19/09/2025
0У сучасній Україні проблема незаконної вирубки лісів залишається однією з найгостріших екологічних та економічних загроз. Закарпаття, регіон з багатими лісовими ресурсами, часто стає епіцентром корупційних скандалів, пов’язаних із нелегальним збутом деревини. Нещодавній випадок з депутатом Закарпатської обласної ради Георгієм Горватом ілюструє, як посадовці, відповідальні за охорону природи, можуть перетворюватися на учасників злочинних схем. Ця справа не лише висвітлює персональну відповідальність, але й підкреслює системні проблеми в лісовому господарстві країни. У цій статті ми детально розберемо обставини підозри Горвата, проаналізуємо правові аспекти, розглянемо подібні випадки та запропонуємо шляхи розв’язання проблеми, спираючись на офіційні джерела та публікації.
Хто такий Георгій Горват: Біографія та політична кар’єра
Георгій Андрійович Горват народився в місті Мукачеве Закарпатської області. Він здобув вищу освіту на економічному факультеті, що стало основою для його професійної діяльності. До політичної кар’єри Горват працював директором державного підприємства “Диспетчерська служба пасажирських перевезень”. У 2020 році він був обраний депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання як безпартійний кандидат. У раді Горват очолює постійну комісію з питань екології, використання природних ресурсів, агропромислового комплексу та розвитку сільських територій – посаду, яка передбачає контроль за збереженням лісів і запобігання екологічним злочинам. Його публічна діяльність включає участь у місцевих ініціативах, таких як підтримка дитячих будинків та культурних заходів, про що свідчать дописи на його Facebook-сторінці.
Однак біографія Горвата не позбавлена скандалів. У серпні 2025 року його 16-річний син Андрій був причетний до крадіжки у переселенки з інвалідністю, що додало негативу до репутації родини. Раніше, у квітні, стався підпал автомобіля депутата в Мукачеві, що могло бути пов’язано з його діяльністю. Ці інциденти підкреслюють, що Горват – фігура, яка привертає увагу не лише через політику, але й через особисті конфлікти.
Деталі справи: Підозра в незаконному продажу дуба під виглядом дров
9 вересня 2025 року Закарпатська обласна прокуратура повідомила Георгію Горвату про підозру в організації незаконного збуту цінної деревини. За версією слідства, депутат, замість виконання обов’язків з контролю за лісами, став співорганізатором злочинної схеми. У змові з керівником Берегівського надлісництва Горват налагодив продаж дуба вищого ґатунку, який у документах оформлювався як звичайні дрова. Це дозволяло уникати необхідних дозволів і контролю з боку державних органів.
Схема включала постачання двох вантажівок дуба покупцю з Рівненської області, з яким Горват особисто домовлявся про угоду. За одне з постачань близько 400 тисяч гривень надійшло на банківський рахунок дружини депутата, а загальна вартість незаконно реалізованої деревини перевищує 1 мільйон гривень. Справа пов’язана з попередньою підозрою керівнику Берегівського надлісництва в червні 2025 року, що вказує на системний характер порушень у регіоні.
11 вересня 2025 року Ужгородський міськрайонний суд обрав Горвату запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту (з 23:00 до 06:00), хоча прокуратура вимагала цілодобового. Прокуратура планує оскаржити це рішення, вважаючи його недостатньо суворим. Підозра висунута за частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України – незаконна порубка, перевезення та збут деревини за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки. У разі доведення вини Горвату загрожує штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів (17-25,5 тис. грн), арешт до 6 місяців або позбавлення волі до 3 років, з можливим посиленням через тяжкі наслідки.
Аналіз проблеми: Корупція та екологічні наслідки незаконної вирубки в Закарпатті
Справа Горвата – не ізольований інцидент, а симптом глибшої кризи в українському лісовому господарстві. Закарпаття, з його дубовими лісами, є одним з ключових регіонів для нелегальної вирубки. За даними Державного агентства лісових ресурсів, незаконна порубка заподіює щорічні збитки в мільярди гривень, призводячи до ерозії ґрунтів, повеней та втрати біорізноманіття. Корупція серед посадовців, як у випадку з Горватом, хто очолює екологічну комісію, робить контроль неефективним.
Правовий аспект: Стаття 246 ККУ визначає незаконну порубку як вирубку без дозволу або з порушенням норм, якщо це заподіяло істотну шкоду (від 17 тис. грн). Адміністративна відповідальність (ст. 65 КУпАП) передбачає штрафи від 255 до 510 грн для громадян, але для посадовців – до 2550 грн. Порядок видалення дерев регулюється постановою Кабміну від 2006 року, яка вимагає дозволів для насаджень у населених пунктах, але в лісах – лісорубних квитків.
Подібні випадки: На Прикарпатті в вересні 2025 викрито схему на 700 млн грн з незаконною вирубкою в ДП “Кутське лісове господарство”. На Волині судять ексдиректора лісгоспу за порубку на 3,2 млн грн. Ці приклади показують, що проблема поширена, часто з участю керівників лісгоспів.
Економічний аналіз: Нелегальний збут дуба, цінної породи для меблів та експорту, позбавляє бюджет податків. За оцінками, Україна втрачає до 1 млрд доларів щорічно через “чорний” ліс. Екологічно це загрожує Карпатам, де вирубка посилює кліматичні зміни.
Шляхи подолання корупції в лісовому секторі
Справа Георгія Горвата підкреслює необхідність реформ: посилення контролю, впровадження цифрового моніторингу лісів (як у ЄС) та незалежних аудитів. Громадськість повинна вимагати прозорості від депутатів, а правоохоронці – швидких розслідувань. Якщо такі випадки залишаться безкарними, Закарпаття втратить свої “зелені легені”. Суспільство чекає на справедливий вирок, який стане прецедентом для боротьби з корупцією.
За матеріалами українських медіа
