10/08/2025
0Українська лісова «СИСТЕМА» завжди була закритою, проте треба визнати, що за останнє чверть століття вона трохи змінилася, щоправда, в частині форми значно більше, ніж в частині змісту. Розрив між цими складовими «прозорості» значно посилився в ході лісових реформ. Юрій Болоховець фактично знищив галузеві друковані видання, замінив офіційні лісові сайти на набагато менш змістовні сторінки в соціальних мережах, замкнув на собі всі комунікації і фактично знеособив роботу прес-служб. Всі його твердження про прозорість роботи ДП «Ліси України», а раніше Держлісагентства, з боку сприймаються як типове фарисейство. Більш того, створюється враження, що при ньому докорінно змінилися цінності, які сповідують співробітники: мати і тим більше публічно висловлювати власну думку в реформованій СИСТЕМІ стало небезпечно. Напевно, Юрій Віталійович вважає, що для демонстрації публічності у нього є спеціально навчені люди. На жаль, ці люди також деградують, явно пишуть за «темниками» і стають все більш анонімними. Приємним винятком є Ксенія, вона періодично буває публічною, але… тільки тоді, коли лісники її добре нагодують… 😊.
Керівники середньої ланки підвищують голос тільки на круглих столах, з найвищого дозволу. І таких зовсім небагато: Ігор, Юлія і епізодично ще 2-3 фахівці. Більшість керівників вважають за краще залишатися в тіні. Про те, хто вони такі, що думають про свою роботу, з якими проблемами стикаються і які завдання перед собою ставлять, ніхто не знає… Природа не терпить інформаційної порожнечі, яка часто замінюється домислами. Те, що це прямо шкодить лісовому господарству, його іміджу і, перш за все, керівництву, більшість не розуміє. Втім, допускаю, що у керівництва є причини приховувати склад своєї команди і обмежувати публічність багатьох її стовпів…
Колись я говорив, що апарат управління стає все більше схожим на футбольну команду, укомплектовану одними воротарями, причому такими, які ловлять м’ячі, що летять у ворота, тільки за прямою вказівкою головного тренера. Зараз тренер на підвищенні кваліфікації, і це особливо помітно.
Мені доводиться говорити це, тому що я впевнений, що можна жити інакше. Я працював у набагато більш відкритий і справедливий час. Вибираючи пресу для сайту, бачу, що в багатьох державних структурах світу так живуть і донині. При цьому принципи корпоратизації, які зараз сповідують багато інституційно різних структур управління лісами, цьому не заважають. Три матеріали, які я хочу встигнути розмістити сьогодні, є виступами фахівців Центру управління лісами Естонії (RMK). Вони прозвучали на «фестивалі думок», який проводиться лісниками публічно і регулярно. Можливо, хтось сприйме їх як приклад для наслідування? М.П.
Расчётный лист (расчетная лесосека) – это «инструмент», используемый при планировании устойчивого управления государственными лесами. Расчётные листы помогают обеспечить оптимальную площадь ежегодного лесовосстановления и одновременно способствуют постепенной гармонизации возраста лесов, заявил Таури Арумяэ, заведующий отделом лесоуправления и дистанционного зондирования леса Центра управления государственными лесами, на фестивале общественного мнения в Пайде. Фото: Прийт Лутс
Обсуждение было сосредоточено на объёме рубок в эстонских лесах. В отличие от частных лесовладельцев, в государственных лесах он гораздо более предсказуем благодаря методологии порогового значения учёта, что предписано Законом о лесе. Хотя, конечно, оптимальная площадь рубок в государственном лесу определяется лесовладельцем в лице министра энергетики и окружающей среды. Задача и роль RMK — реализовать пожелания лесовладельцев, сказал Арумяэ.
Он подчеркнул, что в настоящее время RMK управляет чуть более чем миллионом гектаров леса. Из них 45% находятся под охраной, где не проводятся рубки лесовозобновления (сплошные рубки), и где лес может в значительной степени развиваться самостоятельно. 55% лесов задействовано в лесоэксплуатации (пользовании). Если ежегодно восстанавливается около 10 000 гектаров леса, это составляет 1% от общей площади государственных лесов.
По словам Арумяэ, периодические разговоры о «перерубке» эстонских лесов остаются непонятными, по крайней мере, с точки зрения государственного леса. Методология пороговых значений учёта — хороший помощник в управлении крупным лесным портфелем, помогающий распределить лесозаготовки в перспективе таким образом, чтобы сохранить экологическую, экономическую и социальную ценность леса.
«Для определения оптимального лесопользования в качестве исходных данных при расчете берется лесной фонд, достигший возраста назначения рубки, на который не накладываются исключительные ограничения, установленные законом или внутренними ограничениями RMK. Лесосечный фонд формируется по основным породам деревьев на 20-летний период», — пояснил Арумяэ.
«Поскольку лесной фонд распределен неравномерно по возрасту, а доля лесов, пригодных к рубке, в настоящее время высока, одной из целей является гармонизация лесного фонда путем рубок и переход к более равномерному лесопользованию в будущем», — добавил он.
Оптимальная площадь лесосеки в данных расчетах для государственных лесов уменьшается из года в год, поскольку за последние 5 лет портфель защитных лесов увеличился на 50 тыс. га за счет эксплуатационных лесов, рост площади которых прямо влияет на размер лесозаготовок.
«В случае с Рийгиметсом это, безусловно, оказало наибольшее влияние на тенденцию к снижению объёмов лесозаготовок», — отметил Арумяэ.
