Baltpool vs ліцензійні біржі

Основна мета українських деревообробників на ринку деревини: придбання круглих лісоматеріалів у необхідних обсягах, потрібної якості та за доступною ціною, що наочно свідчать матеріали роботи виїзної сесії Верховної Ради у лісових регіонах Західної України у зв’язку з розробкою нового Проекту Закону України «Про ринок деревини».

Основна мета продавця (ДПЛУ) та організаторів торгів (ліцензійні біржі) на ринку деревини: отримання максимально можливого прибутку, про що свідчить Статут ДПЛУ та Регламент проведення біржових торгів з купівлі-продажу необробленої деревини та результати проведених біржових торгів.

Конфлікт інтересів сторін вирішується через діючу модель торгівлі, яка в Україні через низку обставин представляє монопольний (95%) біржовий ринок, у якого все йде добре навіть за обмежених обсягів заготівлі деревини, а швидше за все саме завдяки цьому. Так, у ході роботи виїзної робочої групи Верховної Ради України у лісових регіонах Західної України у зв’язку з розробкою нового проекту Закону Про ринок деревини з’ясувалося, що за час лісової реформи (2021-2025) обсяг заготівлі деревини зменшився вдвічі за постійно зростаючого попиту. Зменшення пропозиції підвищує попит, відповідно і зростання цін. Класика економіки.

Тому не дивно, що стартові ціни на біржових торгах з реалізації необробленої деревини заготівлі 4-го кварталу 2025 р. з 4000 до 5000 грн/м3 зросли до 7000 – 8000 грн/м3 (+57%).

За даними УЄБ середньозважена ціна на сосновий пиловник у серпні склала 4 100 грн/м3, на ялиновий пиловник – 4 846 грн/м3

Заради справедливості, слід зазначити, що ціни реалізації хвойного пиловника зростають і в Європі, але меншими темпами.

Причини зростання цін на пиловник у Європі:

• стабілізація попиту після пікового зростання у 2021–2022 рр.;
• високий вплив EUDR на структуру торгів;
• збереження попиту з боку будівельної індустрії та експорту CLT.

Причини зростання цін на пиловник в Україні набагато складніші та численніші.

Нема горизонту планування в лісопромисловому секторі. Лісова і деревообробна галузь розвиваються стихійно, кожна сама по собі, проблеми, що виникають, вирішуються в міру їх виникнення, якщо тільки взагалі вирішуються.

Наприклад, планомірне забезпечення деревообробної галузі сировиною. Так, наприклад, для повного завантаження всіх підприємств деревообробки в Україні потрібно 11 млн. м3 пиловника хвойних порід. Але з повним та постійним завантаженням підприємства працюють рідко. У звичайному повсякденному режимі вони працюють із завантаженням 60-70% від повного. 70% завантаження всіх підприємств становить потребу в пиловнику на рівні 7,7 млн ​​м3. Відповідно до плану сортиментної заготівлі деревини у державних лісах на 2025 р. обсяг заготівлі пиловника хвойних порід становить 4,2 млн м3. Таким чином, дефіцит пиловника хвойних порід становить – 3,5 млн м3. Цей обсяг дефіциту пиловника можна покрити збільшенням обсягу заготівлі відповідних сортиментів, а частково за рахунок збільшення імпорту, особливо для прикордонних регіонів.

При своєчасному вирішенні питання зі збільшенням обсягу пропозиції деревини для споживача знижується попит, а відповідно стабілізуються ціни реалізації деревини, зростають обсяги переробки, додана вартість та кінцевий прибуток. Насправді ж ми бачимо протилежне. Кому це вигідно? Відповідь це питання вказує як корінь зла, а й вектор докладання зусиль коригування економічної діяльності.

Форма торгівлі не відповідає сутності товару, що реалізується. Круглі лісоматеріали не є біржовим товаром через неможливість забезпечення стандартності товару навіть у межах однієї розмірно-якісної характеристики. Пересортиця (невідповідність за розмірами та якістю) постійний супутник лісової торгівлі в Україні. На біржових торгах продається віртуальний товар (деревина ще заготовлена), а відвантажується зовсім інша, не сортована. Наприклад, купив круглі лісоматеріали якості В/С, а фактично отримав круглі лісоматеріали якості А/В/С/D, оскільки візуальне сортування за якістю, як правило, здійснюється у штабелі під час заготівлі деревини. Біржа Baltpool (Литва) реалізує круглі лісоматеріали В/С разом, А та D окремо. Причому колоди класу якості А лише на спотових торгах, кожна колода окремо та за максимально запропонованою ціною. Колоди класу якості D є промисловою деревиною, яка на українському ринку часто підмішується до колод В/С. Щось на зразок тесту: «знайди і визнач, якщо зумієш».

Біржова форма торгівлі необробленою деревиною є неправомірною. Згідно з внесеною задньою кількістю поправки до законодавства про ринок капіталу та фондові біржі про те, що «деревина є біржовим товаром», необроблена деревина рішенням НКЦПФР реалізується виключно на біржових торгах або організованому ринку через ліцензійні товарні біржі.

Але «деревина» – це матеріал, а не товар. Товаром же зазначеним у біржовому бюлетені ліцензійних бірж є сКруглі лісоматеріали. Літера “с” означає, що круглі лісоматеріали відповідають вимогам державних стандартів на круглі лісоматеріали, гармонізовані з європейськими стандартами на круглі лісоматеріали. Але круглі лісоматеріали не можуть мати статус біржового товару через наявність великого відсотка пересортиці в товарі, що реалізується.

З огляду на те, що круглі лісоматеріали мають індивідуальні розмірно-якісні особливості, що не повністю враховані при ручному вимірі та візуальному сортуванні, вони можуть реалізовуватися на аукціонах або за прямими договорами (офертами), з передбачуваним попереднім оглядом товару покупцями.

При цьому слід пам’ятати, що термін «аукціон» є омонімом. В одному випадку він означає форму торгівлі, в іншому — механізм формування ціни.

До серпня 2021 року торги деревиною в Україні проводилися через ЕТП ЛІАЦ, інтегровану з ProZorro.Продажі, у рамках експерименту, ініційованого Кабміном.

Проте, зміни в законодавстві про ринок капіталу та фондові біржі (зокрема, поправка, що віднесла «деревину» до біржових товарів) заборонили продаж необробленої деревини поза ліцензованими товарними біржами.

ProZorro.Продажі як державний адміністратор електронних торгів не є товарною біржею, тому юридично втратила право організовувати ці аукціони напряму.

Це створило ситуацію, коли 95% усього обсягу продажу деревини перейшло під контроль ліцензованих бірж (зокрема, УЕБ та УУБ), а державний оператор фактично був усунутий із сегмента.

Це значною мірою пояснює, навіщо практично потрібна була біржова форма торгівлі.

Вона також дозволила замінити як регуляторів ринку деревини компетентних у торгівлі деревиною Міндовкілля та ГАЛРУ на абсолютно не компетентний НКЦПФР. Невипадково, що у проекті Закону Про ринок деревини № 4197-д було зроблено спробу закріпити становище, що біржова торгівля деревиною – це реалізація деривативів, головним базовим активом яких є необроблена деревина, т. е. природного матеріалу що складається з целюлози і легнина. Це те, що називають «зі своїм статутом у чужий монастир».

Один із народних депутатів у ході круглого столу на Закарпатті з приводу діючого біржового ринку в серцях сказав: «Біржі – це зло». Точніше було б сказати – зловживання.

Але біржа біржі різна, якщо вони не ліцензовані НКЦПФР. Наприклад, біржа Baltpool (Литва) є державним оператором ЕТП із реалізації біомаси та круглих лісоматеріалів, до речі, через аукціони. По суті, це аналог української державної компанії Прозорро. Продаж, який усунули з ринку деревини як конкурента разом з обласними товарними біржами.

Найбільше здивування викликає, що державного оператора «Прозорро.Продажи», який досить успішно займався реалізацією деревини під час пілотного проекту раптом раптово без пояснення причин та підбиття підсумків у пожежному порядку замінили на приватні комерційні ліцензійні товарні біржі, які торгують за своїми встановленими правилами, непрозоро, з метою отримання максимально можливого прибутку на реалізації національного лісового ресурсу, що має соціальну спрямованість, а для них є лише комерційним активом. В наявності явний конфлікт інтересів.

ДПЛУ – державна лісова корпорація має таку ж мету щодо максимізації свого прибутку. Вона лише за назвою є державною, а на практиці комерційною структурою для отримання максимально можливого прибутку відповідно до Статуту підприємства.

Тому крута траєкторія зростання цін на деревину, що реалізується, є закономірним наслідком спільної діяльності ДПЛУ та ліцензійних бірж. Такої практики щоб віддати заготовлену в державних лісах деревину на реалізацію приватним товарним біржам ніде у світі більше немає.

Але ДПЛУ має комплекс Кащея Безсмертного, смерть якого була укладена в багаторазово захованій голці. Такою «голкою» для ДПЛУ є нічим не обґрунтоване його право власності на заготовлену деревину, заготівля якої, до речі, віддана на аутсорсинг та отриманий від її реалізації прибуток. Ніде у світі такого аналога немає. Результат цього юридичного казусу видно на наведеному вище графіку з динамікою зростання цін на заготовлену деревину, що реалізується, приватними ліцензійними товарними біржами. Проте народні депутати ВРУ разом із КМУ на цю обставину абсолютно не звертають уваги. А лише одна поправка до Лісового кодексу України може ресурсного монстра ДПЛУ перетворити лише на звичайну керуючу компанію та кардинально вирішити питання доступу населення до громадського лісового ресурсу. Той же, хто звернув увагу на наявність права власності у постійного лісокористувача, очевидно, і ініціював лісову реформу і по-тихому була фактично здійснена «приватизація» національного лісового ресурсу цілком відкрито та легально. Почитайте Статут ГПЛУ, там усе сказано.

Практичний досвід ЕТП Baltpool (Литва) може бути для України надзвичайно корисним, оскільки ця система поєднує державний контроль, прозорість та інноваційні підходи до торгівлі деревиною і біомасою. Основні елементи досвіду, які могли б бути застосовані в українських умовах:

1. Правовий статус і державна роль

• Baltpool — державна компанія, яка діє за правилами, затвердженими урядом Литви.
• В Україні сьогодні ринок деревини фактично віддано ліцензійним біржам (УЕБ, УУБ), які мають комерційну спрямованість.
• Литовський підхід дозволяє уникати монополізації та ставить інтереси економіки і прозорості вище корпоративних інтересів.

2. Технологія проведення торгів

• Аукціони Baltpool проходять у стандартизованій електронній формі з однаковими правилами для всіх учасників.
• Є різні типи контрактів: спотові, довгострокові, із фіксованою або плаваючою ціною.
• Це дає змогу виробникам та споживачам планувати діяльність і зменшувати ризики.
• Українська модель наразі тяжіє до короткострокових угод і часто підлаштовується під інтереси великих гравців.

3. Прозорість і публічність

• Baltpool регулярно публікує середньозважені ціни, графіки та аналітику (по регіонах, по породах, по сегментах).

В Україні ці дані частково доступні, але вони менш систематизовані, а механізм верифікації якості лісосировини слабший.

4. Баланс інтересів

• У Литві торги забезпечують доступ малих і середніх підприємств поряд із великими, що стимулює розвиток локальної деревообробки.
• В Україні МСП часто вважають біржову модель дискримінаційною, оскільки вони програють конкуренцію великим лісопильним комбінатам.

5. Інтеграція з енергетичними та кліматичними політиками

• Baltpool поєднує ринок деревини з ринком біопалива, що допомагає країні у досягненні цілей декарбонізації.

Україна могла б використати цей підхід для розвитку ринку біоенергетики, що особливо актуально під час відновлення енергетичної інфраструктури.

Практичні висновки для України:

1. Доцільно створити єдину державну платформу торгівлі деревиною, а не множити ліцензійні біржі.
2. Впровадити довгострокові контракти для стабільності бізнесу і планування виробництва.
3. Забезпечити доступ малих і середніх підприємств до ресурсу через квоти або спеціальні механізми (оферта).
4. Використати досвід Baltpool у публікації ринкових даних та прозорому ціноутворенні.
5. Спрямувати частину ресурсу в сегмент біоенергетики, поєднуючи лісову та енергетичну політику.