Ліс завжди розглядали як легку наживу. Понад сто років тому Іван Франко у повісті “Захар Беркут” констатував: “Карпати лисіють…”. За той час наші гори геть чисто не облисіли, а от залисини то там, то тут у Карпатах видніються… Тему цієї публікації підказала моя колега. Вона нерідко виїжджає з родиною по гриби у віддалені куточки Сколівщини. Повертаються додому, коли вже темніє, і спостерігають, як починають тягнутися з гір вантажівки з грубезними стовбурами. Є великий сумнів, чи все це законно зрубаний ліс… У нашій області зайнято лісом 692 тисячі гектарів. Зрозуміло, що біля кожного дерева лісника чи міліціонера не поставиш. Але чи змирилися законні господарі лісу з масовим розкраданням такого безцінного природного дару? Як протидіють цьому лихові? З цими запитаннями я прийшов до начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, кандидата економічних наук Анатолія Дейнеки (на фото). Але почали розмову з проблеми, яка у всіх зараз на устах, – фінансової та економічної кризи. Не беруть нашого металу, хімічної продукції… То, може, деревиною компенсуємо експортні втрати?
– Нічого втішного повідомити не можу, – каже Анатолій Михайлович. – Світ глобалізований. Ринок деревини завмер у США, Європі… Подих кризи відчула наша галузь. Серйозний спад попиту і на зовнішньому, і на внутрішньому ринку. Значно менше потребуть деревини будівельники, виробники меблів, підприємства целюлозно-паперової промисловості. Показово, що завмер навіть ринок Туреччини. А ми постачали туди сировину найнижчої якості, по суті, дрова…
– Якщо не беруть наш ліс у Європі, то, може, спробувати пошукати інші ринки збуту?
– У Державному комітеті лісового господарства створено робочу групу, яка власне й займається моніторингом нових ринків збуту, вивченням попиту. Звертаємо свій погляд на країни Близького Сходу, зокрема на Арабські Емірати, Єгипет… Якщо говорити про внутрішній ринок, то проблеми для усіх галузей спільні – неможливість взяти кредит, надто високі процентні ставки, сповільнення банківських операцій…
– Чи скорочують ваші підприємства управлінський і виробничий персонал?
– Масових скорочень наразі ще не було. Оптимізацію структури, чисельності працівників ми здійснювали протягом трьох останніх років. Але без скорочень, очевидно, не обійтись. Насамперед тих, хто задіяний на випуску продукції, якщо не буде попиту. Будемо пропонувати людям перейти на роботи з догляду за лісом, з побічного користування лісом. Маю на увазі збір ягід, грибів, лікарських трав…
– А чи не вдарить це по місцевому населенню, яке виживає цим промислом? Скажімо, уся Турківщина влітку на чорницях…
– У нас ліс загальнодоступний. Його дарів вистачить для всіх. Може бути здорова конкуренція. Думаю, вигода буде для всіх, якщо вдасться залучити інвестора для будівництва підприємств з переробляння, консервування, розливу, скажімо, березового соку…
– Правоохоронці відзначають зростання злочинності, обумовлене кризою. Очевидно, зубожіння людей спричинить зростання незаконного вирубування…
– Це, як кажуть, палиця з двома кінцями. Побутові рубки були, є і будуть… Це не найбільша біда, якщо людина принесе з лісу суху гілляку, щоб піч розпалити. Нас непокоїть, коли безжалісно рубають цінний перспективний ліс. Не виключено, що криза вдарить і по “чорних лісорубах”. Якщо попит впаде, то він впаде і на незаконно добуту деревину, не будуть мати того зиску незаконні пилорами…
– Я знаю, що постійно воюєте з пилорамами… Скільки їх, до речі, у нас?
– На Львівщині близько 800. Я не проти пилорам взагалі. Нехай би їх було ще більше. Адже це можливість підприємствам реалізувати продукцію на місці, додаткові робочі місця. Я проти тих пилорам, які працюють поза законодавчим полем, незаконно добувають сировину, забруднюють відходами довколишні водойми.
– Як же все-таки ви боретеся із незаконними вирубуваннями лісу?
– Цього року створили спеціальний підрозділ з семи осіб, який очолив Мирон Пилипів. Він здійснює постійні рейди-перевірки лісокористування. Безпосередньо у лісах області виявлено 6,8 тисячі кубометрів незаконно зрубаної деревини. Були випадки, коли вдавалося спіймати крадіїв лісу на гарячому, як, скажімо, у Дрогобицькому районі, коли різали дуби… Чимало порушників добровільно відшкодували збитки. Передали матеріали у правоохоронні органи на примусове стягнення 753 тисяч гривень.
– Очевидно, найбільше порушень у гірських районах…
– Так, це Сколівщина, Турківщина. А особливо непокоїть нас Старосамбірський район…
– Незаконні вирубування дерев – це справа дрібних крадіїв чи організованих злочинних груп?
– В області діють і організовані групи, часом під прикриттям правоохоронних органів. Мені здається, що правоохоронні органи прекрасно знають, хто займається незаконним бізнесом. Власники пилорам – це не дрібні підприємці, а впливові і дуже заможні посадові особи…
– В одній із газет вичитав інформацію про те, що депутати Львівської обласної ради передали 40 тисяч гектарів лісу у Старосамбірському районі двом приватним підприємствам. До прокурора області Олексія Баганця надійшов відповідний запит.
– Чули дзвін… Ніхто лісу нікому не передавав. У розумінні пересічної людини, коли йдеться про землю, дерева, доступність лісу. Йдеться лише про мисливські угіддя. Це позитивне рішення. Нові господарі угідь будуть заготовляти корми, годувати звіра, охороняти його від браконьєрів. Створюються нові робочі місця. Коли чисельність звірини стане оптимальною, Міністерство охорони навколишнього природного середовища затвердить ліміти на полювання. Сьогодні полювання на Старосамбірщині припинено, зокрема на оленя. Браконьєри вибили все… Проти передачі мисливських угідь (ще раз наголошую – не лісу!) новим господарям насамперед повстали ті, хто безкарно гуляв по мисливських угіддях з рушницею. Сподіваюся, багатьом браконьєрам тепер доведеться зачохлити зброю…