Перевірки критично важливих підприємств: Як не втратити можливість бронювання?

Не встигли підприємства до 1 квітня підтвердити критичність за оновленими критеріями, як вже в травні розпочався моніторинг дотримання критеріїв критичності. Хто і що перевіряє?

Бронювання працівників залишається життєво важливим для бізнесу в умовах мобілізації та кадрової кризи. Воно дозволяє зберегти ключових спеціалістів, необхідних для безперебійної роботи підприємства, а можливість отримати бронювання зараз є одним із найвагоміших критеріїв при пошуку роботи чоловіками призовного віку.

Тому так важливо отримати і надалі підтримувати статус критично важливого підприємства (далі – «критичність»). Однак в умовах постійних законодавчих змін ця задача не є простою.

Не встигли підприємства до 1 квітня 2025 року підтвердити критичність за оновленими критеріями, як вже в травні розпочався моніторинг дотримання критеріїв критичності з боку міністерств, обласних державних (військових) адміністрацій та інших органів, які надавали статус критичності.

Хто і що перевіряє?

Такий моніторинг здійснюється на підставі пункту 61, яким ще у 2024 році були доповнені Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджені постановою КМУ 76 від 27.01.2023.

У ході моніторингу орган, який надав критичність, може перевіряти:

• відповідність критеріям, за якими підприємство отримало критичність
• виконання вимоги щодо нарахування заброньованим працівникам зарплати не менше 20 000 грн на місяць.

Наразі відомо про здійснення заходів моніторингу з боку Мінекономіки, МОЗ, Мінагрополітики, Мінстратегпрому, НКЦПФР, деяких інших державних органів та окремих ОВА.

Як моніторинг відбувається на практиці?

Моніторинг може проводитись за кожен звітний податковий період, тобто щомісяця. Однак на практиці перевірка частіше проводиться за попередній квартал або за декілька попередніх місяців.

Як правило, для цілей моніторингу відповідний державний орган надсилає письмовий (електронний) запит до критично важливих підприємств, яким він надав критичність.

Так, протягом травня-червня 2025 року Міністерство економіки, яке після оновлення уряду перейменоване на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, хвилями розсилало підприємствам електронною поштою листи з вимогою надати документи на підтвердження виконання критеріїв критичності. Спочатку такі листи отримали підприємства, які заявляли окремі галузеві критерії, передбачені Наказом Мінекономіки 28003 від 18.12.2024. Зокрема, запит отримали компанії, які застосовували критерії Мінекономіки щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати та щодо провадження діяльності на території трьох і більше областей. Після цього предметом перевірки стало дотримання загальнодержавного критерію щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати не менше 20 000 грн.

Читайте також: 

Порядок дій та підстави. Як і кому можуть анюлювати бронювання від мобілізації в Україні

Для перевірки дотримання рівня середньої зарплати Мінекономіки вимагає щомісячні Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за січень-травень 2025 року. Для підтвердження ж діяльності у трьох і більше областях потрібно надати витяг з інформаційної системи ДПС та документи на право власності або оренду нерухомого майна.

Листи в порядку моніторингу від Мінекономіки отримали також представництва іноземних суб’єктів господарювання: їм потрібно було підтвердити не тільки розмір нарахованої зарплати, а й інші загальнодержавні та галузеві критерії.

Досить скрупульозний моніторинг здійснює Міністерство охорони здоров’я. Окрім загальної перевірки виконання критеріїв критичності, МОЗ також вимагало:

• детальну інформацію про всіх заброньованих осіб та розмір нарахованої їм у січні – березні 2025 року зарплати;
• інформацію про кількість військовозобов’язаних і кількість заброньованих станом на дату отримання критичності;
• відомості про працівників з реєстру Оберіг, сформовані на Порталі Дія, станом на дату надання відповіді.

Таким чином МОЗ додатково перевіряє дотримання квоти (ліміту) на бронювання у 50% станом на дату відповіді та вимагає пояснень у випадку виявлення недотримання квоти на момент перевірки.

Це викликає чимало питань, адже відповідно до Постанови 76, ліміт на бронювання визначається на Порталі Дія автоматично у момент подання заяви на бронювання, і законодавством не передбачено обов’язку підприємств розброньовувати працівників, якщо в подальшому загальна кількість військовозобов’язаних, які враховуються для визначення квоти, зменшиться після отримання бронювання. Таке зменшення може відбутися як у зв’язку зі звільненням окремих працівників, так і у зв’язку зі змінами у порядку розрахунки квоти.

Відомо, що листи-запити в порядку моніторингу надсилає також Мінстратегпром та окремі ОВА. Про здійснення моніторингу 8 травня на своєму сайті також повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства. У зв’язку з прийняттям новим урядом рішень про ліквідацію Мінстратегпрому і Мінагрополітики та передачею їх функцій до Міноборони та оновленого Мінекономіки відповідно, в подальшому слід очікувати, що надання критичності й моніторинг будуть здійснюватися міністерствами-правонаступниками.

А найбільш системний підхід використовує НКЦПФР, яка затвердила окрему Постанову 18/21/2303/К01 від 20.05.2025 для здійснення моніторингу. Нею було запроваджене щоквартальне подання підприємствами, які отримали статус критично важливих для ринків капіталу та організованих товарних ринків, звіту (інформації) для моніторингу за встановленою формою.

Звіт до НКЦПФР містить інформацію про заброньованих, розмір нарахованої їм заробітної плати, довідку про розмір середньої заробітної плати на підприємстві та довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів.

Які можуть бути наслідки моніторингу?

Виявлена в процесі моніторингу невідповідність критеріям критичності або невиконання вимог щодо розміру нарахованої заробітної плати (не менше 20 000 грн) хоча б одному заброньованому є підставою для скасування критичності органом, який визначив підприємство критично важливим. Як наслідок, всі заброньовані працівники втратять відстрочку.

А за невиконання вимоги щодо нарахування не менше 20 000 грн зарплати заброньованим встановлене також додаткове суворе покарання — неможливість повторно отримати критичність раніше ніж через 6 місяців після її скасування.

Причиною для скасування критичності може стати і відсутність відповіді на запит відповідного органу. Так, Постановою НКЦПФР 18/21/2303/К01 від 20.05.2025 передбачено, що відсутність інформації для моніторингу є підставою для встановлення невідповідності підприємства Критеріям та порядку та скасування критичності.

Сьогодні, за неофіційною інформацією від профільних органів, які розпочали моніторинг, відсоток роботодавців, щодо яких зафіксовано невиконання критеріїв критичності та вимог по зарплаті, є незначним і становить менше ніж 5%. Проте вже є випадки втрати критичності. Так, у червні Волинська ОВА заявила про позбавлення шести підприємств статусу критичної важливості за результатами моніторингу.

Рекомендації підприємствам

Для успішного проходження моніторингу і збереження статусу критичності рекомендується:

• Щомісячно контролювати розмір середньої заробітної плати та нарахування не менше 20 000 грн заброньованим працівникам
• Забезпечити постійний внутрішній моніторинг виконання критеріїв, за якими підприємство отримало критичність
• Слідкувати за змінами у галузевих або регіональних критеріях критичності: так, відповідно до Постанови КМУ 847 від 14.07.2025 ОВА повинні до 16.08.2025 переглянути свої регіональні критерії; окрім того, нових критеріїв ймовірно слід очікувати й від правонаступників міністерств, які ліквідуються
• Відстежувати вхідну електронну кореспонденцію, щоб не пропустити лист від профільного органу, та вчасно відповідати на запит про надання документів
• Слідкувати за оголошеннями на вебсайт Мінекономіки та профільного органу, який надав критичність.

Окрім того, слід зазначити дедалі більшу увагу до питання ведення військового обліку в контексті статусу критичності та бронювання. Мінекономіки, МОЗ, ОВА та інші органи регулярно нагадують про цей обов’язок. Для уникнення негативних наслідків підприємствам, які бронюють працівників, слід подбати про належну організацію військового обліку.