«ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ЮЛІЯ СВИРИДЕНКО НЕ ДОПУСТИТЬ ВІДКАТУ ЛІСОВОЇ РЕФОРМИ», – ЕКСЗАСТУПНИК МІНІСТРА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БОГДАН БОРУХОВСЬКИЙ

 Начинают вырисовываться редуты обороны “лесных реформ”: Свириденко, Боруховский и даже  Стрипкникса пробуют подтянуть?  Неужели на смену ШЮБШ идет СБС? Как видите “пристяжные” меняются , но без большого “Б” в этом деле  никак… В тексте ниже всё по Маяковскому “Мы говорим Ленин – подразумеваем Партия, мы говорим реформы подразумеваем Болоховець”  Хотя …”В действительности всё не так , как на самом деле”… По моему мнению, Болоховец просто исполнитель весьма среднего пошиба, взявшийся за хорошие деньги выполнять грязную и совсем не подготовленную работу. Что касается “ВІДКАТУ” ( см заголовок)  – полностью согласен: в СИСТЕМЕ все прекрасно знают, “Откаты не возвращаются”… Кстати интересно “батько реформ” ещё помнит как было сформулировано его “підґрунтя, на якому якобы  вже потім у 2022 році з’явилося ДП «Ліси України»”? Тогда он  решил так : “Провадження господарської діяльності у лісовій галузі постійними лісокористувачами передбачається забезпечити шляхом внесення змін до законодавства з метою запровадження ефективного управління та визначення державного суб’єкта господарювання, уповноваженого здійснювати управління державними лісогосподарськими підприємствами, з урахуванням необхідності збереження за кожним підприємством статусу юридичної особи, а також заборони їх для приватизації.” Вот так Богдан Б. решил, но Шурма на это “положил” и Шмигалю сказал, а тот задним числом послушно все переписал…Позднее за проявленной мужество и героизм был назначен Министром оборони….Фактически реформы проведены вне действующего правового поля и прямо противоречат утвержденной Кабмином так называемой “стратегии Богдана Боруховского”… Интересно он сам это осознает ?  Как минуса достигнутые в 2021 году и подаваемые ЮБ как небывалый успех, превратились в 2022 году  в миллиарды прибыли, ББ, также как и все анонимные авторы матералов, публикуемых на фейсбук – страничке ДП “Леса Украины” по- моему просто не понимают. “Бедный Юрик” (почти по Шекспиру) …Такое впечатление его защищают только люди со стороны. Они может и хорошие, но явно плохо подготовлены… А где же академики и доктора наук,являющиеся лидерами всех общественных организаций лесной отрасли? Или вся надежда на собирательный образ  “человека с ружьем?”…Но…Присмотритесь к окружающим повнимательнее… Вам не кажется, что “Караул устал…”? М.П.

Кабмін ухвалив постанову про утворення державного спеціалізованого господарського підприємства ДП «Ліси України», до якого увійшла більшість держлісгоспів. Українська лісова реформа спиралася на приклад Латвії, яка ще наприкінці 90-х років відмовилася від радянської моделі управління та утворила державну акціонерну лісову компанію (легендарний Робертс Стріпнієкс, який реалізував латвійську реформу та майже двадцять років очолював «Ліси Латвії», сьогодні є членом правління ДП «Ліси України).Ідея реформування просувалася складно. У липні 2022 року понад 80 народних депутатів підписали звернення до Кабміну з вимогою не допустити ліквідації держлісогоспів. Але вже незабаром найактивніші опоненти реформи з депутатського корпусу перетворилися на її союзників, адже за перший рік роботи «Ліси України» продемонстрували стрімке зростання всіх економічних показників. Одним із батьків лісової реформи є колишній перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдан Боруховський.Міністерство за часів роботи Боруховського розробило стратегію управління лісовим господарством країни до 2035 року. Боруховський наголошував на необхідності розмежувати економічно-господарську та регуляторну функції управління лісами. Економічна діяльність, на переконання заступника міністра, мала бути зосереджена в межах новоствореної національної державної компанії, яка управлятиме всіма державними лісгоспами. Екологічний контроль мав залишиться за Державною екологічною інспекцією, регуляторні функції – за ДАРЛУ. Боруховський також наголошував на важливості створення прозорого та відкритого ринку деревини шляхом запровадження продажуусієї необробленої деревини через онлайн-аукціони.У 2023 році Богдан Боруховський мобілізувався. Сьогодні він офіцер Збройних сил. Спілка воїнів-лісівників поспілкувалася з паном Богданом щодо того, як починалася реформа, та як він оцінює її результати.

Екс-першого заступника міністра захисту довкілля Богдана Боруховського називають одним  з батьків лісової реформи. За часів роботи Боруховського міністерство розробило стратегію управління лісовим господарством країни до 2035 року. Боруховський наголошував на необхідності за прикладом ЄС розмежувати економічно-господарську та регуляторну функції, які на той час поєднувало Держлісагентство (ДАРЛУ). Економічна діяльність, на переконання заступника міністра, мала бути зосереджена в межах новоствореної національної державної компанії, яка управлятиме всіма державними лісгоспами. Екологічний контроль мав залишиться за Державною екологічною інспекцією, регуляторні функції – за ДАРЛУ. Боруховський також наполягав на продажі усієї необробленої деревини через онлайн-аукціони.

У 2023 році Боруховський мобілізувався. Сьогодні він наш побратим – офіцер Збройних сил. Але продовжує слідкувати за подіями у лісовий сфері.

Ми попросили пана Богдана розповісти, з чого починалася реформа, як він оцінює її результати та що думає про останні події, які відбуваються в ДП “Ліси України”.

«ЛІСГОСПИ ДАВАЛИ МІНУС 500 МЛН ГРН НА РІК, ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» – 3,5 МЛРД ГРН ПРИБУТКУ»- Пане Богдане, пам’ятаєте, з чого починалася реформа?

Ця історія розпочалася в 2020 році. Спочатку ми розробили нову стратегію управління лісами до 2035 року, де були закладені основи та передумови для економічного зростання лісової галузі. Інституційна реформа управління лісами була ключовим елементом стратегії. З’явилося підґрунтя, на якому вже потім у 2022 році з’явилося ДП «Ліси України».

– Чому з’явилася потреба у реформуванні, централізації управління?

Треба пам’ятати ситуацію, яка була у 2020 році. Прибуток всіх лісгсопів разом – близько 200 млн грн. Дотації з державного бюджету в різних формах — на підтримку південних регіонів або на протипожежні заходи — становили 600–700 млн грн. У підсумку лісова галузь щорічно коштувала державному бюджету 400–500 млн грн. Лісове господарство було хронічно збитковим. Хоча в сусідніх європейських країнах ліси генерують чималий дохід. А що таке збитковість? Це поступова деградація. Застарілі технології, практики господарювання, втрата матеріально-технічної бази. Я вже не кажу про екологічний аспект, незаконні рубки тощо. Але вже суто економіка вимагала приймати термінові рішення про зміну моделі. Коли ми з Юрієм Болоховцем разом формували проєкт реформи, я вже на перший рік прогнозував підприємству мільярд гривень прибутку. Юрій казав, що це фантастика, бо це в 5 разів більше, ніж є. Але врешті-решт у нього це вийшло. І не один мільярд. За офіційними даними ДП «Ліси України», лише за перше півріччя 2025 року прибуток підприємства до оподаткування склав 3,5 млрд грн. Це на порядок більше, ніж до реформи. А якщо врахувати відсутність дотацій, то результат виглядатиме ще більш вражаючим.

– Чому лісгоспи були малоприбутковими або збитковими? За рахунок чого вдалося подолати проблему?

Одна з основних проблем була на поверхні. У нас були сотні різноманітних юридичних юнітів (держлісгсопів), кожен сам продавав деревину за ціною, яку сам визначав. Знадобилися надзусилля, щоб об’єднати всі продажі в єдину публічну систему з прозорими та уніфікованими правилами. Запровадження біржової торгівлі деревиною повністю перевернуло ринок. Зробило його абсолютно зрозумілим і прозорим. Ціна тепер формується виключно на основі базового принципу ринкової економіки – балансу попиту та пропозиції. Завдання ДП “Ліси України” полягає у тому, щоб балансувати пропозицію, задовольняючи стабільний попит. Ідея реформи полягала не лише в тому, щоб збільшити доходи лісового господарства. А щоб вся лісова сфера, включно з переробкою, як вертикально інтегрований бізнес, створювала додану вартість на кождному етапі і підсилювала економіку України податками та робочими місцями. Крім того, я завжди на цьому наголошував, метою реформи було витримувати баланс між економічними показниками і екологічною складовою. Оскільки ліс – це ресурс, який потребує збереження та відновлення. – Наскільки я пам’ятаю, лісгоспи не лише самі визначали ціни, але й самі собі лісорубні квитки оформлювали…

Так, самі господарювали, самі контролювали. Реформа розділила функції — господарювання залишилося в єдиному спеціалізованому підприємстві, регуляторна функція – у Державного агентства лісових ресурсів. Сьогодні дозвільна система цифровізована і це також досягнення команди, яка проводила реформу.

«ЮРІЙ БОЛОХОВЕЦЬ ВЗЯВ НА СЕБЕ ОСНОВНИЙ УДАР, ЙОГО РОЛЬ Є КЛЮЧОВОЮ»

– Наскільки складно було просувати ці реформи? Був спротив?

Шалений спротив, шалені маніпуляції. Це триває й досі, але результат реформи — на табло. Технологія дуже схожа — спотворення реальних досягнень окремими негативними кейсами. На етапі розробки стратегії управління лісами до 2035 року у нас були десятки відкритих дискусій, де ми були максимально відкриті і чесні в комунікації, з чіткою і зрозумілою позицією, з якою було важко сперечатися.

– Що мотивувало команду не прогинатися і все ж таки запустити реформу? Яка мотивація?

Ми хотіли залишити реальний результат, який набагато років увійде в історію і економіку країни. Юрій Болоховець на той момент підтримав нас і взяв на себе основний удар. Ми ініціювали, але реалізація залишилася за ним. Команда міністерства змінилася, але процес реформування рухався. Роль Юрія Болоховця як людини, що від початку займалася реалізацією стратегії, безумовно, є ключовою. Збій на будь-якому етапі міг призвести до того, що реформа залишилася б незавершеною, не дала б очікуваних результатів і була б визнана неуспішною.

– Реформа завершена?

Станом на зараз необхідно декілька умовно юридичних штрихів у вигляді окремого закону. Потрібно “цементування” напрацьованої нормативної бази на рівні закону. Тоді можна вважати, що реформа відбулася, працює, і надалі слід лише вдосконалювати та покращувати окремі аспекти. Це вже не радикальні, а підтримуючі заходи.

– Як вам здається, які прогалини допущені під час реалізації реформи?

Потрібно змінювати вкорінене десятиліттями негативне ставлення до лісівників, відновлювати повагу до професії. Бо це історія про бочку меду ложку дьогтю. Ми можемо збільшити прибуток підприємства у десять разів — до понад 3,5 млрд грн на рік, але якщо десь якийсь негідник незаконно вирізав 20 кубів дуба, при чому ще й в лісах комунальної власності, це кидає тінь на ДП «Ліси України» і всю галузь. За останні роки робота державної лісової охорони суттєво посилилася, в «Лісах України» з’явилася внутрішня безпека. Є десятки, навіть сотні випадків, коли підприємство викриває злочини, на підставі його матеріалів відкривають кримінальні провадження, які зрештою завершуються вироками. Але ж про це ніхто не згадує. В інформаційний простір вкидають окремі випадки, які формують у суспільства хибне уявлення про роботу лісівників і суть реформи. Я також вважаю, що комунальні та державні ліси повинні функціонувати за єдиними правилами й в рамках єдиної управлінської вертикалі. Неправильно, що де-юре ДП «Ліси України» відповідає лише за дві третини лісів, а де-факто несе повну комунікаційну відповідальність, зокрема й за негативні наслідки господарювання в лісах комунальної власності. Не дотиснули цю історію.

– Найгострішою проблемою для лісівників завжди були пожежі, як ви оцінюєте ситуацію?

Пожежі – це все ж таки кліматичний фактор і у певній мірі лотерея. Але матеріально-технічна база після реформи насправді посилилася, тому бачимо останні роки більш контрольовану ситуацію за рахунок превентивних заходів, якщо не враховувати заміновані ліси прифронтових регіонів. Як на мене, у лісівників, як і у всіх нас, сьогодні один великий виклик – це війна. Всі наші зусилля мають, в першу чергу, бути спрямовані на підтримку обороноздатності країни. Це і поставки деревини для Збройних сил, і благодійність, якою займається Спілка воїнів-лісівників спільно з ДП «Ліси України». Підтримка родин воїнів, вшанування пам’яті загиблих, реабілітація ветеранів. Приємно, що в «Лісах України» цьому напряму надається дійсно велике значення, направляться значні ресурси.

– Останні події, пов’язані із генеральним директором ДП «Ліси України», багатьма сприймаються як ознака відкату реформи. На самому підприємстві заявили, що переслідування генерального пов’язано з його роботою по детінізації лісової сфери. Як ви оцінюєте все, що відбувається?

Я вірю в нову урядову команду. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко точно знає про позитивні результати лісової реформи. На мій погляд, Кабмін не допустить відкату до менш ефективних методів управління лісовим господарством. Урядова команда сконцентрована на посиленні економіки, водночас лісова галузь одна з небагатьох, яка під час війни стабільно зростає. Хотілося б, щоб за відсутності профільного міністерства екологічній складовій усе ж приділяли достатню увагу. Тож я дуже сподіваюсь, що команда Болоховця, яка попри тиск і спротив реалізовувала лісову реформу, не залишиться без підтримки. Наразі головним є зберегти єдність, не втрачати віру та продовжувати працювати на результат.