Довольно сумбурный поток мыслей, фактов и домыслов, но "молчание лесников" и прежде всего Гослесаентства – красноречивый "знак согласия". М.П.
Корупційні схеми, які застосовують лісгоспи для вирубки українських лісів, при підтримці правоохоронних органів, місцевої влади та Держлісагентства, не тільки загрожують екологічній ситуації та відчутно б’ють по наповненню держбюджету, а й відлякують іноземних інвесторів до такої привабливої галузі як деревообробка. Ситуацію у галузі аналізує "Єврорепортер" (eu-reporter.org).
Практично вся гірська територія Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей по-варварськи вирубується. Цінні породи деревини завдяки різноманітним корупційним хитрощам вивозяться за кордон ешелонами «товарняків». Вчені вже давно довели, що вирубка лісів становить серйозну загрозу для екології Карпат. Крім того, це є причиною масштабних повеней у західних областях, в результаті чого втрачаються величезні бюджетні кошти.
Однак влада не в змозі навести порядок. Держлісагентство визнає факти незаконної вирубки дерев, проте нібито нічого не може вдіяти. І це в той час, коли українські деревообробні підприємства ледь виживають, буквально полюючи за власною ж деревиною. Звичайно, її легше продати і миттєво отримати зиск, аніж вкласти працю і зрештою виробити продукцію, додана вартість якої буде набагато вищою за вивезені вагони із деревиною. До того ж, мова йде про робочі місця та постійну зайнятість населення західних регіонів. Але ж ні – нехай краще стають «заробітчанами» та виїжджають за кордон.
Парадоксальна ситуація, коли у Мукачево працює цілий завод, який виробляє якісні меблі для шведської IKEA: потім ця продукція купується за кордоном за великі гроші. Замість того, аби таких підприємств ставало дедалі більше, а головне – саме із українським корінням, можновладці продовжують практику швидкого збагачення на природних надрах, які по Конституції України належать винятково народу!
В травні місяці цього року Уряд таки відреагував на звіт Міністра екології щодо інспекції національних парків Карпатського регіону та звільнив керівника Держлісагентства. Щоправда, багато хто говорить про те, що це лише «переділ ринку», адже попередній очільник відомства був призначений за протекцією А.Яценюка. Сама ж епопея реформування системи лісового господарства триває вже майже 2 роки: експерти, в тому числі і міжнародні, неодноразово презентували концепцію реформування Держлісагентства та створення єдиного господарюючого суб ’єкта із прозорою структурою управління. Однак комплексного підходу до вказаного питання у влади не має: змінюється голова агентства, але не реформується сама система.
Те саме відбувається і на місцях: наприкінці серпня на Волині прокотилася хвиля гучних обшуків у приміщеннях фірм-експортерів лісу та оселях їх керівників, а також у помешканнях керівників державних лісогосподарських підприємств. Слідчі підозрюють їх у змові з суб’єктами господарювання: на підставі підроблених документів чиновники здійснювали незаконний експорт деревини цінних порід в офшорні компанії, засновниками яких є наближені до керівників лісопідприємств особи. Проте всім зрозуміло, що такі схеми «кришуються» на найвищому рівні.
Беззаконня із вирубкою лісів досягло таких масштабів, що у ньому беруть участь навіть українські прикордонники, які дозволили вирубати близько 6 тисяч кубів лісу у прикордонній 30-кілометровій смузі із Словаччиною в межах трьох районів Закарпаття – Ужгородського, Перечинського та Великоберезнянського. Збитки оцінюються у 1 мільйон доларів. Прикриттям для злочину слугували санітарні квитки на вирубку лісу неподалік місця для прокладання сейсмічного кабелю та іншої прикордонної інфраструктури, які прикордонники взяли у місцевих лісгоспів. Інтриги додає той факт, що незаконно вирубаний ліс вивезли на територію Словаччини. В цій «чорній схемі» не тільки незаконно вирубались цінні породи дерев, але й відбувався незаконний перетин кордону та контрабанда у надвеликих обсягах. Місцеві журналісти доводять, що подібний випадок не міг пройти непомітним для словацької сторони. А отже, цілком ймовірно, що змова із метою незаконної наживи відбувалася на найвищому державному рівні.
Що ж робити?
Одним лише посиленням контролю за вирубкою, запровадженням мораторію на експорт чи заборону вирубки, навіть санітарної, питання не вирішити. Потрібен розумний комплексний підхід до реформування галузі лісового господарства. Кваліфікований та позбавлений політичної залежності голова Держлісагентства. Із високою зарплатнею та професійною командою непідкупних однодумців. Увесь процес реформування має супроводжуватись жорстким контролем з боку громадськості і не менш жорстким покаранням у випадку виявлення незаконних фактів вирубки, транспортування чи експорту.
Сподіваємось, що найближчим часом ці розумні зміни відбудуться.

1 коментар
Oleg__Lystopad
Білорусь отримала від Світового банку 40,7 мільйона доларів. Це кредит на розвиток лісового господарства. 21 мільйон буде витрачено на придбання техніки, зокрема харвестерів та форвардерів. Для наших лісових просторів ці слова звучать незвично: ми ліс уже багато років поспіль валимо бензопилкою «Дружба», а витягуємо з лісосіки волоком за допомогою морально і фізично застарілих тягачів, знищуючи так і грунт, і підлісок. Тому пояснюю, що харвестер — це самохідна багатоопераційна лісозаготівельна машина. Керує нею одна людина. Харвестер і дерево спилює, і сучки обрізає, і на визначену оператором довжину кавалки колоду розрізає. Залишається тільки під’їхати форвардером (машина з навантажувачем для вивезення лісу) і відвезти заготовлене хоч на залізницю, хоч до шосе, а то й безпосередньо до замовника.
Також на кредитні кошти білоруси закуплять вісім пожежних автомобілів на базі шасі «МАЗу» і 31 автомобіль підвищеної прохідності для лісової охорони. У нас нової протипожежної техніки давно вже не купували. І взагалі цього року на протипожежні заходи лісоводи не мають коштів: у держбюджеті-2016 фінансування статті «охорона та захист лісів» не передбачено. Фактично порожня ця графа і в проекті Держбюджету-2017.
Тож лісоводи білоруської Гомельщини, з якими довелося нещодавно поспілкуватися, хоч і скаржаться на друге поспіль посушливе літо, почуваються впевнено. Наші ж миколаївські, херсонські, одеські тощо — звільняються з роботи партіями, а ті, хто залишився, видираються на пожежні вишки і з жахом видивляються: чи не куриться десь димок? Білоруси, до речі, вже на вишки не лазять. Які у них класні системи відеоспостереження за лісовими масивами, я побачив у Речицькому лісгоспі.
Про біду наших південних лісгоспів багато публікацій на профільному порталі «Лісовод». Ось, наприклад, допис про нещодавнє відзначення Дня працівника лісу на Миколаївщині, який вийшов геть не святковим. Керівник Миколаївського обллісгоспу Олександр Мароха, вітаючи колег, зізнався, що внаслідок недостатнього фінансування ситуація з лісами області критична і без підтримки держави ліси очікує знищення від рук браконьєрів, загибель від хвороб, шкідників або пожеж.
Цього року на роботу державних лісопідприємств області не надходило жодних асигнувань із держбюджету. У 2010-му в миколаївських держлісгоспах працювало 704 особи, а на початок 2016-го — лише 303. За перше півріччя цього року з лісогосподарського підприємства звільнилося ще 116 осіб.
Наш Мінфін відмовляється вносити графу про догляд за лісом у держбюджет, бо немає цільової програми. Попередня — «Ліси України» на 2010—2015 роки — вже завершилася. А нової наше Держлісагентство не створило, хоч минула вже більша частина 2016 року. У білорусів натомість своєчасно ухвалено аналогічну програму аж до 2030-го, тому гроші на захист і охорону лісів там є.
До речі, їхнє лісове відомство має статус міністерства. Ми теж таке міністерство мали — до 1997 року. Тоді його спочатку перетворили на Державний комітет лісового господарства, а потім — внаслідок януковицької «адмінреформи» 2011 року — взагалі на Агенцію лісових ресурсів. Це доволі низький статус і, відповідно, низький рівень відповідальності. За лісову політику тощо відповідає тепер Мінагрополітики, у штаті якого лісами займається аж… одна співробітниця.
До речі, це другий «лісовий» кредит Білорусі від Світового банку. За перший вона вже розрахувалася. У тому, що ми використаємо подібну позику ефективно і зможемо віддати позичене з відсотками, я особисто сумніваюся. Ось знову ж на «Лісоводі» інформація про ситуацію в наших лісах: «Автомобіль із нечипованою деревиною виявили патрульні Чернівців»; «У Володимирі-Волинському прокурори не дозволили незаконно експортувати продукцію з деревини на 670 тисяч гривень»; «На Черкащині готували до незаконного експорту деревину на майже 300 тисяч гривень»; «Генпрокуратура викрила організовану групу осіб з міжрегіональними зв’язками, які переробляли деревину для подальшої реалізації через митну територію України». І це тільки за півдня 21 вересня.
Ви дали б лісовий кредит країні з таким ставленням до лісу? Отож.
Заздрю я білоруським лісоводам, ой заздрю…
Comments are closed.