Державне агентство лісових ресурсів України опублікувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах”, якою передбачено низку змін, що стосуються охорони найстаріших та видатних дерев.
Всесвітній фонд природи WWF-Україна вважає, що ці зміни необґрунтовані та суттєво ускладнять процедуру охорони цінних дерев. Фактично це крок назад у природоохоронній сфері, що дискредитує та спотворює ідеї наближеного до природи лісівництва й іміджу України в контексті євроінтеграції.
Ключові зауваження до запропонованих змін
1. Ускладнення процедури
Проста чинна процедура, коли розмір дерева легко встановлюються на місці та підтверджується відповідною документацією, за прийняття Постанови потребуватиме додаткової кількості паперів та часу, щоб довести очевидний факт. Це створює додаткові бар’єри для надання деревам відповідного охоронного статусу.
2. Введення вікового критерію
Постановою пропонується встановити певний вік для визначення найстаріших дерев. Однак встановлення певного вікового критерію не враховує природні особливості та місцезростання. Дерева можуть досягати більшого розміру за менший час у багатших умовах для розвитку. Дана пропозиція є неприйнятною і необґрунтованою, і лише зменшує кількість дерев, які потребують охорони.
3. Необґрунтовані критерії розмірів дерев
WWF-Україна вважає, що спроби змінити розміри дерев, які підлягають охороні, є черговою спробою “вирішити всі питання” лісового господарства щодо певних природоохоронних обмежень. Чинні нормативи базуються на аналогічних цифрах польського лісового господарства, які абсолютно виправдані, оскільки мають схожі кліматичні умови в Карпатах та на Поліссі.
4. Охорона найстаріших та видатних дерев лише у лісах природного походження
Пропонується охороняти найстаріші та видатні дерева лише у так званих корінних деревостанах, тобто у лісах природного походження. Однак, у Карпатах і на Поліссі поширеною є ситуація, коли під час рубок серед похідних штучних насаджень були залишені дерева, які зараз досягли перестійного віку (тобто віку, який перевищує нормативний вік стиглості більше, ніж на 20 років). Наприклад, буки чи явори у Карпатах у ялинових штучних лісах. Або окремі дерева дуба звичайного серед штучних соснових насаджень. Саме осередки таких груп чи поодиноких дерев вкрай важливі для трансформації штучних одновидових лісів у мішані насадження. Вони є осередком збереження біорізноманіття в експлуатаційних лісах. Ця зміна також суперечить Стратегії лісового господарства України до 2035 року, де чітко зазначено, що забезпечення екологічної стійкості передбачається здійснити шляхом захисту найстаріших або визначних дерев та їх груп.
5. Звуження категорій стану дерева, яким можна надати відповідний охоронний статус
Статус найстаріших та видатних дерев пропонується надавати лише деревам, які виглядають по факту як ділова деревина, тобто так звана 1-4 категорії стану дерева. Однак дерево не втрачає свою цінність залежно від категорії з точки зору екосистеми лісу, в 5 і 6 категорії (сухостійні дерева) так само є частиною наближеного до природи лісівництва як важливий елемент лісу. Тому такі зміни вважаємо теж вкрай шкідливими та недоречними.
WWF-Україна не підтримує зазначені зміни, вважає, що вони суперечать принципам наближеного до природи лісівництва, головний фокус якого не лише питання рубок, але й збереження усіх елементів біорізноманіття, зокрема і найстаріших дерев, у всіх типах лісів, навіть у похідних та штучних. WWF-Україна закликає Держлісагентство відмовитись від запропонованих змін, а новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не погоджувати зазначену постанову.
Вплинути на ситуацію може кожен — якщо ви поділяєте нашу позицію, надішліть звернення до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства і Держлісагентства із закликом відмовитись від змін, що передбачені проєктом постанови.