14/08/2025
2
Відвідали найбільш лісисту область України під час третього виїзного засідання робочої групи щодо державної політики у сфері деревообробної, меблевої промисловості та ринку деревини Комітет з питань економічного розвиткуВерховна Рада України під головуванням народного депутата Кицак Богдан.
У Ужгороді відбувся круглий стіл “Реформування ринку деревини: механізм поглиблення переробки деревини та створення доданої вартості для економіки України”
Ключові учасники заходу:
- Мирослав Білецький – начальник Закарпатської ОВА
- Андрій Шекета – перший заступник голови облради
- Народні депутати: Михайло Лаба, Іван Крулько, Анатолій Костюх, Ігор Марчук
- Андрій Телюпа Andrii Teliupa – заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства (онлайн)
- Володимир Бучко – заступник голови Держлісагентства (онлайн)
- Представники ДП “Ліси України”, більше 30 переробних і меблевих підприємств, галузевих асоціацій.
Основні питання обговорення:
Законопроект “Про ринок деревини” та його ключові позиції
Впровадження європейських стандартів в управління лісовим господарством
Вплив ОВД на лісозаготівлю та забезпечення сировиною переробників
Міжнародний досвід локалізації переробки деревини та виробництва меблів
Також під час поїздки ознайомилися з роботою чотирьох ключових підприємств регіону: ТОВ “ВГСМ”, TM Pavlyk, ДП “Ламелла”, ТОВ “К’Лен” – успішних представників місцевого кластеру з виробництва натуральних меблів з бука і дуба.
2 коментаря
Advokat_Storchous
Цей пост із фейсбука належить представнику одного із великих деревообробних підприємств із річним оборотом 5 млрд, що виробляє ДСП. Як він називає свою посаду на власній сторінці у соц мережі – речник. В гастрольних турах робочої групи із розробки ЗП «Про ринок деревини» цей шановний пан чомусь маскується як керівник уявної платформи та сторонньої федерації. Питання: чому представник окремої великої деревної компанії постійно бере участь у всіх заходах робочої групи профільного закону ? І чому тоді в тій групі не бачимо постійного представника від малого/середнього бізнесу ? Тіпа, для балансу… – Ну мабуть такі у нас особливості вітчизняної законотворчості в парламентських комітетах…. Згідно, поки що не чинного Закону України «Про лобіювання» його статус підпадає під термін «суб’єкт лобіювання». Хоча важко було б уявити картину, коли приміром при розробці ЗП «Про електроенергію» на ескорт основі до депутатів був відкрито прикріплений представник холдингу Ахметова. Його позиція, як власне і постійна участь у заходах є індикатором того, що великий бізнес цей законопроект з великим рахунком влаштовує. Нагадаю, що пліточнікам ЗП обіцяє мораторій на вивезення дров, та по суті викидає із ринку їх конкурентів по сировині – виробників альтернативних джерел енергії. У вартісному виразі – це декілька мільярдів гривень валової виручки до їх оборотів. Звісно, великий бізнес працюючи у надскладних умовах нашої економіки також періодично потерпає від важкого характеру ДП «Ліси», побічних ефектів біржової монополії тощо. В жорстокому середовищі бізнесу, де сировини стає все менше, а ціни на ній – все більше – кожний захищає свій сегмент як може, в т.ч. – через говорящих голів, – ну бо всі хочуть заробляти.
Тож малому бізнесу не варто очікувати суттєвого захисту чи аналітичної підтримки від представників великого бізнесу. Тут взагалі не про баланс – тут швидше про порятунок. А рятування утопаючих – справа рук самих деревообробників.
timb
Бла-бла-бла… Стаття ні про що. Ну, казали, а які проблеми виявили? Які практичні висновки зроблено? Якими є прогнози реформування ринку деревини? Заява Богдана Кіцака: «Для нас завдання – зрушити з мертвої точки» апелює до емоцій, але не дає технічних рішень. У ході круглого столу учасники круглого столу висловили багато критичних зауважень та креативних пропозицій щодо вдосконалення ринку деревини, але про них не сказано жодного слова.
Круглий стіл показав, що профільні міністерства та установи загалом лісовою реформою задоволені, малий та середній бізнес не лише не задоволений, а й обурений до крайньої міри бездіяльністю галузевих чиновників. Типові гойдалки. Балансу інтересів учасників ринку деревини немає, а подібні статті напускають ще більше туману на проблематику ринку деревини.