14/08/2025
0Два дні брала участь в роботі Робочої групи щодо державної політики у сфері деревообробної, меблевої промисловості та ринку деревини. Приємно, що на галузь звернуто не загальну увагу, а утворено Групу з різних учасників державного рівня, яка на місці знайомиться з проблемами.
Деякі суб’єктивні думки про лісове господарство, до якого ми дотичні через лісозаготівлі.
Лісове господарство завжди було практично монополією. Так, природною. Але завжди диктувало свої умови без врахування інших думок. Зараз це вже ДП «Ліси України», яке об’єднало всі лісгоспи і має бажання отримати всі інші ліси.
Лісова галузь має свої проблеми, які роками під час чергових реформ, перекладає на плечі споживачів. В 90-і роки зрозуміли, що збиткова лісозаготівля і переклали її на приватних розробників. Весь час уникали питань занижених цін на лісозаготівлю. Звідси виникало немало проблем і скандалів, від крадіжок і заниження сортності до невиконання вимог природоохоронного характеру. Але керівники галузі усувалися, оскільки це ж все про фінансові результати і т д. аж доки лісорозробники не стагнували до повного виснаження техніки. Зараз чуємо, що ДП «Ліси України» щось таке створять та з таким технічним забезпеченням, що всі здивуються. Ну ну, всі з нетерпінням чекають, що ж таке високопродуктивне придумають в столиці для вибіркових рубок в одногектарних лісосіках, що окупиться техніка ціною в сотні тисяч у.о.
Друга проблема, з якою ДП «Ліси України» не справляються і шукають чергового підрядника – це реалізація деревини.
Вже років 20 в лісовій галузі пробують внормувати це питання. Воно собі десь потихеньку собі пливе, випробовуючи різні варіанти розподілу сировини: в 90-і роки були адміністративні моменти, потім різні варіанти біржової торгівлі. Зараз теж аукціони на біржі, але в іншому форматі, де ти не бачиш конкурентів і можуть на одному лоті зійтись декілька конкурентів і торгуватися, а інші вільні. При цьому світовий ринок має всі варіанти: від торгівлі цілими лісосіками, торгівлі в хлистах і до прямих договорів і цих же аукціонів.
Вчора у своєму виступі я сказала, що не бачу шансів в проекті Закону «Про ринок деревини» впорядкувати ситуацію на дефіцитному ринку. Закон повинен носити універсальний характер і впорядковувати однорідні відносини. Дефіцит класично долається ціновою політикою, але у випадку коли на ринку 7 тисяч суб’єктів господарської діяльності потребують зовсім різних обсягів деревини з дуже різними характеристиками – важко дотриматися зваженої цінової політики і при цьому уникнути або скандалів, або корупції.
Ще одна теза стосувалася питань Оцінки впливу на довкілля. В 2018-2019 роках галузь була піддана тотальному скандалу, коли інтернет був переповнений картинками лісових апокаліпсисів з усього світу і всюди було написано, що це Україна. Так, це так виглядала політична боротьба, але політикам так вдалася «наскіпидарити» суспільство, що кожна одна машина кругляка розцінювалася як крадена. Вважаю, що в тій ситуації сховалося Державне агентство лісових ресурсів і не захистило свої підрозділи. Результатом стало те, що практично ніхто не наважився виконати норму закону про громадські слухання при лісовідведеннях. Тотально всі скористалися нормою про одногектарні лісосіки, які можна відвести без громадських слухань. В результаті ліси порубані дрібними лісосіками, маса проблем і лиш зараз державний регулятор несміливо ставить питання, що може е варто витрачати сотні мільйонів гривень на організацію громадських слухань і може були якісь інші механізми.
Питання біржових торгів. Дуже сором’язливо говориться про конкуренцію бірж і в залі всі посміювалися від цього. Ну яка конкуренція в продажі при монопольному продавцю? Стидаюсь спитати: а за що конкурують? Хоча керівник біржі хвалився аналітикою і це дійсно цікаво. Долучу фото, де ціна літає вверх – вниз. Питання: що можна спланувати при таких качелях. Також пригадала лист біржі, що категорично забороняється змінювати умови договору. Юридичний нонсенс: договори якраз і існують для того, щоб сторонам домовитися про всі істотні умови. Але монополіст може відмінити і Цивільний кодекс. Какая разніца?
Ну і вічне питання: що лісова галузь дає громадам на території яких розташовані ліси? Власне тому народу чиєю власністю і є ліси. ДП «Ліси України» є постійним лісокористувачем і повинно користуватися лісами в інтересах громадян. Постійно зменшуються рубки лісу, постійно зменшуються надходження в місцеві бюджети від теперішніх надлісництв, зменшується кількість робочих місць як в лісовому господарстві, так і в переробці. Єдиною відповіддю поки що є те, що ДП «Ліси України» високоприбуткове підприємство, які різко збільшило надходження в державний бюджет. Добре. Але джерелом цих коштів стало різке підвищення цін на сировину, яке забрало кошти в переробників і залишило їх на межі рентабельності. Це не заробіток монополіста, це якась звичайна спекуляція.
Підсумки: давно в підручниках написано, що монополія зло. Але держава вирішила таки створити монополіста. Тепер років 20 буде функціонувати така модель. Це у нас середній державний термін, щоб подивитися, як працює той чи інший закон чи якась ситуація.
Коментарии
Yuriy Derbal
Чим би “діти” не забавлялися, головне для влади, щоб не плакали й не буйствували та не влаштовували демарш.
Iryna Matsepura – Yuriy Derbal
Для цього і існує вертикаль влади, щоб бути буферами один одному. Якби не результати)))
Андрій Шуба
Головні проблеми (як і “розруха”) ЗАВЖДИ знаходяться в головах людей … головні проблеми лісової галузі України знаходяться в головах людей, яки звикли до командно-адміністративної системи управління всім, в тому числі лісовим господарством (можливість перетворення державних ресурсів та активів у приватні статки) … доки в Україні не будуть впроваджені РИНКОВІ умови в лісової галузі, доти будуть негаразди різного ступеня складності …
ВСІ етапи роботи в лісі: висаджування-вирощування-рубки прорідження-фінальні рубки не можуть бути збитковими за визначенням (згідно економічних законів ринкової економіки) … ціну на деревину (фан. сировина А, пиловник В, технічна сировина С, дрова D) формує не чиновник в київському кабінеті але ринок (баланс між попитом та пропозицією) … основою будь якого ринку є відсутність монополії та державного адміністрування (основи економіки) … саме тому має бути ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ користування лісовими ресурсами в Україні … а поки що все як на цьому малюнку + імітація активності без конкретних результатів ..
Іван Габор
Мав нагоду виступити і сказати, що нас загнали на біржу-монополіста, який не тільки заробляє «на пустому місці», але диктує умови. По друге, сказав, що створення ДП «Ліси України» -авантюра, яка не тільки не покращила ситуацію в лісовому господарстві, але зруйнувала систему , в рази збільшила корупцію, про що свідчать численні арешти, в тому рахунку Ю. Болоховця. Громади втратили контроль на своїми лісовими ресурсами, місцеві бюджети надходження, тому потрібно ліквідувати цього монстра і повернутися до системи лісгоспів.
Олександр Басараба – Іван Габор
Та все що робить ця влада скоріше авантюра ( з присмаком корупції) , а не реформи….
…
