15/10/2016
1Для того, чтобы ответить на вопрос вынесенный в заголовок – надо, как минимум прочиать правила. Это не просто сделать, так как в первоначальный вариант внесены многочисленные изменения, а документ поданный в Кабмин в публичном доступе мне найтти не удалось. Ниже приведенная версия полученна мною из двух разных источников – от лесников и экологов.
Версии одинаковы и коллеги утверждают, что это тот самый вариант, который прошел все согласования и который в унисон хвалят руководители Минприроды и Гослесагентства. Впрочем их мнение для меня особого значения не имеют…Вместе с тем хотелось бы знать кто сформировал это мнение и что думают об этом документе специалисты, преждек всего лесные. В частнеости : В.Прапан и В.Ткач (вместе с Учеными Советами отраслевых НИИ), В.Романовский и В.Парфенюк вместе с ротой главных лесничий и специалистов ОУЛМГ и полком лесничих и специалистов лесных предприятий? Мне кажется государство и отасль содержит их не для того, чтобы они молчали? А Вы как думаете? М.П.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 2016 р. №
Київ
Про внесення змін до постанов
Кабінету Міністрів України від 27 липня
1995 р. № 555 і від 12 травня 2007 р. № 724
Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 Р- № 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України" (ЗП України, 1995
р., № 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3041; 2016 р., № 26, ст. 1027) і від 12 травня 2007 р. № 724 "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1478; 2012 р., № 1, ст. 21; 2013 р., №82, ст. 3041; 2016 р., №26, ст. 1027) зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України
В. ГРОЙСЛЛАН
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2016 р. №
постановою Кабінету Міністрів України
від 2016 р. №
ЗМІНИ, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 і від 12 травня 2007 р. № 724
1. Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555, викласти в такій редакції:
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України
від 27 липня 1995 р. № 555
(в редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 2016 р. № )
від 27 липня 1995 р. № 555
(в редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 2016 р. № )
САНІТАРНІ ПРАВИЛА В ЛІСАХ УКРАЇНИ
1. Санітарні правила в лісах України — сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів підчас ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
2. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.
3. Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються на основі погоджених відповідно до вимог статті 29і Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, а також результатів оцінки санітарного стану лісових насаджень державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами.
4. Для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи:
- вибіркові санітарні рубки;
- суцільні санітарні рубки;
- ліквідація захаращеності;
- профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними, та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.
5. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій. Захист лісів на земельних ділянках зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", Лісовим кодексом України та іншими актами законодавства.
Строки та місця здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог статті 39 Закону України "Про тваринний світ".
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду — відповідно до вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.
Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду — погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).
Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості.
Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду — також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим — органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) такі документи:
- копії з матеріалів лісовпорядкування;
- копії з матеріалів обліку лісових пожеж чи з матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;
- копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2).
У межах природно-заповідного фонду також надаються:
- копії матеріалів з проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або з положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах;
- копія рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.
У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам'яток природи, заповідних урочищ забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.
У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових та орнітологічних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок.
Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів).
У разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території такого заповідника можуть здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що не передбачені проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.
6. Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів.
Насадження, пошкоджені верховою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки.
Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха.
Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха.
Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року. Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3).
7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха, заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються позачергово.
8. Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду проводиться за участю головного природознавця, а на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, — за участю посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об'єкти.
9. Здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів передбачає застосування найефективніших методів і технологій, запобігання негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та максимально стислі строки їх здійснення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб лісу і наслідків аварій та стихійного лиха.
10. Власники лісів, постійні лісокористувачі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. №208 "Про обмін інформацією про проведення рубок деревини у лісах" подають Мінприроди в установленому ним порядку інформацію про проведення рубок деревини в лісах, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінприроди^
11. Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 303 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 16, ст. 589).
Вибіркові санітарні рубки
12. Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
13. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.
У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
14. Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок пошкодження аваріями та стихійним лихом дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або ураження хворобами.
15. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі результатів оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев. Під час відбору дерев для рубки у соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють понад 50 відсотків периметра стовбура, а у вологих умовах — обпалення кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь — 3/4 периметра стовбура і більше).
16. У насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
17. Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан таких дерев. Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найпоширеніших шкідників.
18. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).
19. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III—VI категорій стану.
20. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура.
21. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV—VI категорій стану, в осередках голландської хвороби в'язових — дерева III—VI категорій стану. Дерева дуба, уражені поперечним раком, підлягають видаленню лише тоді, коли рана охоплює 100 відсотків периметра стовбура. Дерева ясена, уражені бактеріальним або східчастим раком, видаляються в разі охоплення ранами в одному або декількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.
22. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.
23. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Дерева з дуплами залишаються з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.
У насадженнях берези, акації, тополі, верби видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів та іншими патологічними ознаками.
24. Дерева з рослинами-напівпаразитами (омелою та іншими) III—VI категорій стану підлягають вирубуванню.
25. Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менш як 3/4 периметра стовбура.
26. Під час відведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.
Суцільні санітарні рубки
27. Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у насадженнях, в яких неможливо забезпечити повноту 0,1 і більше шляхом проведення вибіркових санітарних рубок.
Мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна — визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку.
Під час проведення суцільних санітарних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав'яний покрив та ґрунти.
28. Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється підчас проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування, зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої деревини від рубок головного користування.
У разі проведення внаслідок аварій та стихійного лиха суцільних санітарних рубок у категоріях лісів де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які разом з обсягами проведених рубок головного користування перевищують встановлену розрахункову лісосіку, виділення ділянок під рубки головного користування на наступний рік зменшується на обсяг такого перевищення.
У разі виникнення потреби у проведенні суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.
29. Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються кругові пробні площі постійного або змінного радіуса (реласкопічні), кількість яких визначається відповідно до нормативних документів для таксації лісу. Допускається закладення пробних площ прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо площа насадження досягає 100 гектарів, то загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів — не менш як 1 відсоток площі
насадження.
насадження.
Для визначення ступеня пошкодження насаджень у межах природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.
Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, де необхідно провести суцільну санітарну рубку.
Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, де необхідно провести суцільну санітарну рубку.
Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ обстеження санітарного стану насаджень згідно з додатком 5.
30. Доцільність призначення суцільної санітарної рубки визначається комісією, утвореною за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів, які надають інформацію про утворення такої комісії територіальним органам ДержекоінспекцІЇ.
До складу комісії входять представники органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власника лісів, постійного лісокористувача.
Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
За результатами такого обстеження складається акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, у якому зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень за матеріалами лісовпорядкування, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та строків її проведення, а також пропонуються способи і строки лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.
31. Пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій подають орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідні територіальні органи Держлісагентства власникам лісів, постійним лісокористувачам та протягом одного робочого дня з моменту надання таких пропозицій інформують про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим — орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, та забезпечують інформування громадськості шляхом оприлюднення на своїх веб-сайтах таких пропозицій.
32. Для підготовки пропозицій щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства такі документи:
акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
- зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6).
- зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 7);
- плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.
У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також надають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідним територіальним органам Держлісагентства:
- копії матеріалів з проектів організації територій та обєктів природно-заповідного фонду та/або з положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах;
- копія рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.
33. У разі коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання поширенню таких осередків та зростанню чисельності.
Ліквідація захаращеності
34. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на ЗО градусів від вертикальної осі) та хмизу.
35. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.
У межах природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється відповідно АО вимог відповідних проектів організації територій табєктів природно-заповідного фонду та/або з положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах.
Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід ліквідація позалісосічної захаращеності проводиться у разі, коли здійснення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на одному гектарі насадження становить у молодняках 1 і більше куб. метрів, а в середньовікових, пристиглих, стиглих та перестійних деревостанах — 3 і більше куб. метрів. Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій.
З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (у межах природно-заповідного фонду, за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) в менших обсягах.
36. Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.
Під час проведення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як ЗО куб. метрів на один гектар.
Профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними
37. Заходи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу плануються та здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами.
38. Обробка круглих лісоматеріалів здійснюється біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в Україні.
39. Заходи щодо запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб лісу та їх шкодочинності.
Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів
40. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV—VI категорій стану.
41. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20—ЗО відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.
Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III—V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями завширки понад 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.
Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III—V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями завширки понад 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.
42. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік.
На кожну лісосіку до початку її розробки складається карта технологічного процесу розроблення лісосіки (далі — технологічна карта), яка з урахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги АО проведення робіт. У технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт, визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї виробничих об'єктів, устаткування, доріг, волоків, способи проведення лісозаготівельних операцій (напрям звалювання дерев, обрубування сучків, трелювання, спуск,
1 коментар
Lssnyk
Як завжди лише дякуючи п. adminu лісівнича братія змогла ознайомитися з черговою версією таких розкручених нових Санітарних правил в лісах України. Що особисто мене вразило, почнемо з самого початку.
У п. 4 термін Ліквідація захаращеності – це незграбний переклад з радянського аналогу «Ликвидация захламлености». В українській мові ця назва краще звучала б як «Ліквідація захаращення». Але це не єдиний прокол у лісівничій нормативній базі. Так серед рубок догляду за лісом з’явилося «Проріджування» замість колишнього Прорідження. Як рубки названі в ЕОД це окрема тема.
Частина друга в п, 5 це спосіб авторів сподобатися т.з. екологам, а саме текст «Строки та місця здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог статті 39 Закону України "Про тваринний світ". Уявіть, коли після затвердження КМ цих Правил наші депутати почнуть вносити зміни і поправки у згаданий закон внаслідок чого зміниться нумерація, то що знову Санітарні правила нести на перезатвердження в уряд? Можна було б вказати, що в місцях розмноження тварин і птахів здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог Закону України "Про тваринний світ".
Частина четверта цього ж пункту взагалі заплутує лісівника. «Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень». Виходячи з цього не зрозуміло, а що ж таке санітарне обстеження лісів? Що таке лісопатологічне і як його проводити – це відомо всім, а до санітарного обстеження ще лісопатологи не додумалися. Чи може я щось пропустив.
В частині п’ятій не зрозуміло на який період складається Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1). Якщо на рік, то це абсурд, бо ще ніхто не придумав методики визначення місць імовірного всихання лісових насаджень та розвитку певних осередків хвороб та шкідників лісу у тих чи інших лісових ділянках протягом цілого року. Викладення ж таких даних на веб-сайтах призведе до звинувачень лісівників у некомпетентності. Щоб уникнути таких непорозумінь пропоную планувати Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) за місяць до початку їх проведення.
Частина дев’ята цього ж п. 5 некоректно вимагає для погодження Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів у межах об’єктів ПЗФ копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів. Для НПП та заповідників це не проблема. Але де знайти установу, що управляє заказниками, пам’ятками природи, заповідними урочищами тощо. Бажано конкретизувати для яких саме об’єктів ПЗФ необхідно представляти копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду і що робити з рештою об’єктів ПЗФ що не мають своєї адміністрації.
Далі взагалі «непонятка», «У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам'яток природи, заповідних урочищ забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності». Але через два абзаци у третьому вже все можна – «У разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території такого заповідника можуть здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів, спрямовані на охорону природних комплексів…». То можна чи ні здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів в цих об’єктах ПЗФ?
І знову багатостраждальні об’єкти ПЗФ. Там необхідно згідно п. 8 «Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду проводиться за участю головного природознавця…». А де того головного природознавця взяти, коли такої посади в системі Мінекології не існує?
У п. 11 слід у першому реченні вказати, що саме після проведення суцільних «…санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках,,,», бо після вибіркових рубок заходів з відновлення лісів ніхто не проводить.
П. 13 взагалі необхідно виключити, бо коли інформація про запроектовані рубки висвітлюється на офіційних веб-сайтах ОУЛМГ, то навіщо когось про це письмово повідомляти? ХХІ століття ж на дворі.
Вимога п. 18 дещо дискусійна, бо, наприклад, за дві генерації розвитку осередку звичайного соснового пильщика хвої на соснах, як правило не залишається.
А ось і лазєйка. П. 27 офіційно дозволяє зріджувати лісові насадження вибірковими рубками до повноти 0,1. Що таке повнота 0,1? Це близько 40 дерев на 1 гектарі. І головне, що все по закону. Як тут можна говорити про поліпшення якості лісів, підвищення їх продуктивності, коли повнота 0,1 це вже не ліс, а рідколісся. І головне ніяких заходів з відновлення лісів тут проводити уже не потрібно.
Цікаві вимоги у п. 30 «…До складу комісії входять представники … територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власника лісів, постійного лісокористувача». Цю комісію, згідно вимог цього ж пункту, «…утворюють за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів…», тобто наказом директора лісгоспу. Як директор лісгоспу може своїм наказом утворити комісію з 4 людей, коли троє з них взагалі у нього не працюють? Якийсь юридичний нонсенс.
П. 31 такий же не логічний, як і попередній п. 13 (може тому, що цифри там однакові). Для чого займатися непотрібним листуванням, коли вся інформація є на веб-сайті?
Щоб детально розібратися у вимогах п. 32 бажано було б показати зразки додатків до актів обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки. Дещо не зрозуміла вимога щодо рубок в об’єктах ПЗФ коли потрібно подати «…копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів». Ну не у кожному лісгоспі є науковці щоб утворити науково-технічну раду, а об’єктів ПЗФ хватає. Що робити в такому випадку?
А ось сумнів щодо коректного викладення п. 36. « Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи…». Якщо поглянути з точки зору існування невеличких екосистем, то стовбурні шкідники, що існують у стовбурах дерев, які взяті чи то в санітарні рубки, чи то в ліквідацію захаращення також є об’єктами живої природи і разом з грибами перетворюють уражену ними деревину у доступну для решти об’єктів рослинного світу органіку, а значить покращують структуру ґрунту і його родючість. Тоді автоматично виникає запитання, а для чого тоді взагалі відповідно до вимог п.п. 12; 27 та 34 проводити «…вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп». У цих же деревах вирує життя вусачів, короїдів, лубоїдів та іншої братії, що псує ці дерева. І цих Санітарних правил тоді не потрібно. Зате як розквітне біорізноманіття у лісі. Хоча лісу вже мабуть і не буде.
І на закінчення про розділ «Профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними». Коли я прийшов на роботу в лісництво, мені розказували ветерани, що профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу це не тільки заходи боротьби, а і постійний нагляд (тепер кажуть моніторинг) за розвитком представників шкідників лісу та його хвороб. Це робиться для того щоб у потрібний час лісівник зміг провести ті чи інші лісівничі заходи, направлені на усунення сприятливого середовища для їх розвитку.
В цих Санітарних правилах повністю відсутня регламентація заходів по наглядах за осередками шкідників та хвороб лісу, лісопатологічних обстеженнях, ґрунтових розкопках, викладках ловчих дерев і т.п.
Після такого поверхневого огляду цієї редакції Санітарних правил мене переслідує переконання, що науковців та спеціалістів з лісозахисту до авторського колективу не запрошували, як наслідок якість цього продукту, м’яко кажучи, бажає бути кращою.
Comments are closed.