Обласний прокурор шукає кришувальників лісокрадів та нелегальних кар’єрів

Завдання виявити злочинні угрупування, які «кришують» незаконний видобуток у кар’єрах та вирубку лісів отримав прокурор Тернопільської області В’ячеслав Перч майже два місяці тому. Що йому вдалося вже зробити, розповів під час нещодавньої перс-конференції.

– Щодо тих проблем, які були і що вже виконано. Великою проблематикою в області є незаконна вирубка лісу, – зазначив В’ячеслав Перч.

– В минулому було зареєстровано 35 кримінальних проваджень, 16 з них – закрили, і лише дві справи скерували до суду. Сума завданих збитків становила 25 тисяч гривень. На сьогодні розпочато ряд кримінальних проваджень. Як приклад покажу один: за фактом розтрати службовими особами Бережанського районного державного агропромислового підприємства “Бережанирайагроліс” другого серпня розпочато кримінальне провадження за ст.191 ч.4 КК України. Зловживаючи службовим становищем, вони провели незаконну вирубку лісів на суму понад 2 мільйони гривень. Тобто, бачите, яка різниця в сумі.

Було звернено увагу на низьку діяльність в сфері надрокористування. У серпні-вересні ми порушли понад 10 кримінальних проваджень. Зокрема, другого серпня виявлено факт незаконного видобування каменю пісковику без передбачених законом дозвільних документів у кар‘єрі поблизу села Кровінка Теребовлянського району. Займався цим житель Буданова. 30 серпня обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, розпочатому за ч.2 ст.240 КК України, скеровано до суду. По решті проваджень проводять необхідні слідчі оперативні заходи. Боротьба із цим видом бізнесу почалася і буде продовжуватися. Не будемо працювати на рівні маленького копальника, який хоче тачку каміння взяти чи піску.

Намагаємось відпрацьовувати більш глобальні ланцюгові процеси. Поки що не можу сказати, які саме. Ніхто не може краще знати проблематику ніж сільський голова, керівник райдержадміністрації того чи іншого району. Відповідно, з них насамперед треба питати, що твориться на тій чи іншій території. Виходячи з такої позиції ми створили робочі групи у районах, які виїжджають на ймовірні неправомірні місця видобутку, і це має свій результат. Особи, які цим займаються, на певний час призупиняють свою діяльність, бо бояться, навіть працівники бояться виходити на роботу до них, бо кажуть, що їм не потрібно додаткових проблем. Тим не менше цей напрямок ми відпрацьовуємо і результати будуть.