Лоббирование в Украине: от мифов к прозрачным правилам игры

Робота з державними органами залишається однією з найбільших проблем для бізнесу. Це підтверджують 62% опитаних українців за даними Gradus Research (лютий 2025). Успадкована ще з радянських часів закритість держави і недовіра бізнесу до неї роками блокували продуктивний діалог. Водночас міжнародний досвід демонструє: інституціоналізована сфера зв’язків з органами державної влади — лобіювання — знижує ризики, скорочує фінансові втрати та сприяє взаємовигідній співпраці.

З 1 вересня 2025 року в Україні запрацює Закон про лобіювання та Реєстр прозорості, що формалізують правила для всіх, хто представляє інтереси бізнесу перед державою. Слово “лобіювання” в українському контексті обросло міфами і неготивом. Проте, в реальност, лобіювання — це право громадян і організацій впливати на ухвалення рішень у відкритий, підзвітний спосіб. Це — основа сучасної демократії.

То як працюватиме Реєстр? Де Україна на глобальній мапі лобіювання? Чому це важливо не лише для бізнесу, а й для суспільства? Давайте розбиратись.

Міжнародний контекст: лобіювання як стандартна практика

Щонайменше 30 країн світу, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, регулюють діяльність лобістів законодавчо — це робить взаємодію бізнесу і держави прозорою і системною.

• Європейський Союз. Станом на серпень 2025 року Реєстр прозорості ЄС налічував 15 653 організацій — майже на 20% більше, ніж наприкінці минулого року. Найактивніше лобіюють гравці у сферах Big Tech, енергетики, фармацевтики, банківського сектору та фінансів, хімічної промисловості й аграрного бізнесу.
• Канада: У 2024 році в федеральному Реєстрі було близько 9 000 лобістів і 3 500 організацій. У січні 2025-го зафіксовано історичний рекорд — 7 421 активний лобіст. Понад 11 400 випадків офіційної комунікації з депутатами парламенту демонструють системність і відкритість процесу. Найактивніші теми: інновації та економічний розвиток, фінанси, міжнародні відносини, екологія та кліматична політика. 
• США. У липні 2025 року кількість зареєстрованих лобістів сягала 12 674. Американське лобіювання спирається на Першу поправку Конституції (право громадян звертатися до уряду). У фокусі 2024–2025 років: охорона здоров’я та фармацевтика, технології й ШІ, регулювання криптовалют і блокчейну, екологічна політика.

Що це означає для України? Лобізм — не “сіра зона”, а легальний інструмент впливу на політику. Він створює прозорі канали комунікації, зменшує ризики тіньових впливів, допомагає збалансовувати рішення та стимулює громадську участь і дає різним суспільним групам можливість долучатися до прийняття рішень.

Реєстр прозорості в Україні

Вже з 1 вересня 2025 року в Україні запрацює Реєстр прозорості, який формалізує правила для всіх, хто представляє інтереси бізнесу перед державою.

Напередодні цієї дати у НАЗК проходило тестування Реєстру за участі представників бізнесу, галузевих асоціацій та консультантів, які планують займатись лобістською діяльність.

Українська асоціація лобіювання брала участь у цьому процесі і ось що вдалось дізнатись:

1) Проста первинна реєстрація — близько 30 хвилин. Для реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця як лобіста потрібно зайти до кабінету Реєстру через власний ключ електронного підпису.

2) Розмежування ролей і доступів.

• Створити картку юридичної особи може лише керівник або уповноважена довірена особа.
• Звітувати може як керівник, так і представник організації (наприклад, менеджер з лобіювання). Для цього представнику, як фізичній особі, також потрібен ключ електронного підпису для входу в кабінет Реєстру.

3) Звітування “в одну чернетку”. Створюється єдина чернетка звіту, куди поступово вносяться всі зустрічі з народними депутатами, міністрами, їхніми заступниками та іншими службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Двічі на рік — до 31 січня та 31 липня — достатньо натиснути “подати звіт”. Не потрібно звітувати про кожну зустріч окремо.

4) Заповнення полів ключових полів.

• “Сфера лобіювання” обирається зі спадного меню (здебільшого укладеного на основі переліку комітетів ВРУ: податкова, митна, екологічна політика, цифрова трансформація тощо).
• “Предмет лобіювання” вводиться вручну. Тут слід чітко вказати назву або номер законопроєкту, щодо якого ведеться лобіювання, або закон, до якого, наприклад, пропонуються зміни.

5) Перевірки — лише за повідомленням про порушення. НАЗК проводитиме перевірки лише після отримання повідомлення про порушення — агентство не має права ініціювати аудит за власною ініціативою. Реєстр прозорості не створений для надмірного контролю, а покликаний забезпечити системність та відкритість процесу.

Професійне лобіювання: внутрішня команда чи зовнішня агенція?

Одне з ключових питань для бізнесу: кого залучати до GR — внутрішню команду чи зовнішню агенцію?

• Внутрішня команда: глибока експертиза в темі та галузі, живе проєктом 24/7, розуміє бізнес зсередини.
  
• Зовнішня агенція: широка мережа контактів на різних рівнях влади, досвід роботи з урядом, парламентом та міжнародними структурами, стратегічний погляд і можливість швидко адаптуватися до змін.

Незалежно від моделі, ефективне лобіювання вимагає професіоналів: знання процедур ухвалення рішень, розуміння політичного клімату, переговорних навичок, уміння будувати партнерства та створювати громадський резонанс, що допомагає досягати стратегічних цілей.

Лобіювання – гра у довгу

Лобізм — це копітка, системна робота. Результати не миттєві, але дають змогу побудувати здорові, довгострокові відносини бізнесу і держави. Адже одне з ключових завдань службових осіб – приймати найбільш поінформовані рішення. І саме професійне лобіювання допомагає з цим завданням.

• Лобіювання — це переговори: бізнес відстоює свої інтереси виходячи зі своєї оптики бачення ситуації на ринку, але враховує позицію держави та інтереси суспільства.
  
• Це мистецтво компромісу: win-win рішення вигідні і державі, і бізнесу.

Мета Реєстру прозорості та Закону про лобіювання — створити цивілізовані правила гри, де взаємодія з владою відбувається прозоро, системно і професійно.

Для України запуск українського Реєстру лобістів — це лише початок. А справжня цінність лобіювання розкривається тоді, коли бізнес довіряє процес професіоналам, які поєднують міжнародні стандарти прозорості з розумінням української політичної динаміки.

Переконана: ми нарешті наближаємось до цивілізованої моделі, де лобізм перестає бути “сірою зоною” і стає частиною здорової демократії.