06/11/2025
0Обычно я размещаю пропущенные по каким-то причинам работы в соответствии с датой их появления в сети. В этом случае увидеть их можно только пролистывая разделы сайта. Однако, особенно интересные работы я выставляю сегодняшним числом, чтобы они попали в раздел “Новости” и их увидело большее число пользователей. Этот обзор относится именно к таким публикациям. Очень хотелось бы, чтобы специалисты Укргослеспроекта или Гослесагентста ответили на обещание зафиксированное в заголовке обзора и рассказали о возможностях и намерениях внедрения польской системы лесоустройства или её отдельных компонентов в Украине. М.П
Робоча група проєкту GCP/021/UKR/EC «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні» (Development of proposals for reforming the forest management planning system in Ukraine), що імплементується FAO в рамках фінансованого Європейським Союзом проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві», продовжує свою роботу.
Серед запланованих результатів проєкту можна відзначити розроблення типового багатоцільового плану управління лісами з використанням ділянкового методу лісовпорядкування та проєкт основних принципів розробки багатоцільового плану управління лісами з використанням ділянкового методу лісовпорядкування. Власне, розроблення методики польових робіт на основі ділянкового методу та її впровадження у систему лісовпорядкування України базується на здобутках і досвіді провідних країн Європи у галузі лісового господарства, зокрема, нашої найближчої сусідки Польщі, де лісове господарство провадиться на дуже високу рівні. Важливо відзначити, що розвиток підходів до ведення лісового господарства та лісовпорядкування у Польщі проходив від суцільнолісосічної форми господарства, яка зараз переважає в Україні, до нових вибіркових методів господарювання, а, відповідно, і методів лісовпорядкування, що передбачають збереження постійного лісового покриву. Отож, доцільно коротко розповісти, як відбувається лісовпорядкування в Польщі, що зазнало значних перетворень, які українським лісовпорядникам ще тільки належить пройти. Тому у рамках реалізації робочою групою проєкту «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні» досвід польських колег є досить повчальним.
За даними Польського національного лісового холдингу Lasy Państwowe, площа лісів у Польщі становить понад 9,2 млн. га, що відповідає лісистості 29,7%. Переважна більшість із них – це державні ліси, з яких понад 7,1 млн га перебувають в управлінні Lasy Państwowe. Нагадаємо, що в Україні загальна площа лісового фонду за даними Держлісагентства становить 10,4 млн га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн га. Лісистість – 15,9%. В управлінні Держлісагентства знаходиться 73% лісів України, або 7,6 млн га. Таким чином, досвід Польщі є досить релевантним для нашої країни.
План лісовпорядкування – основа управління лісами в Польщі
За інформацією Бюро упорядкування лісу та лісової геодезії (Biuro Urządzania Lasu i Geodezji Leśnej (BULiGL)), основою управління лісами у Польщі є план лісовпорядкування, оскільки вся господарська діяльність із ведення лісового господарства у Lasach Państwowych здійснюється на підставі проєктів лісовпорядкування, складених на 10 років. Їх розробляють для Lasów Państwowych спеціалізовані підрозділи, зокрема Biuro Urządzania Lasu i Geodezji Leśnej. Після консультацій із громадськістю плани управління лісами затверджує Міністр клімату та навколишнього середовища Польщі.
Підготовці плану лісовпорядкування завжди передує ретельна інвентаризація та оцінка стану лісу. Польські лісівники визначають такі характеристики лісу, як його структуру, будову, вік, видовий склад, санітарний стан, умови ґрунтів та місцезростання тощо. Заходи, які мають здійснюватися, враховують цілі лісовпорядкування та функції, які виконують ліси в надлісництві, для якого розробляється цей конкретний проєкт плану лісовпорядкування.
Інколи план лісовпорядкування можуть розробляти на термін менше 10 років. Це відбувається в обґрунтованих випадках, наприклад, коли виникають великі пошкодження лісів або стихійні лиха.
Також, згідно польського Закону про ліси, замість плану лісовпорядкування може складатися спрощений план лісовпорядкування, розроблений для лісу площею не менше 10 га. Цей спрощений план лісовпорядкування містить стислий опис лісу та земель, що підлягають залісненню, і основні завдання лісовпорядкування.
Розробляється план лісовпорядкування або спрощений план лісовпорядкування:
1) для лісів, що перебувають у підпорядкуванні Lasów Państwowych, – на їх замовлення та за їх рахунок;
2) для лісів, які не перебувають у державній власності (Skarbu Państwa), належать приватним особам та земельним громадам, – за розпорядженням старости;
3) для інших лісів – за бажанням і за рахунок власників.
Міністр клімату та навколишнього середовища Польщі затверджує, окрім плану лісовпорядкування для Lasów Państwowych, план лісовпорядкування для державних лісів (Skarbu Państwa) та спрощені плани лісовпорядкування для лісів, що входять до складу державних земель сільськогосподарського призначення.
Голова районної адміністрації (староста), після отримання висновку територіально уповноваженого працівника лісового господарства (надлісничого), затверджує спрощений план лісовпорядкування.
Також у Польщі є приватні ліси, і, згідно польського законодавства, наприклад, Закону про ліси, приватні власники лісів, як і інші власники, зобов’язані здійснювати лісоуправління у невиснажливий спосіб та забезпечувати безперервність використання лісів, зокрема:
1) збереження в лісах лісової рослинності (лісових культур) та природних боліт і торфовищ;
2) відновлення лісової рослинності (лісових культур) у лісах протягом 5 років після вирубки деревостану;
3) догляд та охорона лісу, включаючи протипожежну охорону;
4) відновлення деревостану, який не забезпечує досягнення цілей ведення лісового господарства, передбачених планом лісовпорядкування, спрощеним планом лісовпорядкування або рішенням, зазначеним у частині 3 статті 19 Закону про ліси.
Основним документом, що регламентує особливості підготовки та складання проєктів лісовпорядкування, є інструкція з лісовпорядкування. Цю інструкцію розробили у 2021-2023 роках і вона набула чинності з 14 грудня 2023 року.
Нова інструкція з лісовпорядкування змінює підхід до планування лісовпорядкування у Польщі, враховуючи, з-поміж іншого:
– вплив зміни клімату на стан лісів;
– зростаючу участь громадськості в процесі планування лісогосподарської діяльності;
– впровадження нових методів інвентаризації лісів;
– ширше впровадження результатів наукових здобутків;
– математичне моделювання змін у запасах деревини за різних сценаріїв на довгий період (50-100 років) та запровадження варіативних сценаріїв інтенсивності лісокористування.
Перейдемо безпосередньо до розробки плану лісовпорядкування, в тому числі і ділянковим методом.
Попереднє засідання лісовпорядного комітету
Процес розробки плану лісовпорядкування в Польщі розпочинається з підготовчої роботи, яка включає дії та заходи, розроблені під час попереднього засідання лісовпорядного комітету, включаючи аналіз результатів та даних попередніх планів лісовпорядкування та окреслення основних показників для нового проєкту плану лісовпорядкування.
Директор регіональної дирекції Lasów Państwowych за три місяці до попереднього засідання лісовпорядного комітету подає регіональному директору з питань охорони навколишнього середовища запит щодо узгодження обсягу та рівня деталізації інформації, необхідної для оцінки впливу плану лісовпорядкування на навколишнє середовище та об’єкти Natura 2000.
Попередня нарада скликається у I-II кварталі восьмого року дії поточного плану лісовпорядкування перед вибором підрядника для плану лісовпорядкування. Засідання веде директор регіональної дирекції Lasów Państwowych. Участь у нараді беруть надлісничі та працівники надлісництва, представники регіональної дирекції Lasów Państwowych, які займаються веденням лісового господарства (зокрема у сфері лісовпорядкування, права власності, охорони і захисту лісу, охорони природи, лісокористування та лісорозведення), туризму та рекреації і доступу до лісів, а також керівник відповідного підрозділу державної лісової охорони.
Завданням попередньої наради лісовпорядного комітету є напрацювання детальних засад підготовки проєкту плану лісовпорядкування, зокрема:
– сформулювати цілі, які будуть включені у план лісовпорядкування;
– узгодити завдання, що впливають на вартість плану лісовпорядкування: інвентаризацію, використання методів наземної оцінки лісових ресурсів на пробних площах (традиційний підхід) або з використанням нових технологій – лазерного знімання (наземного або повітряного – LIDAR);
– врахувати положення планів просторового розвитку регіону;
– перевірка повноти даних земельного кадастру;
– збір інформації про форми охорони природи;
– узгодити рівень деталізації оцінки впливу на довкілля;
– прийняття рішення щодо розробки охоронних завдань на територіях Natura 2000 під час підготовки проєкту плану лісовпорядкування регіону.
Керівник, відповідальний за ведення лісового господарства, готує протокол попередньої наради, який є основою для розробки специфікації умов договору із підрядником. Протокол попереднього засідання лісовпорядного комітету є внутрішнім документом і не підлягає публічному обговоренню. Звіт подається на затвердження директору регіональної дирекції Lasów Państwowych протягом 30 днів після проведення попередньої наради.
Вибір підрядника
Після проведення попереднього засідання лісовпорядного комітету і затвердження звіту за результатами його роботи готується договірна документація та оголошується тендер на розробку плану лісовпорядкування сторонніми організаціями. Це повинно відбутися не пізніше кінця IV кварталу восьмого року дії поточного плану лісовпорядкування.
На цьому етапі відбуваються також початок підготовчих робіт, початок консультацій з громадськістю щодо проєкту плану лісовпорядкування та початок польових робіт.
Підготовчі роботи включають:
– аналіз отриманих матеріалів;
– підготовка матеріалів дистанційного зондування землі (ортофотоплан, матеріали лазерного знімання тощо);
– аналіз лісорослинних умов та фітоценологічні дослідження (проведені раніше);
– збір даних про природоохоронні дані на підприємстві;
– узгодження базових показників домовленості із надлісництвом (розподіл лісів та вирішення інших проблем, пов’язаних з розбіжностями).
Наступним етапом робіт є проведення натурної інвентаризації лісів, що включає:
– верифікація меж лісових масивів та їх частин на основі наявного поділу на виділи та квартали;
– визначення основних таксаційних показників деревостанів (видовий склад, середні висота та діаметр, та інші);
– закладання та вимірювання на пробних площах для оцінки основних таксаційних показників для найтиповіших лісових ділянок надлісництва;
– розробка економічних рекомендацій для ведення лісового господарства в окремих деревостанах.
На основі проведення польових досліджень та робіт наступає камеральний період, що передбачає:
– формування таксаційних описів за результатами інвентаризації лісів;
– визначення обсягів лісокористування – розрахунок річної розрахункововї лісосіки від різних видів рубок;
– підготування звітів, таблиць і переліків;
– складання лісових карт.
Технічно-господарча нарада
Директор регіональної дирекції Lasów Państwowych принаймні за 30 днів до дати засідання технічно-господарчої лісовпорядної наради подає оголошення про початок консультацій щодо проєкту плану лісовпорядкування разом із оцінкою впливу цього плану на довкілля та об’єкти Natura 2000. Оцінку впливу на довкілля готують разом з планом лісовпорядкування, але вона не є його елементом і не підлягає затвердженню Міністром клімату та навколишнього середовища.
Отож, у I кварталі дев’ятого року дії поточного плану лісовпорядкування директор регіональної дирекції Lasów Państwowych скликає технічно-господарчу лісовпорядну нараду після того, як завершать польові та камеральні роботи. Участь у цій технічно-господарчій нараді теж беруть надлісничі та працівники надлісництва, представники регіональної дирекції Lasów Państwowych, які займаються веденням лісового господарства (зокрема у сфері лісовпорядкування, права власності, охорони і захисту лісу, охорони природи, лісокористування та лісорозведення), туризму та рекреації і доступу до лісів, і керівник відповідного підрозділу державної лісової охорони. Але окрім них до наради доєднуються також речник регіональної дирекції Lasów Państwowych, обраний підрядник, який виконує проєкт плану лісовпорядкування, та група осіб, яка представляє місцеву громадськість (до її складу входять приватні особи, установи, асоціації та всі ті, хто виявив бажання взяти участь у консультаціях).
Головні цілі технічно-господарської лісовпорядної наради наступні:
– аналіз реалізації попереднього 10-річного плану лісовпорядкування;
– презентація проєкту завдань на період нового плану (проведення рубок, різноманітних лісівничих заходів, таких як збирання насіння, вирощування саджанців, заходи з охорони лісу, в тому числі від пожеж тощо);
– програма охорони природи в надлісництві;
– оцінка впливу проєкту плану лісовпорядкування на довкілля;
– прийняття пропозиції виконавця плану (або обговорення та коригування пропозиції) щодо запланованих лісогосподарських заходів;
– визначення вказівок, необхідних для завершення роботи над проєктом плану лісовпорядкування.
Лісовпорядна нарада з розробки проєкту плану лісовпорядкування
Лісовпорядна нарада з розробки проєкту плану лісовпорядкування скликається і ведеться під головуванням директора регіональної дирекції Lasów Państwowych не пізніше 15 жовтня десятого року дії поточного плану лісовпорядкування. Участь у нараді беруть всі вищеперелічені учасники, до яких доєднується ще представник генеральної дирекції Lasów Państwowych, підрядник, який виконує проєкт плану лісовпорядкування та група, яка представляє місцеву громадскість, створена на технічно-господарській нараді.
На цій нараді відбуваються дебати щодо проєкту плану лісовпорядкування. Також план надсилається для отримання висновку до природоохоронних та громадських установ та організацій, збираються коментарі та проводиться робота над відповідями.
Слід зазначити, що у процесі створення плану лісовпорядкування між технічно-господарчою нарадою і лісовпорядною нарадою з розробки проєкту плану лісовпорядкування ведеться інформування громадськості (через оголошення в ЗМІ та на вебсайтах Lasów Państwowych), також процес створення плану підлягає перевірці природоохоронними службами, отож, сама лісовпорядна нарада з розробки проєкту плану лісовпорядкування має характер публічних дебатів над проєктом плану лісовпорядкування. Оцінку впливу на довкілля теж дебатують.
Одразу після підписання директором регіональної дирекції Lasów Państwowych протоколу проєкту плану лісовпорядкування в Бюлетень публічної інформації та на вебсайті регіональної дирекції Lasów Państwowych надається інформація про дату та місце надання проєкту плану лісовпорядкування для даного надлісництва для ознайомлення та про кінцевий термін подання зауважень та пропозицій.
Затвердження плану лісовпорядкування
Процедура розробки проєкту плану лісовпорядкування завершується, коли проведено аналіз та можливий перегляд плану проєкту лісовпорядкування з урахуванням висновків громадськості та регіонального управління охорони навколишнього середовища, готується фінальна документація і проєкт плану лісовпорядкування за поданням директора регіональної дирекції Lasów Państwowych надсилається на затвердження Міністру клімату та навколишнього середовища Польщі. Після затвердження Міністром документ стає планом лісовпорядкування для конкретного надлісництва на 10 років. Директор регіональної дирекції Lasów Państwowych своєю чергою здійснює інформування громадськості про затвердження плану лісовпорядкування. Контроль за виконанням плану лісовпорядкування покладається на інспекційні служби Lasów Państwowych.
План лісовпорядкування
Готовий план лісовпорядкування складається з:
1) паперових документів проєкту лісовпорядкування:
– загальний опис надлісництва;
– програма охорони природи;
– таксаційні описи зі зведеннями;
– плани рубок і лісовирощування;
– планово-картографічні матеріали;
2) електронних документів проєкту лісовпорядкування:
– електронна (повидільна) база даних із описом відповідних таксаційних показників;
– електронна (цифрова) карта лісів території надлісництва.
План лісокористування містить:
1) таксаційну характеристику лісів і земель, призначених для заліснення, станом на 1 січня першого року дії проєкту плану лісовпорядкування, у тому числі:
а) точне місце розташування лісового насадження, його площу та тип землекористування;
б) опис лісового середовища, включаючи відомості про рельєф, ґрунт, ґрунтовий покрив та лісовий підріст;
в) функції лісу та цілі ведення лісового господарства: тип насадження та вік стиглості насадження;
г) опис деревостану разом з його кількісними лісівничо-таксаційними показниками (середні таксаційні показники, клас бонітету, прирости середні та поточні тощо);
д) інформація про заплановані господарські заходи в розрізі таксаційних виділів;
2) таблиці розподілу площ та запасів деревостанів за класами віку у розрізі
а) видового складу у деревостанах;
б) типами лісових біотопів;
в) господарств – типу ведення лісогосподарської діяльності на підставі основної функції, яку виконує лісове насадження;
3) зведені таблиці площі лісів і земель, призначених для заліснення, за видами землекористування з поділом по воєводствах, повітах і гмінах;
4) зведені таблиці лісових ділянок за основною категорією охорони та по гмінах;
5) господарську карту лісів і земель, призначених для заліснення, складену відповідно до принципів, описаних у частині III «Інструкції з лісовпорядкування»;
6) загальну характеристику лісів і земель надлісництва з урахуванням географічного положення, аналіз поточного ведення лісового господарства (у тому числі оцінка цього ведення директором регіональної дирекції Lasów Państwowych), характеристика стану лісу та аналіз стану лісових ресурсів, а також характеристика природних та економічних умов виробництва лісової продукції;
7) переліки територій за видами господарської діяльності, узагальнені з таксаційних описів або списків завдань;
8) програму охорони природи;
9) зіставлення завдань постійного сталого багатофункціонального ведення лісового господарства з очікуваними способами їх виконання, у тому числі:
а) кількість деревини, призначеної для заготівлі, що випливає з потреб відновлення, догляду та охорони лісу та принципу неперервності та безперервності користування;
б) догляд за лісовими культурами, молодняками та деревостанами, що не підлягають рубкам;
в) лісорозведення та лісовідновлення;
г) цільові завдання в галузі охорони лісів, у тому числі протипожежні, з відповідними оглядовими картами;
д) цільові завдання в галузі мисливського господарства з відповідною оглядовою картою;
е) цільові завдання, пов’язані з побічним лісокористуванням;
є) потреби технічної інфраструктури.
Відмінності від України
Є певні відмінності у підходах до лісовпорядкування в Україні та Польщі. Зокрема, виділення у польських лісах категорії лісів, яких немає в українському законодавстві – так звані нестійкі ліси. До цієї категорії входять нестійкі ліси (незалежно від віку), поточний стан яких свідчить про прогресуючий процес відмирання деревостану.
Для відновлення стійкості лісу необхідно відновити деревостан шляхом проведення рубок догляду, беручи до уваги умови місцезростання та екологічні біоекономічні особливості деревних видів потреби порід. Визначення площі нестійкого лісу, завдання та потреб у відновленні відбувається після інвентаризації, але це слід зробити задовго до проведення лісовпорядної наради з розробки проєкту плану лісовпорядкування. По суті, виокремлення категорії нестійких лісів і лісівничі заходи щодо таких лісів – це реакція польського лісівництва на зміни клімату.
Ще одна важлива характеристика польського плану лісовпорядкування – ідентифікація екосистемних послуг, які надають ліси, та планування заходів щодо їх підтримання.
Ну і нарешті складовою частиною проєкту плану лісовпорядкування є Програма охорони природи. Вона містить природні характеристики територій надлісництва, опис наявних форм охорони природи, природних, культурних та освітніх цінностей земель надлісництва, загроз та деградацій лісів, та рекомендації щодо методів зменшення негативного впливу ведення лісового господарства як на території, що перебуває під охороною, так і на охоронювані види і оселища (біотопи).
Для ведення лісового господарства у програмі охорони природи складається детальний опис обов’язкових та необов’язкових заходів – своєрідна таблиця завдань. У ній відзначені природнича цінність об’єкта, вказано його місцезнаходження (виділ, квартал, лісництво тощо), лісівничий захід, передбачений планом лісовпорядкування, та його тип, і надаються конкретні вказівки, як його слід проводити, щоб зберегти цінний з природничої точки зору об’єкт або завдати йому найменшої шкоди.
Як висновок, можна зазначити, що детально вивчати закордонний досвід лісовпорядкування, зокрема таких наближених за лісорослинними умовами та площею лісів країн, як Польща, – варто, оскільки багато чого можна запозичити з системи лісовпорядкування цієї країни для України. Для прикладу, складання варіативного прогнозу розвитку запасу деревини в деревостані щонайменше на 30 років. Також одним із ключових завдань лісовпорядкування в Польщі стає визначення ризику всихання та ураження гниллю деревостанів. Окремі речі польського досвіду у сфері лісовпорядкування, такі як використання ділянкового методу, підходи до організації лісовпорядних робіт та можливість їх імплементації в українське лісовпорядкування вже вивчає та досліджує робоча група проєкту «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні».
