“Гра з нульовою сумою” VS Модель справедливого забезпечення підприємств деревиною

Ключова проблема нинішньої системи торгівлі деревиною в Україні — “гра з нульовою сумою”, коли виграш великих переробників означає дефіцит для середніх і малих підприємств. Такий підхід дійсно руйнує конкурентне середовище і знижує загальну ефективність використання лісових ресурсів.

Щоб вийти з цієї пастки, можна запропонувати систему багаторівневого балансування попиту і пропозиції:

Ключові принципи налагодження забезпечення:

1. Пріоритет за ефективністю використання сировини
   • великі підприємства → стабільні довгострокові контракти на основний обсяг (для уникнення зупинок великих потужностей і втрати експорту);
   • середні підприємства → гарантований доступ через прозорі аукціони (мінімальна частка ресурсу закріплюється за цією групою);
   • малі підприємства → квотований обсяг або спеціальні “малі лоти”, які не допускають участі великих гравців.
2. Розподіл через різні торговельні інструменти
   • форвардні контракти для великих (стабільність, планування інвестицій);
   • регулярні електронні аукціони для середніх (гнучкість, конкуренція);
   • електронні оферти з малими лотами для МСП (захист від монополізації).
3. Правила доступності та прозорості
   • частина ресурсу (наприклад 20–25%) резервується виключно для МСП;
   • запроваджується захист від “надлишкових закупівель” (ліміти на обсяги, що може придбати один учасник у конкретному кварталі);
   • незалежний аудит та моніторинг обсягів забезпечення по категоріях споживачів.
4. Використання європейських практик (Baltpool, Польща, Австрія)
   • поділ за типами покупців (індустріальні гравці, середні, дрібні);
   • гарантовані інструменти ліквідності (якщо підприємство не може купити на аукціоні, воно може подати запит на стандартний обсяг через оферту).
5. Механізм балансування “в реальному часі”
   • якщо один сегмент (наприклад великі підприємства) не вибирає свій обсяг → ресурс автоматично виводиться на відкритий аукціон для середніх і малих;
   • стимулюється максимальне використання заготовленої деревини, зменшується “застійний ресурс”.

Очікуваний ефект:

• великі підприємства → мають стабільну сировинну базу для експорту та великих інвестицій;
• середні → отримують реальний шанс змагатися на ринку, без витіснення великими;
• малі → гарантований доступ до деревини, що стимулює локальні робочі місця та розвиток внутрішнього ринку;
• держава → отримує ефективнішу модель, де деревина йде туди, де вона приносить найбільшу додану вартість.