15/10/2025
1
На мітинг вийшло близько 70 екологів, зоозахисників та ветеранів російсько-української війни
13 жовтня у Києві відбувався протест екологів, зоозахисників та ветеранів війни проти Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Учасники звинуватили посадовців у видачі незаконних дозволів на вирубку лісів у заповідних зонах та корупції. Про це повідомляє директор Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимир Борейко. Екологи наголошували на багаторічному порушенні вимог Бернської конвенції щодо захисту вовків ліквідованим Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Зокрема, у підтримці чиновниками полювання на диких тварин.
Також учасники пікету звинуватили Мінекономіки у видачі незаконних дозволів на вирубку лісів у національних парках, заповідниках і заказниках. Додатково – у корупції, брехні та грубому порушенні Бернської конвенції.
Зокрема, активісти заявляють, що чиновники незаконно погодили документи на знищення Мархалівського лісу (Київська область) під військове кладовище. Також надсилали неправдиві звіти до Комітету Бернської конвенції про стан Смарагдової мережі в Україні.
За словами голови КЕКЦ Володимира Борейка, лише за останні кілька років колишнє Міндовкілля збільшило ліміти на використання природних ресурсів у заповідних зонах:
1) рубку лісу – вдвічі до 700 тисяч кубів деревини;
2) заготівлю сіна – у 20 разів, до 800 тонн;
3) очерету – втричі, до 18 тисяч тонн;
4) промисловий вилов риби – у 39 разів до 1700 тонн;
5) заготівлю ягід – у 22 рази до 200 тонн; 6) грибів – у 4 рази до 130 тонн.
Вимоги протестувальників до посадовців:
1) проведення розслідування діяльності колишніх керівників Міндовкілля;
2) скасування незаконних лімітів на вирубку деревини, риболовлю та полювання у заповідних зонах;
3) відкликання листів з недостовірною інформацією до Комітету Бернської конвенції;
4) ухвалення нового закону про захист вовків.
Активісти також вимагають звільнення директора Департаменту заповідної справи Євгена Токаря. Зокрема, припинення цензури щодо національних парків, запровадженої, за їхніми словами, колишньою заступницею міністра Вікторією Киреєвою.
Фото: facebook.com
Організатори заявили, що якщо до їхніх вимог не дослухаються, вони приведуть ще більше людей на пікет до міністра економіки Олексія Соболєва. Протестувальники додали, що у разі ігнорування проблем у міністерстві передадуть зібрані матеріали про зловживання до правоохоронних структур.
Проте до пікетувальників представники міністерства не вийшли.
“Відповідати їм нічим”, – зазначив Володимир Борейко.
Як писала ЕкоПолітика у вересні, Департамент захисту довкілля Київської міської державної адміністрації планує скасувати рішення про заборону суцільних рубок деревини на Київщині, заявив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
1 коментар
Advokat_Storchous
Страшно далєкі оні от народа – так сказав би ватажок світового пролетаріату про цих чудових, небайдужих людей, які знаходять в собі сили опікуватись природою в наші складні часи . Але всі, хто в курсі питання розуміють, що ліміти на рубки адміністрації НПП та інші ПЗФ оформлюють не від гарного життя. Бо тих коштів, які виділяють на утримання територій ПЗФ вистачає лише на мізерну зарплату персоналу, сплату комунальних, і трохи на пальне, щоб доїхати до Мінекономіки та обласного департаменту екології аби виклянчити ті дозволи та ліміти. Це якщо автівка не зламається. Бо коштів на запчастини в загальному фонді кошторису парку теж не завжди передбачено. В Мінекономіки це добре розуміють, але в них вище – Кабмін, а ще вище – Закон про Держбюджет. Тому міністерство роздає ті ліміти ввіреним установам, як свого часу посилав ману небесну Господь Бог страджущім ізраілітянам . Тож ліміти –це наслідок, а причини – неналежне фінансування. Більшість НПП і виживають на рахунок призначення ВСР, оскільки кошти від таких рубок є джерелом спецфондів в їх кошторисах, які можна витрачати, щоб берегти ввірену природу на мінімальному рівні. В принципі, це все що потрібно знати пересічному громадянину про існуючий фінансовий стан багатостраждальної природоохоронної справи в Україні…
Тому іниціативи природоохоронців про створення нових нацпарків нагадують ставлення однієї закарпатської нац. меншини до дітонародження. Активістам варто давно замислитись, що можливо вистачить плодити голодранців, натомість змушувати владу гідно, адекватно фінансувати вже діючі НПП, щоб ті нормально виконували прямі завдання – охорону і збереження природи. З іншого боку, в окремих НПП через скажене захаращення є об єктивна потреба у проведення вибіркових рубок. Я вже не кажу про забезпечення дровами тих громад, де навколо суцільні нацпарки.
А ще саме Мінекономічне довкілля і створює проблеми підшефним паркам. Приміром, із власної подачі затвердило постанову КМУ №575 від 10.05.2022 із астрономічними таксами за незаконні рубки. Прокурори, знаючи успішну судову практику, та керуючись одвічним прагненням підвищенням власних показників, кидають госп. позови про стягнення шкоди за незаконні рубки, вчинені невстановленими особами . Приклад, коли із НПП у 2024 році мінус 5,8 млн. грн. тут – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117620905
Для середнього НПП така сума у тривалій перспективі означає практикування лікувального голодування , згідно виконавчого документу із ДВС під крапельницею Держказначейства. Не буде навіть чим машину заправити, щоб лісопорушника впіймати. А той через відсутність охорони ПЗФ встигне нарубати заповідних дерев ще на пару – трійку мільйонів. В результаті знову прокуратура заявить новний позов до НПП за незаконну рубку, вчинену невстановленими особам. Так і получається замкнуте коло: чого бідні – бо дурні. Чого дурні – бо бідні.