07/11/2025
0Фото УНІАН
Нинішні плани уряду спрямовані на дерегуляцію екологічних оцінок. Очевидно, що такий підхід не сприятиме виконанню рекомендацій Єврокомісії
4 листопада 2025 року Європейська комісія оприлюднила Звіт у рамках пакета розширення за 2025 рік щодо прогресу України – і цей звіт виявився найбільш компліментарним для України.
Попри загальний оптимізм щодо прогресу України навіть в час війни та обіцянки влади й надалі рухатися в такому темпі, звіт потребує детального аналізу в розрізі окремих переговорних глав, зокрема щодо його політичних меседжів і захованих за формальними оцінками змістів.
Зупинимося на главі 27 “Довкілля і зміна клімату”. Вона складається з більш як 200 актів права ЄС, екологічних та кліматичних політик, стратегічних цілей і завдань, детального регулювання чи політичних орієнтирів для восьми тематичних секторів: від клімату до охорони природи.
Це глава, яка потребує великих інвестицій, нових фінансових інструментів, багато зусиль з боку державних органів та бізнесу.
Це глава, імплементацію якої намагаються відтягнути, прикриваючись браком ресурсів та воєнним часом.
І одночасно – ця глава має значний суспільний інтерес, а її належна імплементація матиме значні вигоди для держави, суспільства, наступних поколінь та навіть бізнесу. Від збільшення тривалості життя до підвищення конкурентоспроможності українських товарів на ринку ЄС, від охорони зникаючих видів до зменшення кількості дітей, які не можуть навчитися читати через вплив шуму на їхнє здоров’я.
Цьогорічна оцінка України за главою 27 позначена як “хороший прогрес за звітний період”.
Маркерами такої оцінки стали декілька важливих подій та прийнятих актів. Найбільше їх у сфері клімату: відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ), прийняття плану з впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), прийняття рамкового кліматичного закону, який встановлює ціль з досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
У сфері захисту довкілля – це прийняття Національного плану з управління відходами, набрання чинності законом про промислове забруднення, прийняття планів управління річковими басейнами, стратегія реформування екологічного контролю.
Тим не менше, детальний аналіз кожного тематичного напряму глави 27 показує: жодне питання, на думку Європейської комісії, не заслуговує найвищої оцінки. Особливо в тих сферах, де ми традиційно звітуємо про високий прогрес, а саме: оцінка впливу на довкілля (ОВД), стратегічна екологічна оцінка (СЕО), геопросторові дані, доступ до екологічної інформації та участь громадськості.
У звіті надзвичайно багато аналізу присвячено саме ОВД і СЕО. Євросоюз наполягає на неприпустимості загальних винятків, навіть якщо вони тимчасові.
Загалом блок горизонтального законодавства особливо важливий з двох причин.
По-перше, питання горизонтального блоку є ключовими з точки зору дотримання принципів належного екологічного врядування та забезпечення екологічної демократії, тобто від їх дотримання багато в чому залежить імплементація інших тематичних сфер.
По-друге, для директив і регламентів горизонтального блоку Україна не може просити перехідні періоди чи відступи в переговорному процесі. Тобто на момент вступу в ЄС у цій сфері має бути не лише прийняте відповідне українське законодавство, а й все ідеально має працювати на практиці.
Натомість плани уряду спрямовані на дерегуляцію екологічних оцінок.
Очевидно, що такий підхід не сприятиме виконанню рекомендацій Єврокомісії.
Деякі висновки звіту є дивними з огляду на їхню неактуальність та суперечливий характер.
Наприклад, згадка про “недофінасування Орхуського центру”, який є пережитком минулого і вже давно не виконує жодних функцій щодо сприяння в наданні доступу до екологічної інформації.
З іншого боку, звіт не згадує про роль неурядових екологічних організацій, які, особливо у воєнний час та час інституційних змін, відіграють велику роль у процесі євроінтеграції: від виконання традиційної функції watch dogs та адвокації необхідних реформ до допомоги уряду в переговорному процесі.
Цьогоріч Європейська комісія застосовує більш технократичний підхід до оцінки тематичних секторів, в той час як попередні два звіти давали більш політичні оцінки.
Швидше за все, це викликано тим, що Єврокомісія завершила підготовку скринінгового звіту за главою 27. Проте низка оцінок звіту з розширення не відповідає тим, які містяться в нещодавно переданому Україні скринінговому звіті.
Наприклад, щодо питання шуму, охорони природи чи горизонтального екологічного законодавства.
Традиційно важливими у звіті є рекомендації. Їх не багато і вони досить конкретні.
Отже, що нам потрібно зробити в першу чергу, на думку Єврокомісії:
- привести у відповідність до норм ЄС проведення ОВД і СЕО;
- подати другий національно визначений внесок до Паризької угоди;
- ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу та адаптувати відповідне законодавство ЄС щодо фторованих парникових газів та озоноруйнівних речовин;
- прийняти Стратегію та план дій щодо циркулярної економіки;
- прийняти закон для імплементації регламенту ЄС про знеліснення;
- продовжити підготовку до розширення МЗВ та впровадження СТВ;
- подальше зміцнення відповідальних органів з чітко визначеними функціями, достатньою кількістю працівників і технічною експертизою.
Тим не менше, ми повинні розуміти, що працювати потрібно над усіма сферами, оскільки актів багато, а рівень імплементації за багатьма з них знаходиться на рівні часткової імплементації.
Якщо наша мета – вступити в ЄС до 2030 року, ми не маємо часу чекати на дві-три річні рекомендації від ЄС.
Більше того, невиконані рекомендації з попередніх звітів нікуди не зникають: їх також потрібно виконувати.
І хоча звіт говорить про потребу в посиленні спроможності відповідальних органів, він не дає основного політичного сигналу, який потрібен для ефективної імплементації глави 27.
Питання довкілля не можуть розглядатися за залишковим принципом, а новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, попри амбітні заяви, не може впоратися з таким масивом роботи у сфері довкілля і зміни клімату.
Цьогорічний звіт – це оцінка діяльності Міністерства захисту довкілля, яке нещодавно було ліквідоване. Натомість Мінекономіки потрібно докласти ще багато зусиль, щоб зберегти заданий темп.
А нам його треба не просто зберегти, а й пришвидшити, якщо ми справді хочемо завершити переговори у 2028 році.
