02/11/2025
0Від осені 2024-го до листопада 2025-го: як перевірка в Космацькому лісництві перетворилася на марафон захисту екосистем.
21 жовтня 2025 року Західний апеляційний господарський суд у Львові ухвалив рішення, яке може стати переломним у тривалому спорі про шкоду лісам Закарпаття та Івано-Франківщини, попередня сума якої — понад 83 мільйони гривень.
Так, йдеться про резонансну і, ймовірно, незаконну рубку, пише Фіртка.
Виглядає, справа буде затягуватися на багато років, і, можна припустити, такою і є тактика адвоката, але про все по черзі.
Космацьке лісництво Філії “Кутське лісове господарство”: зафіксована шкода природі на мільйони
Як усе почалося: чи рубили ліс на 83 мільйони?
Усе стартувало восени 2024 року в Космацькому лісництві на Івано-Франківщині. Екологічна інспекція Карпатського округу провела позапланову перевірку – це стандартний інструмент держнагляду за лісами. 4 листопада склали акт №2, де зафіксували неприємну знахідку: понад тисячу пнів від зрубаних дерев. Перевірники обійшли квартали, заміряли діаметри, робили фото і склали перелік – додаток до акта з описами кожного пня.
І ще було указано, що вирубка проходила нещодавно – протягом останніх двох років.
Чому сума така велика – 83 243 808,69 гривні? Річ у тому, як рахується шкода. Кожен пень – це не просто стовбур, а об’єм деревини, яку можна було б використати законно. Перевірники взяли формулу з постанови Кабміну №575 від 2022 року.
ДП “Ліси України” ще в листопаді 2024 році написало спростування, мовляв, 80 виявлених пнів з’явилися ще 4-5 років тому.
Але суди тривають саме зараз – у жовтні 2025-го.
Щодо шкоди для природи: у суді не деталізували конкретні наслідки цієї ситуації, але загалом незаконні вирубки в Карпатах руйнують екосистеми. Вони призводять до втрати біорізноманіття, бо видаляють старі дерева, важливі для тварин і рослин. Без дерев схили стають вразливими до ерозії ґрунту, що посилює зсуви та повені в гірській місцевості.
Ліс фільтрує воду, регулює стік – без нього річки забруднюються, а водний баланс порушується. Експерти зазначають, що в Карпатах як водоохоронній зоні такі рубки загрожують усьому регіону. За даними інспекцій, щороку від таких порушень держава втрачає сотні мільйонів гривень, а Карпати – найбільше від суцільних рубок здорових лісів.
Прокуратура Івано-Франківська взялася за справу також. 19 березня 2025 року подали позов до місцевого господарського суду, посилаючись на акт №2 як на головний доказ.
Інженерно-екологічна експертиза – вихід із ситуації?
Точний текст акта №2 закритий, бо це внутрішній документ Держекоінспекції, проте відповідач указує на помилки в ньому.
Головний момент стався 7 жовтня в Ужгороді. Суддя розглянув клопотання адвоката про комплексну експертизу – біологічну та інженерно-екологічну. І дозволив її.
Що це за експертиза?
- З’ясувати, що саме спричинило вирубку (наприклад, незаконну роботу чи поломку техніки).
- Знайти технічні чи організаційні помилки в процесі, які призвели до пилу, шуму чи куп відходів.
- Перевірити, чи причетні люди дотрималися законів про захист лісів і ресурсів (чи не ігнорували правила).
- Довести, як дії чи бездіяльність екологів і лісників спричинили шкоду – наприклад, розмивання ґрунту чи зникнення тварин.
Ось на це й вдарив адвокат: необхідна експертиза. І спрацювало.
Прокуратура проти “Лісів України
“Ліси України” через філію “Карпатський лісовий офіс” заперечили позов повністю. Їхня позиція: акт перевірки ненадійний і перебільшує шкоду.
- Рубка відбувалася давно?
По-перше, на думку відповідача, багато пнів – від законних рубок минулих років, а не від свіжої самовільної вирубки.
Директор філії “Кутське лісове господарство” Юрій Сойма заявив, що результати перевірки вони вважають необ’єктивними, оскільки “80% зазначених в актах пнів мають вік понад 4-5 років і ознаки старіння”. Він повідомив, що в запереченні до акту перевірки представники лісгоспу це зазначили. “Пні з’явилися ще до утворення ДП “Ліси України”, – додав директор філії.
- Порахували одні й ті самі пні багато разів?
По-друге, з позиції відповідача, претензії до самої перевірки: пні не маркувалися належним чином, тож є ризик, що один і той самий пень порахували кілька разів – це завищує об’єм і суму: ну які при цьому 83 мільйони ви хочете? В акті бракують ключові деталі: точна кількість пнів, інформація про найбільший і найменший діаметр, описи та характеристики. Без цього розрахунок шкоди сумнівний.
Адвокат наголосив: жодна сторона не надала висновку незалежного експерта, а акт викликає обґрунтовані сумніви – це підстава для експертизи.
Чому саме комплексна експертиза? “Ліси України” хочуть перевірити п’ять ключових моментів:
1) давність вирубки (чи пні свіжі, чи старі);
2) чи врахувала інспекція законні рубки до 2023 року;
3) скільки пнів справді від самовільної рубки 2023-2024 р., і чи правильно це в акті;
4) чи правильно складені перелікові відомості (чи відповідають дані нормам);
5) як саме робили заміри (чи за стандартами)?
Це не просто формальність – за їхніми словами, без цього позов на 83 мільйони – необґрунтований, бо може включати старі, законні рубки. Витрати на експертизу вони готові взяти на себе, якщо суд покладе на них.
Прокурор від екологічної прокуратури та представник інспекції були проти. Вони наголосили: акт – це не припущення, а результат перевірки з фото, замірами й описами. Усе вже зафіксовано, і справа не потребує нових експертів – це лише затягне процес.
Суддя погодився частково: експертиза потрібна, щоб з’ясувати давність рубки, кількість, діаметри й місця пнів.
Її доручили львівському інституту судових експертиз Мін’юсту, витрати – на “Ліси України”, а справу зупинили до висновку. Інші пункти клопотання (про методи замірів чи повноту акта) відкинули – вони, мовляв, не критичні.
Для прокуратури це стало приводом для апеляції: там вважають, що суд порушив правила – експертиза призначається лише коли без неї обставини не з’ясувати, а тут усе в акті.
Апеляція чи спроба затягнути?
16 жовтня інспекція подала скаргу до Львова. 21 жовтня її прийняли, і тепер чекають на листопад. Прокуратура хоче скасувати ухвалу про експертизу, щоб перейти до суті й стягнути гроші на відновлення лісів. З іншого боку, клопотання про перевірку можна бачити як логічний хід “Лісів України” – уточнити деталі, щоб уникнути помилок у розрахунках. Але для екологів це виглядає як спосіб відкласти рішення: експертиза може тривати місяці, а ліс тим часом не відновлюється.
Ця історія показує, як повсякденні перевірки лісів перетворюються на судові марафони. Для звичайного закарпатця чи франківця – це не абстрактні мільйони, а питання: чи вдасться повернути зелені хащі Карпат, які щороку страждають від таких рубок.
Розгляд 12 листопада дасть відповідь, чи переважить потреба в швидкості, чи в повній перевірці. У будь-якому разі, справа нагадує: ліси – спільне багатство, і його захист потребує не тільки пил, а й чітких правил.
