Конфедерації будівельників України Олександр Червак зазначив, що саме приватний сектор може стати рушійною силою у відбудові України, якщо державна політика забезпечить чіткі правила гри та сприятиме розвитку інновацій.
«Бізнес готовий працювати за новими правилами, якщо вони є умовою донорів. Ми вже маємо приклади – як-от фінський проєкт відновлення школи в Микуличах, що будується за принципами нульового енергоспоживання. Такі ініціативи показують, що сталі стандарти можуть і мають стати нормою», – зазначив гендиректор КБУ Олександр Червак.
Тему інтеграції сталих підходів у відбудову продовжила аналітикиня з питань зеленої відбудови України Анна Акерманн. Вона підкреслила, що перехід до сталих стандартів вимагає врахування повного життєвого циклу будівлі, що мінімізує екологічний вплив.
«Понад чверть викидів вуглецю під час післявоєнної відбудови пов’язана з виробництвом будівельних матеріалів. Щоб мінімізувати вплив, потрібно застосовувати сучасні технології, міжнародні стандарти і планувати будівлі з урахуванням повного життєвого циклу», — пояснила вона.
Локальні ініціативи вже демонструють практичну реалізацію сталих рішень, проте для їх масштабування потрібне визнання на державному рівні. Катерина Пилипчук, віцепрезидентка FIABCI-Ukraine, підтвердила: «Програма Rebuild Green 2030 показує, що сталі рішення можливі навіть у невеликих громадах. Але для масштабування нам потрібно гармонізувати національні ДБНи з європейськими вимогами та визнавати сертифікати виробників, які вже мають екологічну сертифікацію в ЄС».
Саме міжнародна сертифікація є інструментом, який верифікує екологічні критерії та забезпечує довіру міжнародних донорів. Співзасновник Ukrainian Green Building Council Роман Грищенко пояснив: «Зелена сертифікація враховує все від походження матеріалів до умов їх постачання. У стандартах BREEAM та DGNB будівля взагалі не може отримати сертифікат, якщо не використовується деревина з FSC або аналогічною сертифікацією. Саме такі критерії створюють довіру інвесторів, адже підтверджують сталість не на словах, а конкретними вимірними показниками».
Проте, сертифікація набуде масового характеру лише тоді, коли вимога щодо неї стане домінуючою на ринку. Світлана Берзіна, президентка ВГО «Жива планета», звернула увагу на те, хто є рушієм змін: «Сьогодні саме замовник чи інвестор визначає політику ринку. Якщо публічні та приватні інвестори почнуть вимагати застосування сталих підходів, сертифікація стане невід’ємною частиною будівельних проєктів. До того ж FSC-сертифікація рекомендована Європейською комісією як один із критеріїв для оцінки сталості будівельних матеріалів».
Павло Кравець, національний представник FSC в Україні, розповів про те, яке місце займає FSC сертифікація в системі міжнародних та національних стандартів сталого будівництва, зокрема, про переваги сертифікації проєктів як для архітекторів і девелоперів, так і фінансових донорів, які хочуть бути впевненими у сталому походженні деревини для будівництва. Він підсумував роботу круглого столу: «Зелена відбудова – це не про набір технічних стандартів, а філософію та стратегію розвитку. Вона поєднує економічні, соціальні та екологічні інтереси, створюючи основу для стійкого майбутнього. Завдяки такому підходу ми можемо забезпечити прозорість, довіру суспільства та донорів зрештою забезпечуючи інтеграції України в європейський простір. FSC будує та підтримує площадку для діалогу та синергії зусиль усіх акторів в напрямі зеленої відбуви».
Круглий стіл засвідчив, що зелена відбудова України є не лише відповідальністю, а й конкурентною перевагою у залученні міжнародних інвестицій та доступі до європейських ринків. Її успішне впровадження вимагає системної співпраці між усіма зацікавленими сторонами, а міжнародні та національні стандарти доповнюють один одного, формуючи багаторівневу систему якості. Реалізація цього потенціалу залежить від готовності всіх учасників до постійного діалогу, обміну досвідом та спільного пошуку оптимальних рішень.
