11/08/2025
0Щороку збитки від незаконних рубок завдають шкоди державі на сотні мільйонів гривень. Найбільше страждають Карпати, а на другому і третьому місці з незначним відривом – Сумщина та Полісся.
Наприкінці липня Офіс генпрокурора повідомив про шкоду у розмірі майже 170 млн грн, яку лише за кілька тижнів завдали через незаконні рубки у державному підприємстві “Ліси України”.
А Державна екологічна інспекція інформує, що сума шкоди державі упродовж останніх 4 років становить понад 1,2 мільярда гривень. Зокрема торік сума збитків склала – 355 мільйонів, але рекордно збитковим був 2021 рік. Тоді держава втратила майже 630 мільйонів гривень.
Але це лише офіційні дані. Чимало дерев рубають і в Карпатах, і в інших лісах, і це жодним чином не фіксується. Незаконні рубки здійснюють не лише громадяни чи бізнес, а й самі лісники.
У липні журналісти та активісти ініціативи “Free Svydovets” провели рейд Карпатами і виявили, що на Закарпатті у Плайському лісництві, а це державне підприємство “Ліси України”, дві фури з лісом були без належних бирок, які мають бути на кожному стовбурі.
Андрій Тупіков, учасник рейду біолог та фахівець громадської організації “Природоохоронні ГІС України”
Це порушення, бо деревину підготували до перевезення. Але було ще одне порушення. Деревина була не одного розміру. У машині було кілька дерев, які були довші, ніж можуть бути, згідно з правилами лісозаготівлі. Ми спробували на місці питати лісників, чому таке відбувається, то лісники не дали пояснень. Казали, що прийде лісничий і нам все розкаже. Ми вирішили не чекати на лісничого і пішли вгору, щоб подивитися на місце, де ми місяць тому вже виявляли незаконні рубки. Коли ми через дві години спустилися до лісництва, то нашої машини внизу не було на дорозі. Нам довелося без зв’язку пройти кілька кілометрів в горах, аби знайти авто. Добре, що вдалося чудом знайти зв’язок і водій нас дочекався. Про ці порушення учасники рейду проінформували відповідні органи.
Фото: виявлена фура без бірок у Плайському лісництві (Закарпаття)
Щодо відео, яке вдалося відзняти громадській ініціативі “Голка” у Плаському лісництві, то прокурор Закарпаття Мирослав Пацкан наголосив, що відмості внесли в ЄРДР і триває досудове розслідування:
Мирослав Пацкан, прокурор Закарпаття
Враховуючи те, що регіон є одним із найбільш залісненим в державі, розкриття кримінальних правопорушень у лісовій сфері є пріоритетним завданням у роботі органів Закарпатської обласної прокуратури. У поточному році завдяки вжитими нами координаційними заходами робота органів досудового розслідування була направлена на виявлення та розслідування резонансних кримінальних правопорушень, якими спричинені державі значні збитки, в тому числі скоєних особами лісової охорони. Так, за процесуального керівництва прокурорів області упродовж цього року до суду скеровано 52 обвинувальні акти у провадженнях даної категорії, сума спричинених інтересам державі у яких становить понад 74 млн грн.
Примітно, що НАЗК ще на початку року визначило корупційні ризики, які є у лісовому господарстві. Одним з ключових є ризик саме при проведенні санітарних рубок з огляду на те, що лісники самі собі призначають ці рубки і самі ж контроють їх проведення. Наразі лісники ще й розробили і лобіюють проєкт постанови Кабміну, яка б дала можливість законно рубати великі та старі дерева, які зараз охороняє закон. І такі ініціативи подаються як дерегуляція.
Окрім того, у парламенті з’явився доволі небезпечний законопроєкт, який подали зокрема такі народні депутати “Слуг народу”: Олександр Матусєвіч, Ігор Фріс та Микола Тищенко (13227-1). Він передбачає скасувати процедуру оцінки впливу на довкілля у лісі. З огляду на те, що Верховна Рада вже ухвалила “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089), ключовим автором якого був той таки Ігор Фріс. Це той самий політик, родина якого веде бізнес у зелених зонах, про що повідомляли Bihis.info. Екологи наголошують, що законодавче поле формується таким чином в інтересах корупційних схем і це несе загрозу для збереження довкілля.
Експерт з питань ведення лісового господарства Української природоохоронної групи Петро Тєстов зазначає, що лісівники не розробляють законодавчі ініціативи на виконання рекомендацій НАЗК, які допомогли б зберегти довкілля і тому зараз часто буває й так, що лісники самі собі видали з порушенням лісорубний квиток – без проведення процедури оцінки впливу на довкілля: без врахування статусу заповідності території, з порушенням правил рубок.
От нещодавно оголосили на Львівщині підозру за незаконні рубки переформування, які призвели до 42 млн гривень збитків. Законодавство дозволяло такі рубки лише в штучних малоцінних для біорізноманіття лісах, але лісівники вирішили зробити “експеримент” і рубали там, де їм було вигідно, навіть в лісах природного походження, які ніякого переформування не потребували. Спеціалізована прокуратура оголосила підозри лісникам Фраківщини та Львівщини, які видали лісорубні квитки на проведення рубок рідколісся. Інший приклад – санітарні рубки. Коли здорові ліси оголошують “хворими” і суцільно рубають. За останні два роки вже були підозри лісівникам за такі рубки на Волині і в Закарпатті. Про це повідомляли прокурори. Зараз от триває розслідування справ про рубки найстаріших дерев. З 2023 року Уряд прийняв постанову, якою заборонив рубати дерева більше в обхваті за певну цифру. Для сосни це 2.5 метра, для дуба 3.5 тощо. Лісівники повиписували собі лісорубних квитків і порубали сотні таких дерев, але ж рубка незаконна.
Але є вид незаконних рубок, коли лісорубних квитків немає взагалі:
Це коли непомітно заїхали в ліс, спиляли і вивезли. І тут треба зауважити, що є ліси, які жодним чином не охороняються. Це рай для чорних лісорубів. Так ми знаходили сотні тисяч пеньків на Рівненщині– Вараський район. А от є приклад цього року – 100 дерев зрізали і вартість 27 млн грн.Чи свіжий приклад з Чернігівщини, де 100 дерев зрубали на початку року і вартість втрат 27 мільйонів гривень.
Чернігівщина, незаконна рубка. Фото – сайт міста Чернігова 0462
Експерт зазначає, що вартість шкоди від всіх цих рубок далеко не завжди може входити в статистику Державної екологічної інспекції. Інколи рубки просто не фіксують. А іноді трапляється і службова недбалість:
Петро Тєстов, аналітик ГО “Українська природоохоронна група”
Ось тиждень тому Спеціалізована екологічна прокуратура та Державне бюро розслідувань повідомило про підозру лісничому Лазещинського лісництва ДП “Ліси України” на Закарпатті за те, що він “не помітив” як у нього в лісництві нелегально нарубали деревини на 56 млн. Хоча не помітити це було неможливо – я особисто бачив ці промислові масштаби “чорної” лісозаготівлі. Тому офіційна статистика втрат держави – це навіть не вершина айсберга.
Проте винних у правопорушенні знайти вдається не завжди. Так у Запоріжжі, найменш залісненій області, яка входить до Південного округу, декілька років тому вирубали більше тисячі дерев в Петро-Михайлівській громаді. Збитки для держави оцінили у майже 8 мільйонів гривень. Як сказано в матеріалах справи, винних не встановлено. Це не виняток, а типовий приклад того, як в Україні працює лісова охорона.
Структури, які мали б захищати ліси часто не ефективні у захисті лісу від “чорних лісорубів”, і як виявилося іноді й самі фігурують у судових справах.
Місце на мапі, де відбулася незаконна рубка на Запоріжжі
З цієї судової справи знаємо, що так як “чорних лісорубів” не знайдено – виплата 7,8 мільйонів гривень лягла на філію “Східний лісовий офіс” державного підприємства “Ліси України”.
Однак, джерела у лісництві повідомили громадську ініціативу “Голка”, що до даної рубки мали відношення лісники тоді ще Михайлівського лісгоспу.
Станом на кінець 2022 року “михайлівські” лісники, які мали б охороняти Петро-Михайлівський ліс або займалися рубкою, або були спільниками групи “чорних лісорубів”. За що лісників зрештою і звільнили.
Тоді ж правоохоронці відкрили кримінальне провадження за рубку лісу, що спричинила тяжкі наслідки, за вчинення кримінального порушення групою осіб за попередньою змовою та за зловживання службовим становищем (ч.4 ст.246, ч.2 ст.28, ч.1,2 ст.364 Кримінального кодексу).
Однак за три роки справу у Вільнянському районному суді так і не заслухали по суті. Як повідомила секретарка судді Вільнянського райсуду Євгена Капітонова, судові засідання переносилися то через відсутність захисників підозрюваних, то через відпустку судді.
Чому за ліс платимо двічі?
Якщо держава чи комунальне підприємство втратило ліс через незаконні рубки, його треба засадити знову. А це знову таки кошти.
Григорій Чернета, начальник Запорізького надлісництва філії “Східний лісовий офіс”
Коли встановлюється факт порубки дерев, то на тому місці мають висадити нові дерева. Це і є лісовідновлення. Зазвичай дерев висаджують більше, розраховуючи, що не всі дерева приймуться.
Що відбувається в судах?
Торік в Україні зареєстрували та підтвердили факт незаконної рубки понад 2 900 кримінальних правопорушень (ст. 246 КК України). Майже кожну п’яту справу закривають ще на досудовій стадії. Залишок розслідуваних справ складає понад 6000 кримінальних проваджень. І лише близько 800 проваджень було передано до суду, що становить всього 27% від загальної кількості зареєстрованих справ. За результатами судового розгляду судами протягом минулого року постановлено майже 600 обвинувальних вироків.
Правоохоронними органами ідентифіковано приблизно 1000 осіб, причетних до цих злочинів, які могли вчинятися зокрема і групами осіб. Це означає, що у більшості випадків особу навіть не ідентифікували. Така диспропорція виявляє структурні проблеми в розслідуванні злочинів у сфері лісокористування. Зокрема, ця статистика свідчить про відсутність контролю, слабку доказову базу і ймовірну корупцію.
Попри те, що незаконна вирубка лісу залишається кримінальним злочином, більшість справ завершуються м’якими вироками. Реальне позбавлення волі – радше виняток, аніж правило. Судова практика показує, що навіть за повторні порушення, організовані схеми або вирубку в заповідниках найчастіше дають умовні строки або обмежуються штрафами. У найтяжчих випадках, коли йдеться про серйозну шкоду довкіллю, понад 80% засуджених уникають ув’язнення.
Це вказує на загальну поблажливість до лісових злочинів і слабку стримувальну дію законодавства. Фактично, система не дає зрозуміти, що знищення лісів — це серйозне правопорушення з реальними наслідками.
Наразі не вирішено законодавчу проблему притягнення осіб до кримінальної відповідальності, які перевозять і зберігають та збувають незаконно зрубану деревину, оскільки для підтвердження незаконно зрубаної деревини та розрахунку шкоди необхідно встановити місце рубки, а це не завжди можна зробити. Окрім того, треба вносити зміни до обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу або розробити нову методику, оскільки відсутня можливість розрахунку шкоди, а пні не завжди можна виявити вчасно. Їх знищують або викорчовують.
Цей матеріал створено в межах програми “Школа журналістських розслідувань” від освітньої ініціативи Kyiv Media School.
Проєкт реалізується за підтримки The European Endowment for Democracy (EED).
