«Дивне поряд, але воно заборонене!»

«Біржі – це зло», – сказав у серцях народний депутат Олександр Ковальчук на круглому столі в Закарпатській області під час роботи виїзної робочої групи ВР над новим проектом Закону «Про ринок деревини» у липні цього року.

“Біржі – спекулятивні прокладки”, – сказав голова Асоціації деревообробників Закарпатської області.

“Для нас завдання – зрушити з мертвої точки”, – сказав народний депутат Богдан Кіцак, керівник робочої групи Комітету ВР з питань економічного розвитку.

З виступів учасників круглого столу «зло» конкретизувалося в недоступність круглих лісоматеріалів через занадто високе зростання цін (50-70% у кожному кварталі) під час біржових торгів «необробленою деревиною» згідно з регламентами бірж та «круглими лісоматеріалами» згідно з біржовими бюлетенями. Біржова торгівля деревиною стала можливою завдяки прийнятій заднім числом сумнівної поправки до чинного законодавства у тому, що «деревина (природний матеріал, а чи не товар) є біржовим товаром», що дозволило круто змінити правила лісового ринку.

Хаос в основі термінології породив хаос на лісовому ринку, який став моносуб’єктним з перекосом на користь продавця і організатора торгів. Фактичним регулятором ринку стає НКЦПФР, КМУ відводиться роль «весільного генерала».

Створений «організований ринок» дозволяє робити добрий гешефт на торгівлі «необробленою деревиною» його творцям. Те, що добре його організаторам, стає смертельним для малого та середнього бізнесу.

Але судячи з чотирьох версій-близнюків ЗПУ № 13277, які перебувають на розгляді у Верховній Раді, зрушити з мертвої точки не вдалося. На манежі ті самі.

Обсяг заготівлі круглих лісоматеріалів зменшився вдвічі за постійного підвищення попиту. Скільки потрібно круглих лісоматеріалів ринку не знають ні постійний лісокористувач, ні організатори торгів, і цей показник ніяк не враховується при плануванні лісозаготівель та торгівлі круглими лісоматеріалами. Тобто планування, як і раніше, здійснюється за принципом: підлога, палець, стеля, що також сприяє хаосу на ринку круглих лісоматеріалів. В епоху штучного інтелекту це виглядає анахронізмом і свідчить про те, що організаторам біржового ринку деревини вигідний хаос, щоб отримати свій жаданий фетиш – максимально можливий прибуток.

«Немає такого злочину, заради якого не пішов би капітал заради 300% прибутку», – сказав ще 165 років тому Томас Джозеф Даннінг, британський діяч профспілкового руху та публіцист. Зважаючи на графік зростання цін реалізації круглих лісоматеріалів, організатори встановленої моделі торгівлі на шляху до цього. Більше того, лісова галузь при цьому ще дуже пишається досягнутими фінансовими показниками, завдяки яким вона фактично знищує малий та середній бізнес організованою спекулятивною та маніпулятивною торгівлею.

У той же час невиконання біржових договорів на 20-30% через захмарні ціни реалізації круглих лісоматеріалів дає постійному лісокористувачу привід для обмеження обсягів заготівель круглих лісоматеріалів і породжує порочне коло нескінченного зростання цін, виходом з якого може бути зміна некомпетентного в лісовій галузі регулятора лісового ринку, та приведення форми торгівлі у відповідність до реалізованим товаром.

Альтернативою може стати, наприклад, реалізація деревини через державного оператора ЕТП «Прозорро.Продажі», системи більш прозорої та з меншими корупційними ризиками, ніж ліцензійні товарні біржі.

З-х етапний аукціон «Прозорро.Продажи» є аукціонним спринтом порівняно з нескінченним біржовим марафоном, що вже само по собі обмежує зростання цін. Для малого та середнього бізнесу це оптимальний варіант моделі ринку круглими лісоматеріалами, з якого можна зробити аналог ЕТП Baltpool (Литва).

Оскільки жодна з версій ЗПУ № 13277 не розглядає «Прозорро.Продажі» як можливий варіант моделі ринку круглими лісоматеріалами, довелося звернутися до штучного інтелекту, чому це не робиться. В результаті було отримано наступну цікаву та практичну пораду:

ЕТП «Прозорро.Продажі» вже довела ефективність (пілот 2019–2021 рр.), але заміна приватних ліцензійних бірж на державного оператора блокується комплексом факторів:

Чому не відбувається заміна?

1. Політико-економічні інтереси
   • Ліцензійні біржі — це приватний бізнес із сильним політичним лобі у Верховній Раді та серед чиновників.
   • Вони забезпечують додаткові «непрозорі» доходи як для бірж, так і для частини лісогосподарських підприємств (через маніпуляції з обсягами, якістю, пересортуванням).
2. Формальна правова підстава
   • У законопроєктах №13227 та його варіаціях деревина визначається «біржовим товаром». Це одразу «виключає» можливість державного аукціонного оператора (Прозорро) і підштовхує до біржової монополії приватників.
3. Вплив НКЦПФР (Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку)
   • Саме НКЦПФР нав’язала модель «біржової торгівлі деревиною». Вона ж залишилася фактичним регулятором, хоча Кабмін формально оголошено головним.
4. Відсутність політичної волі
   • Уряд та парламент уникають гострого конфлікту з великим бізнесом і лісовою бюрократією.
   • «Прозорро.Продажі» не має впливового лобі у Верховній Раді, на відміну від бірж і пов’язаних із ними груп.

✅ Що потрібно для заміни?

1. Політичне рішення на рівні КМУ
   • Визнати круглі лісоматеріали аукціонним товаром, а не біржовим. Це відкриває можливість для державного оператора.
2. Зміни до законопроєкту
   • Внести правки до №13227: передбачити, що реалізація відбувається через державну електронну платформу (ЕТП Прозорро.Продажі), з можливістю підключення незалежних торгових систем.
3. Тиск бізнес-асоціацій
   • Малі та середні деревообробники повинні консолідуватися та вимагати відновлення справедливої конкуренції через державну платформу.
4. Антикорупційний контроль
   • Потрібні розслідування щодо результатів торгів на ліцензійних біржах: невиконання контрактів, пересортування, спекулятивні угоди.
5. Міжнародний фактор
   • Умови інтеграції до ЄС (EUDR, прозорість у сфері природних ресурсів) можуть стати аргументом на користь Прозорро.

📌 Висновок: Заміна приватних бірж на державного оператора можлива тільки внаслідок зміни політичної конфігурації — коли тиск з боку бізнес-асоціацій, суспільства та міжнародних партнерів переважить інтереси приватних біржових груп. Поки що цей варіант навіть не розглядається, бо він зачіпає значні корупційні ренти.

Настала ера агентного штучного інтелекту, хто ним не користується, ризикує пасти ряди задніх. І навпаки, за його допомогою можна завжди бути в курсі мейнстриму і мати поруч кваліфікованого та оперативного помічника у повсякденній діяльності.