Під сокиру можуть піти вікові ліси: які зміни планує Держлісагентство

Основні тези

• Держлісагентство ініціювало зміни до правил охорони старовікових дерев, що можуть знизити їхній захист.
• Запропоновані зміни можуть призвести до втрати охоронного статусу для багатьох старих дерев, що вплине на біорізноманіття та екосистеми. Це викликало занепокоєння у громад та природоохоронців.
• Громадське обговорення змін завершилось, і Держлісагентство має опрацювати коментарі перед поданням проєкту Постанови уряду для остаточного рішення.

Автор колонки:Богдан Кученко

Старовікові дерева в Україні можуть втратити захист. Держлісагентство нещодавно ініціювало зміни до постанови Кабміну, які передбачають перегляд правил створення охоронних зон у лісах. Якщо ініціативу ухвалять, велика кількість вікових дерев у наших лісах може потрапити під сокиру.

Аудіо синтезовано з використанням AI.

Чому це неправильно – читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Хто і як знищує Карпати і чому розширювати Буковель – не варіант?

Чіткий вік, після досягнення якого ліс може вважатись старовіковим, зазвичай не виділяють. У природі існує ціла низка різновидів лісових екосистем, що визначаються ґрунтовими і кліматичними умовами, в яких формується конкретний ліс, адаптований саме до цих умов. І для кожного є свій поріг віку, після досягнення якого він може вважатись старовіковим. Зазвичай це декілька століть, хоча можуть бути і 120-150-річні ліси.

Старовікові ліси та окремі старі дерева відіграють важливу роль для збереження біорізноманіття у лісах, слугуючи середовищем існування для сотень видів живих організмів. Не кажучи вже про їх важливу роль в утриманні вуглецю і води, а також високу естетичну цінність.

Як зараз охороняються старі дерева?

На щастя, два роки тому в природоохоронців з’явився новий дієвий інструмент збереження старих дерев – створення охоронних зон для збереження найстаріших або визначних дерев, відповідно до затвердженого Кабміном порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах.

Окрім найстаріших дерев, згадана постанова Кабміну дозволяє охороняти також місця зростання та проживання видів Червоної книги України – і в лісах, і в інших екосистемах. Що стосується результатів, то за два роки дії Постанови КМУ про охоронні зони, під охорону взяли понад 3118 гектарів природних територій. А нещодавно створили ще 3 охоронних зони, сукупною площею 132 гектари.

Складно порахувати кількість найстаріших дерев, які були взяті під охорону, адже чинне законодавство забороняє рубати їх не лише в межах охоронних зон та об’єктів природно-заповідного фонду, а й в будь-який інших лісах, незалежно від виду рубок.

Для охорони таких дерев достатньо лише підтвердити їхню відповідність мінімальній окружності стовбура на висоті 1,3 метра від землі.

• Для дуба та бука такий показник складає 300 сантиметрів;
• для ялини, ялиці, сосни чи ясена – 250 сантиметрів;
• берези – 200 сантиметрів.

Приклад дуба в урочищі Атак, який відповідає параметрам визначного дерева / Фото автора

На одному гектарі старовікового лісу може бути від декількох до десятків дерев, які відповідають таким вимогам.Приклад дуба в урочищі Атак, який відповідає параметрам визначного дерева / Фото автора

На жаль, лісівники переважно ігнорують доцільність збереження старих дерев, оскільки на продажі деревини з них можна заробити чималі суми. Очікувано, що правоохоронні органи почали розслідувати незаконні рубки найстаріших дерев, які підлягають охороні.

Що пропонує Держлісагентство?

Замість дотримання сучасних наукових рекомендацій і визнання необхідності збереження таких дерев, лісівники вирішили суттєво зменшити кількість старих дерев, які підлягають охороні, шляхом більш жорстких вимог до визначення найстаріших або визначних дерев.

Зокрема пропонується збільшити показники мінімальної окружності стовбура, а також додати додатковий параметр – вік дерева (який визначити значно складніше навіть експертам). У разі схвалення таких змін, більшість старих дерев автоматично втратять охоронний статус і ризикують бути зрубаними в будь-який час.

Але цього ласим до вікових дерев лісівникам виявилось замало, і вони вирішили ускладнити виділення дерев, які підлягають охороні ще й необхідністю їх зростання у корінних деревостанах. Простими словами, якщо є група старих дубів, то для надання їм охоронного статусу навколо них має бути так само ліс з переважанням дуба. На перший погляд, проблеми немає, бо так і має бути.

Та на практиці є багато ділянок, де свого часу проводили суцільну рубку, після якої залишили декілька старих дерев як насінники для природного відновлення лісу. За час, що минув, виріс новий ліс, от тільки замість дуба (який досить вибагливий до умов зростання у молодому віці і зазвичай програє іншим видам конкуренцію за світло) в ньому може домінувати граб чи ясен.

З погляду охорони природи, цінність старих дубів посеред такого лісу буде значно вищою, ніж аналогічних дерев посеред молодого дубового лісу. Але на думку лісівників, такі старі дуби (чи дерева інших в подібних ситуаціях) вже не можуть підлягати охороні, як найстаріші.

Завершити боротьбу з охороною старих дерев лісівники вирішили пропозицією скасовувати охоронний статус для старих дерев, які всохли. Науково доведено, що старі дерева навіть у сухостійному стані відіграють важливу роль для збереження лісового біорізноманіття, а низка видів можуть жити лише у всихаючих або сухих деревах. А отже їхнє збереження повністю відповідає основній меті Постанови про охоронні зони – збереженню біорізноманіття у лісах.

Чому громади зацікавлені у збереженні старих дерев?

Можна сміливо припустити, що основна мета запропонованих змін – зменшити на порядок кількість старих дерев, які будуть охоронятись, щоб можна було спокійно продовжувати рубати їх без ризику бути притягнутими до відповідальності.

Вирубка старих дерев може мати прямі наслідки для якості життя людей – від посилення ризику підтоплень чи посух до зменшення кількості навколо птахів і можливостей для розвитку туризму. Для місцевих громад це означає втрату частини природних ресурсів, які забезпечують стабільність водного режиму, захист ґрунтів і рекреаційний потенціал.

Громадське обговорення згаданих змін завершилось 18 серпня. Надалі Держлісагентство має опрацювати коментарі громадськості й передати проєкт Постанови уряду, який ухвалить остаточне рішення щодо доцільності запропонованих змін. Це рішення покаже, чи буде політика у сфері лісів орієнтована лише на заготівлю деревини, чи враховуватиме також інтереси громад, які залежать від довгострокового збереження екосистем.