Експорт лісу-кругляку: наповнення держбюджету й інтереси вітчизняних виробників мають бути на першому місці

Чому я змушений стати на захист деревообробних і меблевих кластерів, індустріальних парків і галузевих асоціацій в дискусіях про експорт лісу-кругляка

Для мене як заступника голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики завдання №1 — вирішення проблем платників податків, компаній, які наповнюють бюджет воюючої країни, кошти якого майже повністю спрямовані для фінансування ЗСУ. Тим паче я і моя команда під час візитів робочої групи під головуванням Богдана Кицака в регіони відвідали більшість ключових деревообробних і меблевих підприємств, отримали сотні прохань про допомогу. У час, коли стоїть питання наповнення бюджету України, а не Румунії, Туреччини, Словаччини чи Польщі, — кожен з депутатів має чинити державницьки. Це не місце для компромісів. Українські виробники №1 — тут я повністю солідарний з колегою Дмитром Кисилевським, підтримую політику прем’єр-міністра Юлії Свириденко.

Чому важливий код 4401 11 УКТЗЕД у мораторії чи нульовому квотуванні експорту? Бо це стратегічна промислова дров’яна деревина хвойних порід, яка використовується виключно для промисловості і не підходить для цілей опалення. Наявність достатніх обсягів у країні деревини 4401 11 безпосередньо впливає на роботу двох величезних ланок деревообробної і меблевої галузі.

Зокрема, це підприємства, які працюють або запускаються у ВСІХ нових індустріальних деревообробно-меблевих парках у Коростені на Житомирщині, Городку на Рівненщині, БФ Термінал на Закарпатті. Наразі ця сировина є стратегічно важливою для найбільших платників податків у галузі: Коростенського заводу МДФ, Kronospan Україна, Swiss Krono, Swisspan. Плитні матеріали, вироблені цими деревообробними підприємствами, переробляються на меблевих підприємствах — найбільших роботодавцях галузі, зокрема: ТОВ “Аккорд Імпорт”, ТОВ “Морган Феніче”, ТОВ “Хьорт Крудсен Україна”, ТОВ “Мебель Сервіс”, ТОВ “Софро”, меблева фабрика “Елегант”, компанія “Віяр”, Волинська меблева компанія, ТОВ “Гербор Холдинг”, Beluco, “Світ меблів”, меблева фабрика “Ясен” та ще сотні підприємств, компанії з виробництва модульних і каркасних будиночків Servus, “Фенікс”, Hudget, Budmall та інші.

Компанії цього вертикально інтегрованого сектору економіки забезпечили за останні 5 років 80% інвестицій у галузь — це майже 2 мільярди євро. Вони є найбільшими платниками податків та роботодавцями, проводять модернізацію виробництва до європейських стандартів, встановлюють роботів на виробництві.

Ми спільно з Федерацією роботодавців щорічно проводимо опитування ключових підприємств щодо забезпеченості промисловою дров’яною деревиною. На жаль, станом на зараз забезпеченість сягає не більше 50%. А без сировини простоюють виробничі лінії, які відкривали урядовці, народні депутати та керівники областей одразу в семи ключових регіонах. Згідно зі статистичними даними, Україна щороку заготовляє лише 4-4,5 млн кубів промислової дров’яної деревини в цілому, з якої лише 65 відсотків є дров’яною деревиною хвойних порід. Разом з тим підприємства галузі вже спроможні переробити більше 6 млн кубів. Водночас, за нашими підрахунками, щороку за кордон у вигляді дров, круглих дров, колотих дров, щепи, тріски вивозиться від 700 до 900 тисяч кубів деревини. Цей колосальний ресурс мав би генерувати додану вартість та податки в Україні, але наразі поповнює бюджети сусідніх країн.

Разом з тим експорт дров’яної деревини у вигляді круглої деревини, щепи та тріски містить найбільше порушень закону, маніпуляцій з підміною дров’яної та ділової деревини та найменше контролю за обігом, тому не дивно, що його так захищають сумнівні компанії та наближені до них політики.

Заборона експорту 4401 11 УКТЗЕД разом з іншими видами необробленої деревини — це те, що ми з колегами-депутатами відстоюємо послідовно вже 5 років роботи. Це те, що чорним по білому записано у всіх редакціях законопроекту “Про ринок деревини”, в тому числі й 13227-д. Дивно, але мушу всім нагадати.

Українська економіка, сплата податків — питання №1! України, а не інших країн!

Ниже несколько иная версия этого материала со страницы Юрия Дюг в фейсбук  и реакция на нее от групп Экофактор. М.П.

Олександр Ковальчук: Чому я змушений стати на захист деревообробних і меблевих кластерів, індустріальних парків і галузевих асоціацій в дискусіях про експорт лісу-кругляка

Для мене як заступника голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики завдання №1 — вирішення проблем платників податків, компаній, які наповнюють бюджет воюючої країни, кошти якого майже повністю спрямовані для фінансування ЗСУ. Тим паче я і моя команда під час візитів робочої групи під головуванням Кицак Богдан в регіони відвідали більшість ключових деревообробних і меблевих підприємств, отримали сотні прохань про допомогу. У час, коли стоїть питання наповнення бюджету України, а не Румунії, Туреччини, Словаччини чи Польщі, — кожен з депутатів має чинити державницьки. Це не місце для компромісів. Українські виробники №1 — тут я повністю солідарний з колегою Dmytro Kysylevskyy , підтримую політику прем’єр-міністра Юлії Свириденко.

Чому важливий код 4401 11 УКТЗЕД у мораторії чи нульовому квотуванні експорту? Бо це стратегічна промислова дров’яна деревина хвойних порід, яка використовується виключно для промисловості і не підходить для цілей опалення. Наявність достатніх обсягів у країні деревини 4401 11 безпосередньо впливає на роботу двох величезних ланок деревообробної і меблевої галузі.

Зокрема, це підприємства, які працюють або запускаються у ВСІХ нових індустріальних деревообробно-меблевих парках у Коростені на Житомирщині, Городку на Рівненщині, БФ Термінал на Закарпатті. Наразі ця сировина є стратегічно важливою для найбільших платників податків у галузі: Коростенського заводу МДФ, Kronospan Україна, Swiss Krono, Swisspan. Плитні матеріали, вироблені цими деревообробними підприємствами, переробляються на меблевих підприємствах — найбільших роботодавцях галузі, зокрема: ТОВ «Аккорд Імпорт», ТОВ «Морган Феніче», ТОВ «Хьорт Крудсен Україна», ТОВ «Мебель Сервіс», ТОВ «Софро», меблева фабрика «Елегант», компанія «Віяр», Волинська меблева компанія, ТОВ «Гербор Холдинг», Beluco, «Світ меблів», меблева фабрика «Ясен» та ще сотні підприємств, компанії з виробництва модульних і каркасних будиночків Servus, «Фенікс», Hudget, Budmall та інші.

Компанії цього вертикально інтегрованого сектору економіки забезпечили за останні 5 років 80% інвестицій у галузь — це майже 2 мільярди євро. Вони є найбільшими платниками податків та роботодавцями, проводять модернізацію виробництва до європейських стандартів, встановлюють роботів на виробництві.

Ми спільно з Федерація роботодавців України щорічно проводимо опитування ключових підприємств щодо забезпеченості промисловою дров’яною деревиною. На жаль, станом на зараз забезпеченість сягає не більше 50%. А без сировини простоюють виробничі лінії, які відкривали урядовці, народні депутати та керівники областей одразу в семи ключових регіонах. Згідно зі статистичними даними, Україна щороку заготовляє лише 4-4,5 млн кубів промислової дров’яної деревини в цілому, з якої лише 65 відсотків є дров’яною деревиною хвойних порід. Разом з тим підприємства галузі вже спроможні переробити більше 6 млн кубів. Водночас, за нашими підрахунками, щороку за кордон у вигляді дров, круглих дров, колотих дров, щепи, тріски вивозиться від 700 до 900 тисяч кубів деревини. Цей колосальний ресурс мав би генерувати додану вартість та податки в Україні, але наразі поповнює бюджети сусідніх країн.

Разом з тим експорт дров’яної деревини у вигляді круглої деревини, щепи та тріски містить найбільше порушень закону, маніпуляцій з підміною дров’яної та ділової деревини та найменше контролю за обігом, тому не дивно, що його так захищають сумнівні компанії та наближені до них політики.

Заборона експорту 4401 11 УКТЗЕД разом з іншими видами необробленої деревини — це те, що ми з колегами-депутатами відстоюємо послідовно вже 5 років роботи. Це те, що чорним по білому записано у всіх редакціях законопроекту “Про ринок деревини”, в тому числі й 13227-д. Дивно, але мушу всім нагадати.

Українська економіка, сплата податків — питання №1! України, а не інших країн!

Реакция группы Экофактор

Болоховець залучив нового лобіста народного депутата Олександра Ковальчука, так як Кіцак у попередній спробі протягнути закон про деревообний ринок показав не найкращі результати….

Проаналізуємо нещодавно опубліковані в мережі FB “виправдання” депутата.

https://www.facebook.com/share/p/1G6xqs8enL

1. Текст депутата – типовий приклад лобістського звернення, замаскованого під “захист національних інтересів”.

Публікація апелює до патріотизму, бюджету воюючої країни, створення робочих місць, але фактично просуває інтереси великого промислового бізнесу, який зацікавлений у дешевій сировині всередині країни — і в обмеженні конкуренції на експорт.

2. Основна теза автора

> «Заборона експорту коду 4401 11 — стратегічна необхідність, щоб деревообробна і меблева промисловість мали сировину.»

Проблема:

Ковальчук подає це як боротьбу за бюджет і державність, але:

Йдеться не про “дрова для ЗСУ, бізнесу, незахищених верств населення”, а про дешеву сировину для великих корпорацій, які купують деревину за мінімальними внутрішніми цінами.

Монополізація ринку. Такі компанії, як Kronospan, Swiss Krono чи Коростенський МДФ, давно контролюють значну частину ринку деревини і мають потужне лобі у парламенті.

Малі деревообробники та місцеві підприємці від такої політики програють: вони не мають доступу до сировини або змушені купувати за завищеними цінами.

3. Маніпуляції фактами

Маніпуляція №1: “4401 11 — не паливна, а промислова деревина”

Насправді код 4401 11 — це “дрова паливні, хвойні”.

Автор просто перейменовує паливну деревину на “промислову” — щоб виправдати обмеження експорту.

Це класичний трюк — маніпуляція технічними кодами УКТЗЕД.

Маніпуляція №2: “Україна експортує 700–900 тис. кубів деревини”

— Це сукупність дров, тріски, щепи, тобто низькоякісного матеріалу, який не впливає суттєво на загальний баланс лісових ресурсів.

Автор подає це так, ніби ми “втрачаємо стратегічний ресурс”, хоча насправді йдеться про відходи лісозаготівлі, що часто просто гниють на складах.

Маніпуляція №3: “Промисловість забезпечена лише на 50%”

Ці дані не підтверджені офіційними джерелами — лише “опитуванням Федерації роботодавців України”, тобто самих зацікавлених бізнес-груп.

Це не об’єктивна статистика, а корпоративне самоопитування, яке служить аргументом для лобіювання потрібних законів.

4. Можливий прихований інтерес

Ковальчук апелює до бюджету та податків, але насправді бореться за дешеву сировину для олігархічно пов’язаних компаній.

Пояснення просте:

Якщо експорт обмежений — внутрішня ціна деревини падає.

Виграють ті, хто має великі обсяги виробництва (Kronospan, Swiss Krono тощо).

Держава ж нічого не отримує більше, бо занижена ціна на сировину → нижчі податкові надходження з прибутку.

5. Екологічний аспект — ігнорований

Автор взагалі не згадує екологічні ризики:

Масове зростання рубок під потреби промислових парків.

Відсутність контролю за відновленням лісів.

Легалізація самовільних рубок під виглядом “дров’яної деревини”.

Фактично, заклики до “підтримки промисловості” означають посилення тиску на ліси, що вже сьогодні потерпають від перевирубки.

6. Риторичні прийоми

Псевдопатріотизм: “Бюджет воюючої країни”, “кошти для ЗСУ” — використовуються як моральний щит для лобізму.

“Друзі у владі”: автор посилається на колег-депутатів, прем’єра, роботодавців — щоб створити ілюзію загальної підтримки.

Демонізація опонентів: “сумнівні компанії”, “наближені політики” — але без конкретних імен чи доказів.

Це створює враження, що всі, хто проти заборони, — контрабандисти чи зрадники.

7. Реальна альтернатива, яку замовчує автор

Не потрібно забороняти експорт — потрібно забезпечити прозорий ринок деревини (електронні аукціони, супровідні документи, GPS-контроль, в саме основне відсутність зловживань зі сторони працівників ДП “Ліси України” та їх топ-менеджменту, в це при теперішньому складі майже неможливо ).

Стимулювати переробку не за рахунок монополії, а через доступ до кредитів, технологій і ринку збуту.

Контролювати якість і прозорість лісозаготівлі, а не лише “кому продають дрова”.

8. Висновки:

Стаття Ковальчука — приклад політичного лобізму під прикриттям “державницької позиції”.

Автор:

• маніпулює поняттями (дрова → “промислова деревина”);
• спотворює статистику;
• замовчує екологічні наслідки;
• просуває інтереси великих корпорацій;
• використовує воєнну риторику для прикриття бізнесових цілей.