17/09/2025
0Приїжджаючи в курортні закутки Карпат, складно не помітити схили гір, де ще кілька років тому шуміли густі ліси. Тепер замість зелених шат видніються хіба що пеньки та «лисини». Хоч і за незаконно вирубку дерев в Україні передбачена кримінальна відповідальність, за останні 20 років проблема лише набирає обертів.
Інформатор Коломия дослідив як незаконні вирубки змінюють обличчя Карпат та чому контроль за лісами часто не працює.
Як у Карпатах інтенсивно зменшується площа лісу
Згідно з дослідженням «The Carpathians forests. Europeʼs natural heritage under attack» від Greenpeace, приблизно 20% лісового покриву Карпат буде знищено до 2050 року. Якщо порівняти дві супутникові мапи того ж самого регіону, але з різницею у 20 років, можна побачити суттєву різницю.
Відтак, неозброєним оком можна помітити, що карта за 2004 рік виглядає значно зеленішою, а ось за 2019 простежується різке зниження лісу в Карпатах.
«Найгарячішими» точками вирубки дерев у Карпатах є Косівський, Верховинський, Надвірнянський райони, що на Прикарпатті. А також Ясінянський та Рахівський райони на Закарпатті та Стрийський і Сколівський райони, що на Львівщині.
Цікаво, що більшість рубок, які здійснюються здебільшого незаконні. В інфопросторі постійно висвітлюють цю тему, винуватців притягують до відповідальності, але чи дієво це? Не зовсім.
Наприклад, у червні цього року правоохоронці затримали колишнього начальника ДСНС, якого підозрюють у нелегальних вирубках лісу в Ямницькій громаді. Загальна сума збитків склала понад 7 мільйонів гривень. Проте, таких судових справ неймовірно багато, а вирубки не припиняються.
Читайте також: Закарпатця звинувачують у незаконній рубці ялини на території Поляницького лісництва та Деталі справи незаконної рубки дерев у Національному природному парку “Гуцульщина”
Карпатський регіон є одним із найбільш унікальних, адже налічує багато різних видів флори та фауни. Карпати покривають 209 000 км квадратних та простягаються через сім країн, серед яких і Україна. Приблизно 50% усіх територій Карпат захищаються Карпатською конвенцією. Ліси охоплені мережею природоохоронних територій EUʼs Natura 2000. Хоч і Україна входить до сторін конвенції, однак не є учасницею мережі охорони природних територій EUʼs Natura 2000. Простими словами, в Україні нижчий рівень охорони екосистем та біорізноманіття.
Ще трохи статистики
У 2000 році територія Верховинського лісового господарства складала 132,6 тис га. За 23 роки було втрачено 2 099 га, тобто це 6% від загальної кількості. У той самий час приріст нових дерев всього 1170 га.
Інформатор Коломия вирішив пройтись одним із гірських маршрутів на території лісового господарства та на власні очі побачити наслідки вирубки дерев. Ми розпочали свій шлях з присілка Волова в сторону гори Ротило. Левова частка маршруту проходить через ліс, проте моментами складно назвати це саме лісом, адже від дерев залишились лише пеньки.
Подібна ситуація й в інших лісових господарствах. Ще однією «болісною» точкою в питанні рубок лісу є Осмолодське лісове господарство. Мабуть, кожен, хто хоч раз гуляв чи мандрував там, бачив величезні вантажівки, які вивозять тонни деревини.
Чим це погано?
Знищення лісів є величезною проблемою, адже має числення наслідки для флори, фауни, людей… У своєму дослідженні науковці від Greenpeace доводять, що Карпати втрачають 4 га лісового покрову щогодини, тобто це приблизно 20 дерев щохвилини. Вражає, чи не так?! Якщо вам все ще складно оцінити масштаб проблеми, то наведемо ще трохи статистичних даних. За останні 20 років у Карпатах вирубали 161 000 га лісу, це приблизно 10% усього лісового покрову. Ця площа за розмірами як Київ, Харків, Івано-Франківськ, Одеса, Львів і Тернопіль разом взяті.
Масштабні вирубки дерев призводять до знищення стиглих та вікових лісів, які мають чи не найбільшу цінність у регіоні. Адже, таким чином порушується природне відновлення лісів, що своєю чергою призводить до ерозії ґрунтів та зсувів. Ба більше, втрачається біорізноманіття та змінюється місцевий клімат. Мабуть, всім нам у школі казали, що ліси – це свого роду легені природи. Все тому, що дерева поглинають вуглець, виробляють кисень і регулюють клімат, зберігаючи баланс між повітрям, водою та ґрунтом. Лісисті гори також відіграють ключову роль у регулювання водного потоку та захисті від стихійних лих. За останні 20 років на Івано-Франківщині було вже кілька руйнівних повеней: у 2008, 2020 та 2023 роках. Чи не найголовнішою причиною цього стихійного лиха є, власне, вирубка дерев.
Ліси Карпат виконують роль природного “губки”: їх коріння утримує ґрунт, зменшує стік води й сприяє поступовому просочуванню до підземних водоносних горизонтів. Без дерев дощова вода швидко стікає схилами гір у річки, що різко підвищує рівень води й спричиняє повені. Крім того, лісовий покрив затримує опади та стабілізує річкові річища, тим самим пом’якшуючи наслідки сильних дощів.
Тобто, чим більше люди вирубуватимуть дерев, тим частіше траплятимуться повені, знижуватиметься рівень ґрунтових вод та погіршуватиметься якість води.
Які вирубки дерев є незаконними?
Відрізнити, коли ліс вирубують нелегально, а коли ні, важко. З одного боку небайдужі можуть блокувати цілком легальні лісозаготівлі, а з іншого боку, не можуть нічого вдіяти у випадках, коли правопорушення очевидні.
Незаконною рубкою вважається заготівля деревини без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, тобто без лісорубного квитка. За постановою Кабінету Міністрів від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» встановлена такса для сплати правопорушниками. Проте, штрафи мізерні, порівнюючи зі шкодою, яка завдається навколишньому середовищу.
Наприклад, за незаконно зрубане дерево – діаметр пня якого становить 26,1-30 см – лісопорушник сплатить близько 4,5 тисячі гривень майнової шкоди. Окрім такси, порушник також оплатить штраф від 510 грн до 1020 гривень згідно зі 65 Кодексом України про адміністративні правопорушення «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка».
Однак кожен охочий може власноруч перевірити те чи законна та, чи інша рубка лісу. Для цього потрібно зайти на сайт lk.ukrforest.com і обрати опцію «Карта». У телефоні має бути ввімкнена геолокація. Тоді на онлайн-мапі автоматично визначиться геолокація у лісі. Натиснувши на відповідний номер виділу, можна побачити інформацію про рубку, а також можна переглянути відповідний лісорубний квиток.
Здавалося, що ситуацію з вирубками у Карпатах мала б покращити нова редакція закону «Про заборону суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону», ухвалена у 2019 році. Закон запроваджував мораторій на суцільні рубки, проте передбачав винятки для санітарних рубок, а також дозволяв поступову заготівлю стиглих дерев.
«Ця заборона призвела до того, що лісники почали вигадувати, що ліс, хворий і треба провести санітарні рубки. Простіше кажучи, знаходять шпарини у законі, щоб рубати там, де держава заборонила», – розповідає Петро Тєстов, еколог та представник «Української природоохоронної групи» в коментарі для NGL.media.
Найгірше навіть не самі вирубки дерев, а те, що на їх місці ліс не відновлюється. Такий процес називається знелісненням.
Яке покарання передбачене законом?
В Україні за незаконну вирубку дерев передбачено покарання за статтею 246 ККУ до 5 років позбавлення волі. Наприклад працівника лісгоспу судитимуть вже за іншою статтею – ст. 367 ККУ (Службова недбалість). Хоч і покарання теж максимум 5 років, але на практиці такі вироки отримують лише одиниці правопорушників.
Як показує практика, більшість випадків порушення закону навіть не фіксується, адже рівень охорони лісів дуже низький. Чи не єдиним виходом у розв’язанні питання незаконних рубок дерев – це зробити суворіше покарання та налагодити взаємодію правоохоронців та лісової охорони, щоб ефективніше виявляти порушників.
Нелегальні вирубки дерев є величезною проблемою Карпат, яка за останні 20 років дедалі більше набирає обертів. Так, дерева можна заготовлювати законно, з дотриманням усіх правил і з повагою до екосистеми. Тоді й ліс продовжує жити й давати ресурси людям. Кожна «лисина» чи пень є слідом руйнування екосистеми та втрати природного балансу. І поки ніхто не несе реальної відповідальності, Карпати поступово втрачають свою силу та красу.
До слова, нещодавно ми також досліджували «болючі» для Карпат питання джипінгу та купання у високогірних озерах.
