«Біржі – це зло», – сказав у серцях народний депутат Олександр Ковальчук на круглому столі в Закарпатській області під час роботи виїзної робочої групи ВР над новим проектом Закону «Про ринок деревини» у липні цього року.
“Біржі – спекулятивні прокладки”, – сказав голова Асоціації деревообробників Закарпатської області.
“Для нас завдання – зрушити з мертвої точки”, – сказав народний депутат Богдан Кіцак, керівник робочої групи Комітету ВР з питань економічного розвитку.
З виступів учасників круглого столу «зло» конкретизувалося в недоступність круглих лісоматеріалів через занадто високе зростання цін (50-70% у кожному кварталі) під час біржових торгів «необробленою деревиною» згідно з регламентами бірж та «круглими лісоматеріалами» згідно з біржовими бюлетенями. Біржова торгівля деревиною стала можливою завдяки прийнятій заднім числом сумнівної поправки до чинного законодавства у тому, що «деревина (природний матеріал, а чи не товар) є біржовим товаром», що дозволило круто змінити правила лісового ринку.
Хаос в основі термінології породив хаос на лісовому ринку, який став моносуб’єктним з перекосом на користь продавця і організатора торгів. Фактичним регулятором ринку стає НКЦПФР, КМУ відводиться роль «весільного генерала».
Створений «організований ринок» дозволяє робити добрий гешефт на торгівлі «необробленою деревиною» його творцям. Те, що добре його організаторам, стає смертельним для малого та середнього бізнесу.
Але судячи з чотирьох версій-близнюків ЗПУ № 13277, які перебувають на розгляді у Верховній Раді, зрушити з мертвої точки не вдалося. На манежі ті самі.
Обсяг заготівлі круглих лісоматеріалів зменшився вдвічі за постійного підвищення попиту. Скільки потрібно круглих лісоматеріалів ринку не знають ні постійний лісокористувач, ні організатори торгів, і цей показник ніяк не враховується при плануванні лісозаготівель та торгівлі круглими лісоматеріалами. Тобто планування, як і раніше, здійснюється за принципом: підлога, палець, стеля, що також сприяє хаосу на ринку круглих лісоматеріалів. В епоху штучного інтелекту це виглядає анахронізмом і свідчить про те, що організаторам біржового ринку деревини вигідний хаос, щоб отримати свій жаданий фетиш – максимально можливий прибуток.
«Немає такого злочину, заради якого не пішов би капітал заради 300% прибутку», – сказав ще 165 років тому Томас Джозеф Даннінг, британський діяч профспілкового руху та публіцист. Зважаючи на графік зростання цін реалізації круглих лісоматеріалів, організатори встановленої моделі торгівлі на шляху до цього. Більше того, лісова галузь при цьому ще дуже пишається досягнутими фінансовими показниками, завдяки яким вона фактично знищує малий та середній бізнес організованою спекулятивною та маніпулятивною торгівлею.
У той же час невиконання біржових договорів на 20-30% через захмарні ціни реалізації круглих лісоматеріалів дає постійному лісокористувачу привід для обмеження обсягів заготівель круглих лісоматеріалів і породжує порочне коло нескінченного зростання цін, виходом з якого може бути зміна некомпетентного в лісовій галузі регулятора лісового ринку, та приведення форми торгівлі у відповідність до реалізованим товаром.
Альтернативою може стати, наприклад, реалізація деревини через державного оператора ЕТП «Прозорро.Продажі», системи більш прозорої та з меншими корупційними ризиками, ніж ліцензійні товарні біржі.
З-х етапний аукціон «Прозорро.Продажи» є аукціонним спринтом порівняно з нескінченним біржовим марафоном, що вже само по собі обмежує зростання цін. Для малого та середнього бізнесу це оптимальний варіант моделі ринку круглими лісоматеріалами, з якого можна зробити аналог ЕТП Baltpool (Литва).
Оскільки жодна з версій ЗПУ № 13277 не розглядає «Прозорро.Продажі» як можливий варіант моделі ринку круглими лісоматеріалами, довелося звернутися до штучного інтелекту, чому це не робиться. В результаті було отримано наступну цікаву та практичну пораду:
ЕТП «Прозорро.Продажі» вже довела ефективність (пілот 2019–2021 рр.), але заміна приватних ліцензійних бірж на державного оператора блокується комплексом факторів:
Чому не відбувається заміна?
- Політико-економічні інтереси
- Ліцензійні біржі — це приватний бізнес із сильним політичним лобі у Верховній Раді та серед чиновників.
- Вони забезпечують додаткові «непрозорі» доходи як для бірж, так і для частини лісогосподарських підприємств (через маніпуляції з обсягами, якістю, пересортуванням).
- Формальна правова підстава
- У законопроєктах №13227 та його варіаціях деревина визначається «біржовим товаром». Це одразу «виключає» можливість державного аукціонного оператора (Прозорро) і підштовхує до біржової монополії приватників.
- Вплив НКЦПФР (Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку)
- Саме НКЦПФР нав’язала модель «біржової торгівлі деревиною». Вона ж залишилася фактичним регулятором, хоча Кабмін формально оголошено головним.
- Відсутність політичної волі
- Уряд та парламент уникають гострого конфлікту з великим бізнесом і лісовою бюрократією.
- «Прозорро.Продажі» не має впливового лобі у Верховній Раді, на відміну від бірж і пов’язаних із ними груп.
✅ Що потрібно для заміни?
- Політичне рішення на рівні КМУ
- Визнати круглі лісоматеріали аукціонним товаром, а не біржовим. Це відкриває можливість для державного оператора.
- Зміни до законопроєкту
- Внести правки до №13227: передбачити, що реалізація відбувається через державну електронну платформу (ЕТП Прозорро.Продажі), з можливістю підключення незалежних торгових систем.
- Тиск бізнес-асоціацій
- Малі та середні деревообробники повинні консолідуватися та вимагати відновлення справедливої конкуренції через державну платформу.
- Антикорупційний контроль
- Потрібні розслідування щодо результатів торгів на ліцензійних біржах: невиконання контрактів, пересортування, спекулятивні угоди.
- Міжнародний фактор
- Умови інтеграції до ЄС (EUDR, прозорість у сфері природних ресурсів) можуть стати аргументом на користь Прозорро.
📌 Висновок: Заміна приватних бірж на державного оператора можлива тільки внаслідок зміни політичної конфігурації — коли тиск з боку бізнес-асоціацій, суспільства та міжнародних партнерів переважить інтереси приватних біржових груп. Поки що цей варіант навіть не розглядається, бо він зачіпає значні корупційні ренти.

Настала ера агентного штучного інтелекту, хто ним не користується, ризикує пасти ряди задніх. І навпаки, за його допомогою можна завжди бути в курсі мейнстриму і мати поруч кваліфікованого та оперативного помічника у повсякденній діяльності.

5 коментарів
ivanmisko
При плануванні потрібно враховувати думку третьої сторони ,майбутніх поколінь ,що саме ми їм залишимо .Те ,що бізнесу потрібна сировина це зрозуміло ,але при виданні ліцензій ніхто не враховував потужності та наявність сировини .До речі питання стосовно пільгів великого капіталу чи бізнесу ,щодо отримання сировини на якихось окремих умовах ,також питання риторичне .І в загалі чи вигідні державі великі підприємства ,в чому їхня перевага над малими та середніми ?Моя думка ,що не повинно бути ніякого великого бізнеса та монополій .
Повністю погоджують с Вами стосовно аналізу ,приватні біржі переслідують/лобіюють лише приватний інтерес окремої групи ,все інше їм не цікаво .
Щоб враховувати інтереси всіх субʼєктів господарювання і майбутніх в тому числі ,потрібна правильна державна політика ,яка повинна впроваджуватися через державних службовців від слова служити (кому державі ).Народ повинен зрозуміти та відновити /легалізувати запит на службовців ,з відповідною освітою та мисленням .Мова йде не про менеджерів ,в них відсутнє державне мислення ,і не про ставлеників олігархів .Також це означає повернення відповідних профільних (сословий ).І на мою думку ,ніякі технології в тому числі штучний інтелект не зможуть вирішити проблеми які виникають ,тим паче ,що технології і штучний інтелект не нейтральні ,вони несуть волю розробника .Наглядний приклад Гугл ,він давно не являється альтернативним джерелом інформації ,і початкове заявлене розробниками призначення змінилося з часом .
Valeriy Podkorytov
Хороше питання, на яке двома словами не відповиш. Найближчим часом на цю тему буде окрема стаття, поки лише наведу короткі коментарі.
З 2007 р. аукціонна (не біржова) торгівля круглими лісоматеріалами в Україні здійснювалася обласними товарними біржами через державного регулятора (наказ ДК ЛГУ № 42 від 19.02.2007), найбільш компетентного у лісовій галузі та торгівлі лісоматеріалами державного органу. Модель торгівлі була комбінована, обов’язкові аукціони з можливістю реалізації не затребуваних лотів за прямими договорами. Обласні товарні біржі становили конкуренцію серед продавців, ціни реалізації в усіх бірж були різні. На ринку були постійні лісокористувачі поряд з державною та іншими формами власності з різними цінами на круглі лісоматеріали (залежно від собівартості заготівлі лісу). Багатоваріантність цінових пропозицій продавців лісоматеріалів дозволяла деревообробним підприємствам закуповувати круглі лісоматеріали за економічно обґрунтованою середньою ціною. За таким принципом працює і західний лісовий ринок.
У 2019-2021 роках. проводився пілотний експеримент із реалізації 25% заготовленої у державних лісах круглих лісоматеріалів на ЕТП державного оператора «Прозорро.Продажі». Триетапний аукціон вже сам собою обмежував зростання цін і в той же час був достатнім для формування реальної ринкової ціни. Торгівля на «Прозорро.Продажі» була реально прозорою, починаючи зі старту аукціонів, коли відкривалися імена реальних конкурентів із торгів. Результати торгів викладалися у відкритий доступ на сайті оператора ЕТП. У порівнянні з «Прозорро.Продажі», прозорість торгів на ліцензійних біржах подібна до видимості Місяця. Видно лише лицьова частина, зворотна сторона торгів завжди прихована комерційною таємницею, що цілком допускає таємні маніпуляції біржовою торгівлею. Якщо “Прозорро.Продажи” взяти за основу, то на її базі можна зробити аналог ЕТП Baltpool (Литва).
Тим не менш, вдалий пілотний проект «Прозорро.Продажі» був прихлопнутий як муха відразу ж із царювання на лісовому ринку приватних комерційних ліцензійних товарних бірж, а за компанію і всі неліцензійні регіональні товарні біржі теж, як конкуренти. На лісовому ринку настав «ліцензійний комунізм» під девізом: «Постійному лісокористувачу та ліцензійним біржам за потребами, рештою за можливостями».
Ринок моментально став казармовим. Все стало потворно, але одноманітно. За монополії (95%) інше просто неможливо. Середні спекулятивні ціни раптом стали середньозваженими як орієнтири для інвесторів і стартові для продавця. На торги строєм, самі торги як у божевільні, покупці наосліп торгуються за те, чого немає і ніколи не буде. Переможці отримають те, що відвантажить продавець. Якщо розумний, то можеш оскаржитись і домогтися компенсації. Якщо дурень, то зійде й так.
Якщо у Землі вічний супутник Місяць, то у ліцензійних бірж – невиконання договорів, як покупцями, так та продавцями. Продавець та біржі говорять про 90% виконання біржових договорів та наближення до 95%. Опитування деревообробників свідчать лише про 60-70%.
Покупці не виконують через надто високу ціну («прокляття переможця»), продавцю як поганому танцюристу вічно щось заважає: то погоди немає, то лісу немає, то не дають того, чого він дуже хоче.
Як не дивно, невиконання договорів ні до чого серйозного не зобов’язує. Ну пальчиком помахають, то все це ще в дитячому садку проходили. Тут хороша палиця потрібна, а не пальчик.
Подібна система безкарності та вседозволеності при виконанні договірних зобов’язань покупцями та продавцями породжує порочне цінове коло українських біржових торгів деревиною: штучний дефіцит → завищення цін → невиконання договорів → нове скорочення заготівлі → новий виток дефіциту. Це класичний приклад неефективної ринкової моделі, де відсутність невідворотності відповідальності спотворює ринкове рівновагу. Це і є джерелом зла, яке несуть ліцензійні біржі, а покупці постійно відчуває його у вигляді нескінченного зростання цін.
По суті, ДПЛУ та приватні комерційні ліцензійні біржі за допомогою НКЦПФР створили неформальний картель з метою контролю ринку деревини, отримання максимально можливого прибутку, цін, обсягів заготівлі деревини, ринку збуту, усунення конкуренції серед продавців та інших аспектів бізнесу, що є дестабілізуючим та руйнівним фактором для всього ЛПК.
Якщо правила торгівлі круглими лісоматеріалами, затверджені державним регулятором, могли ним змінитися чи коригуватися, то правила торгівлі деревиною, розроблені ліцензійними біржами, є внутрішнім справою. Так, під час кризи 2008 р. обов’язкова аукціонна форма торгівлі була регулятором ринку тимчасово скасована і торгівля здійснювалася за прямими договорами та зниженими цінами, що дозволило деревообробникам продовжувати виробництво та під час кризи.
Здавалося б аналогічно мав надійти НКЦПФР і на початку війни у 2022 р., але нічого подібного лише через біржові торги і без вкрай необхідного зниження цін хоча б на 300 грн/м3. Багато підприємств змушені були зупинитися, а багато взагалі закритися. Продавець і ліцензійні біржі не пішли на жодні поступки і торгували як завжди у мирний час, продовжуючи займатися спекуляцією і у воєнний час.
Саме цим і відрізняються ліцензійні біржі від своїх попередників, багато з яких зараз виконують всю основну роботу агентами і отримують за це 0,2% від 1% комісійних, які отримують ліцензійні біржі.
ivanmisko
Ресурс і буде обмежений ,або потрібно змінювати законодавство .Не потрібно забувати ,що до реформи деякі підприємства жили за рахунок рубок догляду (думаю не потрібно говорити що вибиралося )далі так не буде .Керівники філій не будуть йти на зловживання ,а якщо враховувати ,що на лісову охорону відкривають кримінальні впровадження ,то згодом ,а в деяких лісництвах це вже є ,відводитися будуть ті насадження які потребують вирубки ,при цьому вплинути на відводи не буде можливості ні в лісничого ,ні в Смаля
Маландий Даниил
Я отвечу вместо Валерия Ивановича. Плохо то, биржи так и не смогли придумать ничего лучше, чем модель 2015-2017 гг. Потому что думать не умеют. И агенты бирж тоже.
Что касается злоупотреблений. Ну как же их нет? Скандал с фортификациями в Харькове. 2023 год. Ууб проводила редукционы для специально обученного человека, который умножал цену в 900 грн на 6!!!
2025 год. У меня задокументировано разделение лотов руководителем одного из надоесничеств между покупателями. С помощью биржи. К этому еще вернемся.
Исполнение договоров на 90% – вранье.
Понятие Агент биржи – противозаконно. Пока что админресурс Магомедова это вытягивает. Но и Болоховец и Смаль еще пару месяцев назад были «реформаторы» и «эффективные менеджеры».
Все, на что способны ваши биржи – это купить Кицака и зашить эту дурную систему в закон. Не дав ей справедливой оценки.
Именно за это – справедливую оценку – и стоит бороться.
Вы, ув. В.В., забываете, что я тоже стоял у истоков вопроса и знаю, как все устроено. Причем гораздо лучше, чем Вы. Так что не стоит беспокоить Подкорытова.
repair les
Не біржи у всьому винні. Біржа не відповідає за ресурс. Якби заготовляли не 11.3 млн.м3, а 15-16 млн.м3, таких проблем не було. Я чітко розумію, що для бірж краще проторгувати на 4 млн.м3 деревини більше і все щоб купувалось по стартових цінах, ніж “урізаний” ресурс з шаленим зростанням ціни.
Зазначте де робота бірж не прозора? Невже забули коли в кожній області були свої правила торгів. Забули нічні торги та різноманітні експрес торги на які більшість деревообробників просто не встигали, навіть не бачили, або їх не допускали. А торги по Рівенщині на Сурінж, багато хто зміг там щось придбати? І сумарна винагорода за участь в торгах в 2021-22 роках була 1.5-2%, сьогодні сумарно 1.1%. Зменшилась майже в два рази по окремим регіонам. А додаткова плата за формування електронного контракту по окремим біржам було, було. А повернення гарантійного внеску лише після погоджувального листа від продавця, що затримувало повернення гарантійних внесків до 10 днів, забули? Сьогодні ж правила зрозумілі і прозорі, був би ресурс.
Щодо площадки ПРОЗОРО, а “найчесніші” тендерні процедури відбуваються на якій платформі? І жодного скандалу, жодної схеми??? А ситуація по ПРОЗОРО на Закарпатті, якась історія на заправці?
Сьогодні рахую головне питання має бути стосовно ресурсу: Чому такий малий ресурс? Не в змозі своєчасно підготувати належну документацію? Не має бригад для комплексу лісозаготівельних робіт? Запитань вистачає.
В свою чергу біржи надали цілий ряд інструментів: відкриті торги, як квартальні так і додаткові. На вимогу організували форвардні торги з відповідними контрактами. Для зменшення залишків на складах, в разі завищених цін, організували торги по принципу “голандського” аукціону ( тільки не знаю хто придумав що ціну можна зменшити лише на 10%, я такого в регламенті не читав). Якщо потрібно проводяться торги де ініціатором виступає покупець (до речі вид торгів, який прекрасно може замінити оферту). Потрібно оглядові торги, опрацьована і така можливість. Є ще якісь побажання, будь ласка давайте пропозиції.
Скажіть, чим нині для переробника гірша ситуація з торгами, крім наявності обсягів деревини? Моніторингом і санкціями? Так учасники ринку самі вимагають посилити відповідальність покупців за виконання контрактів, а як це зробити без моніторингу? Я іноді дивуюсь коли один з бувших керівників біржи критикує ліцензовані біржи за запроваджені санкції, коли сам не допускав до торгів на своїй площадці реального деревообробника, бо на його думку той мав запитання щодо сплати державних податків?
Шановний Валерію Івановичу, зі всією повагою хотів би почути від Вас позицію, чому нинішні біржи, саме в питанні організації і проведення торгів, гірші ніж ті що працювали в 2020-22 роках?
Comments are closed.