Як зрушити лісовий ринок України з мертвої точки

Після провалу на голосуванні у ВР Законопроекту Про ринок деревини № 4197-д робоча група Комітету з питань економічного розвитку ВР з розробки нової версії Законопроекту № 13277-д здійснила низку поїздок західними лісовими регіонами країни, щоб скоригувати новий ЗПУ з урахуванням зауважень та пропозицій учасників лісового ринку.

З цією метою у кожному відвіданому регіоні робоча група ВР ознайомилася з практикою провідних підприємств деревообробної галузі, а під час круглих столів вислухала думки та пропозиції представників регіональних адміністрацій, лісової галузі, бізнесу, експертів, організаторів біржових торгів та інших учасників лісового ринку.

На одному з подібних засідань круглого столу, присвяченого розробці нового Законопроекту Про ринок деревини, народний депутат Богдан Кіцак сказав: «Головне – зрушити з мертвої точки».

Але як показала законодавча практика та оновлена ​​підсумкова версія ЗПУ №13277-д, цього зробити не вдалося. Вона виявилася клоном вихідного ЗПУ № 4197-д, що відрізняється лише згладженістю та м’якістю формулювань.

Круглі столи по ринку деревини та розвитку деревообробки по суті перетворилися на колективну сповідь та взаємне відпущення гріхів. Народні депутати бачать проблеми, висловлюють стурбованість та необхідність змін, але в тиші кабінетів ВР нічого для докорінної зміни ситуації на лісовому ринку не роблять. Тим часом лісова реформа з «синдромом жаби в окропі» повільно, але вірно втілює корпоратизацію лісів з перспективою їх приватизації. Одночасно створена лісова корпорація збагачується торгівлею заготовленою деревиною через приватні товарні біржі, перетворивши національний лісовий ресурс на комерційний актив, створюючи тим самим великі проблеми деревообробної галузі, особливо малому та середньому бізнесу.

Підсумкова версія ЗПУ № 13277 також пропонує єдино можливу в Україні, а тому обов’язкову для всіх суб’єктів лісового ринку модель біржової торгівлі необробленими лісоматеріалами.

Для порівняння:

Пояснення: чому біржова торгівля деревиною — виняток

• Відсутність стандартності товару: кожна партія має індивідуальні характеристики (діаметр, довжина, вологість, порода, якість).
• Складність логістики: деревина не є «ліквідним товаром» у біржовому сенсі.
• Нестабільність обсягів заготівлі: залежить від сезону, клімату та стану лісу.
• Висока частка місцевих контрактів: переробники купують у межах 100–200 км.
• Низька доцільність спекуляцій: деревина не є об’єктом масового трейдингу.

Чому в Україні встановлено обов’язкову біржову форму торгівлі заготовленою деревиною?

• Безальтернативна біржова торгівля заготовленою деревиною усуває з ринку державного оператора ЕТП «Прозорро.Продажі» (вона не є біржею), інші регіональні товарні біржі (не мають ліцензій).
• Допущені на ринок деревини ліцензійні біржі діють за єдиними уніфікованими правилами торгівлі деревиною та єдиними стартовими цінами на основі середньозважених цін, що забезпечує максимальне зростання цін, а відповідно і максимізацію прибутку.
• Спекулятивний характер біржової торгівлі круглими лісоматеріалами дозволяє нестандартні товари продавати як стандартні та ще більше максимізувати прибутковість та прибуток продавцю та організатору біржових торгів.
• Створена модель біржового ринку деревини по суті представляє неформальну картельну змову ДПЛУ та ліцензійних бірж, порівняно з якою корупція, що існувала до лісової реформи (2021 р.), може здатися невинною дитячою витівкою. Саме з цієї причини робляться всі зусилля, щоб цю змову формалізувати у законодавчому порядку та ухвалити Закон Про ринок деревини у розглянутій у першому читанні версії ЗПУ № 13277-д.

Ще одне дуже важливе питання лісової реформи порушив голова Львівської військової адміністрації Максим Козицький на міжвідомчому засіданні, присвяченому актуальним викликам деревообробного сектору в НЛТУ 2 жовтня 2025 р.

«Сьогодні, коли Україна рухається шляхом децентралізації, виникає логічне питання: чому обʼєднання ДП «Ліси» досі не узгоджені з обласними межами? Це створює певний дисбаланс і ускладнює ефективне управління.

Щодо податків: вважаю, потрібно повернутися до справедливої моделі, коли податки залишаються на місцях, а основний прибуток отримують ті, хто переробляє деревину і створює додану вартість, а не лише структури, що займаються заготівлею. Це стимулюватиме робочі місця та розвиток громад.

Невже голова області разом із командою не рахували, скільки не отримують місцеві бюджети за час реформи імені Болоховця? Нарешті почали аналізувати фінансисти й цінову політику на необроблену деревину, неефективне управління. Тож є надія, що Львівщина стане першою областю, яка підніме революційний рух і почне вертати стару модель управління лісами та наповнення місцеві бюджети».

Максим Козицький, голова Львівської ОВА

Чи правий Козицький?

Загалом — так, його зауваження ґрунтовні й мають під собою і політичний, і економічний сенс:

• Централізація об’єднання ДП «Ліси» без прив’язки до обласних меж створює адміністративний дисбаланс і ускладнює координацію з місцевою владою (логістика, контроль, інфраструктура, екологічні програми).
• Відсторонення частини доходів від місцевої економіки (якщо виручка концентрується поза місцевими бюджетами) підриває мотивацію громад розвивати переробку та створювати робочі місця.
• Ставка на централізовані продажі через приватні інструменти (біржі) і концентрація повноважень у ДПЛУ фактично сприяє монополізації й ризикам витіснення МСБ.

Отже — голова ОВА влучно окреслив проблему. Це узгоджується і з потенційними ризиками, які містить проєкт №13277-д (про обов’язкові біржові торги, квоти для МСП тощо).

Чому це критично для регіонів (конкретно)

1. Бюджетний ефект: місцеві бюджети втрачають частину податків, зборів, ренти та мультиплікаторного ефекту від переробки (робочі місця, ПДФО, місцеві платежі).
2. Ланцюг доданої вартості: якщо деревина експортується/реалізується як круглий матеріал, місцева переробка втрачає сировину → падіння зайнятості і надходжень.
3. Контроль і реагування: управління згаданими процесами на відстані з центрального рівня ускладнює локальні рішення щодо охорони лісів, протипожежних заходів, лісовідновлення.
4. Політичний ризик: сприйняття «прихованої приватизації» посилює конфлікти між центром і областями.

Оптимальна концепція балансу інтересів (стратегічна ідея)

Перехід від «всі функції — централізовано + ДП як продавець/балансоутримувач» до моделі розподілу прав і доходів при збереженні єдиної моделі контролю/прозорості:

• ДПЛУ — управляюча/технічна структура (менеджер заготівлі та логістики), не власник виручки;
• Місцеві бюджети — отримують фіксовану частку від виручки або право на більші місцеві податкові надходження;
• МСБ — гарантований доступ до частини обсягів (збільшені квоти + преференції в торгах для місцевих процесорів);
• Торгівля — через прозору державну ЕТП (Прозорро або державна платформа), з можливістю допуску приватних бірж як додаткових каналів тільки за умов суворої прозорості і контролю.

Практичні корективи (конкретні пункти до змін політики / закону)

Власність і рух коштів

Юридично закріпити: право власності на заготовлену деревину переходить у державу (не в ДПЛУ) до моменту офіційного продажу/переказу.

Надходження від продажу — переказ на спеціальний державний рахунок, розподіл якого:

• X% — місцевим бюджетам (на інфраструктуру, розвиток переробки, соцсферу),
• Y% — централізований фонд (держбюджет / фонд лісовідновлення),
• Z% — управляючій платі ДПЛУ (фіксований тариф/комісія за заготівлю і менеджмент).(Пропозиція: X = 40–50%, Y = 40–50%, Z = 5–10% — орієнтир; точні цифри треба погоджувати економічною моделлю.)

Торгівля і доступ МСБ Підвищити квоту для МСП із нинішніх 10–30% (в проєкті) до мін. 30–50% у вигляді малих лотів, а також запровадити:

• пріоритетні сесії/аукціони для місцевих деревообробників (регіональна пріоритетність),
• опцію «локального права викупу» на частину лотів за обґрунтованими цінами.

Забезпечити державну ЕТП (Прозорро) як базову платформу для торгів; приватні біржі — тільки як доповнення під жорсткими умовами публічності, аудиту й доступності. 

Корпоративне управління ДПЛУ

• Визначити чітку роль ДПЛУ: менеджер/агент з чітко регламентованою оплатою (наприклад, фіксований відсоток або тариф за м³), без права самостійно утримувати виручку поза бюджетом.
• Забезпечити публічну звітність ДПЛУ: щоквартальні фінансові звіти, зовнішній аудит, обмеження на внутрішні трансакції з афілійованими структурами.

Контроль і прозорість

• Обов’язковий щоквартальний KPI-репорт (публічно): обсяги продажів за типами лотів, частка МСП, розподіл доходів, ціни, кількість робочих місць, інвестиції.
• Моніторинг цін і фонд стабілізації: створити механізм, що запобігає раптовим спекулятивним стрибкам цін (резервний фонд або цінові коридори для певних критичних лотів).
• Антимонопольні запобіжники: заборона на контроль біржі/організатора торгів особами, що контролюють операторів/покупців/постачальників у тій самій ланці

 Регіональна прив’язка / пилот 

• Регіональні філії ДПЛУ — прив’язати управління філіями до адміністративних меж областей (або створити координаційні ради за участі ОДА/райрад), з делегованими повноваженнями по формуванню регіональних планів заготівель і пріоритетів продажу.
• Пілотна ініціатива Львівщини: реалізувати у Львівській області експеримент — повернення частини повноважень/прибутків місцевим бюджетам, преференції для місцевих переробників. Пілот має чіткі KPI і термін (6–12 міс.) — швидко показати ефект. 

Які конкретні правки до закону / підзаконних актів потрібні (формулювання ідеї)

Чітко прописати в Законі про ринок деревини (або в профільних нормах):

• механізм розподілу виручки після продажу;
• фіксований статус ДПЛУ як «агента-менеджера» з визначеним тарифом;
• пріоритетні механізми для МСП;
• вимоги щодо прозорої публічної платформи (Прозорро як первинна платформа).

Внести зміни до податкового та бюджетного законодавства: механізми перерахунку частки виручки в місцеві бюджети (надходження в оновлену бюджетну класифікацію).

KPI для контролю успіху корекцій (що вимірювати)

• Частка лісоматеріалів, проданих МСП (% від загального обсягу).
• Частка доходів від продажу, що надійшли в місцеві бюджети (грн і %).
• Динаміка обсягів переробки у регіоні (м³/рік).
• Кількість робочих місць у галузі (регіональна динаміка).
• Рівень цін на круглі лісоматеріали (індекс, регіонально).
• Кількість порушень/скарг на торги, результати незалежного аудиту.

Як діяти ОДА / Кабміну / МСБ — практичний план дій

1. Львівська ОВА: ініціювати пілот у межах області — розробити технічне завдання, KPI, меморандум з ДПЛУ/Міндовкілля/обласною радою.
2. Фінансовий аналіз: ОВА + обласні фінансисти + зовнішні експерти готують аудит втрат місцевих бюджетів (за 2021–2025).
3. Законодавча ініціатива: підготувати пакет змін (у співпраці з народними депутатами від області) — прописати механізми розподілу доходів та роль ДПЛУ.
4. Коаліція: об’єднатися із бізнес-асоціаціями МСБ, екологічними НУО та іншими ОДА для просування змін у парламенті.
5. Комунікація: публічний портфель доказів (інфографіки, кейси), щоб донести громаді аргументи про користь модифікацій.

Підсумок

Максим Козицький правий у своїй суті: децентралізація управління лісами і повернення частини доходів на місця — це не лише питання справедливості, а й ключ до збереження робочих місць і розвитку місцевої переробки.

Оптимальна модель — ДПЛУ як менеджер, прозорі продажі через державну ЕТП, гарантована частка / преференції для МСБ, чіткий розподіл виручки та пілотні рішення на регіональному рівні (наприклад, Львівщина).