Крістіна Тосунова Експерт Асоціації деревообробних підприємств України
Асоціація деревообробних підприємств України (АДПУ) продовжує активне розширення міжнародної співпраці, відкриваючи нові можливості для української деревообробної галузі. У фокусі діяльності Асоціації – формування стабільних зв’язків з іноземними партнерами, обмін досвідом і технологіями, а також просування українського бізнесу на міжнародному ринку.
Одним із ключових напрямів цієї роботи стало підписання низки важливих меморандумів. Так, угода з Австрійською асоціацією деревообробної промисловості – Fachverband der Holzindustrie Österreichs відкриває доступ до передових технологій, сучасних екологічних рішень і професійної підтримки на одному з найдинамічніших ринків ЄС. Польська торгово-промислова палата деревообробної промисловості – Polska Izba Gospodarcza Przemysłu Drzewnego стала надійним партнером у питаннях розвитку експорту, участі у галузевих виставках та створенні спільних освітніх ініціатив. Ще одним важливим кроком стало підписання меморандуму з Асоціацією турецьких промисловців та бізнесменів лісових продуктів – TÜRKİYE ORMAN ÜRÜNLERİ SANAYİCİLERİ VE İŞ ADAMLARI DERNEĞİ, що відкрило шлях до розширення контактів з країнами Східного Середземномор’я та Близького Сходу.
Перспективною та стратегічно важливою є й співпраця зі Словенією – Lesarski grozd Wood Industry Cluster. Наразі тривають активні переговори щодо укладання меморандуму про взаєморозуміння. У межах цього процесу заплановано серію онлайн- та офлайн-зустрічей між членами АДПУ та словенськими підприємцями, які зацікавлені у партнерстві з українськими виробниками.
Паралельно АДПУ ініціювала налагодження контактів із галузевими кластерами та асоціаціями Румунії, Фінляндії, Латвії та Німеччини. Ці країни мають потужну традицію лісопереробки, високі стандарти екологічного контролю та ефективні моделі бізнес-освіти. Встановлення прямої комунікації з цими партнерами відкриває нові перспективи для залучення міжнародного досвіду, участі в програмах технічної підтримки та впровадження інновацій у вітчизняну деревообробну галузь.
Також АДПУ є постійним спостерігачем Forest Europe і регулярно бере участь у заходах, які проводяться в його межах. Це дає можливість бути дотичними до формування політик сталого лісокористування на європейському рівні, переймати кращі практики управління лісовими ресурсами та зміцнювати позиції України в міжнародному професійному середовищі.
Усе це відбувається на тлі суттєвих змін у глобальному деревообробному ринку. За даними Statista, обсяг світового ринку деревини та виробів з неї у 2023 році перевищив 850 мільярдів доларів, а очікуваний щорічний приріст становить понад 4% до 2030 року. Основними споживачами продукції залишаються ЄС, США, Китай і країни Близького Сходу. Світова галузь активно рухається у бік цифровізації: автоматизуються виробничі процеси, впроваджуються ERP-системи та трекінгові рішення для логістики. Значно посилилися екологічні вимоги — усе більшого значення набувають FSC-сертифікація, відповідність новому Європейському регламенту щодо боротьби з вирубками (EUDR), впровадження принципів декарбонізації та циркулярної економіки. Одночасно змінюється логістична карта світу: геополітична нестабільність змушує компанії переорієнтовувати ланцюги постачання, шукати нових партнерів у стабільніших регіонах.
У Європі дедалі більше уваги приділяється сталому розвитку, безвідходному виробництву, цифровим платформам для торгівлі та системам контролю за походженням деревини. Наприклад, згідно з положеннями Європейського зеленого курсу, до 2030 року понад 70% підприємств повинні відповідати принципам замкненого циклу виробництва.
Для України ці глобальні тенденції накладаються на власні виклики — наслідки повномасштабної війни, порушення логістики, зниження експортного потенціалу, зміну правил ведення лісового господарства. Але водночас наявні виклики створюють і нові можливості. Попит на українську продукцію зберігається завдяки її якості та конкурентній ціні. У відповідь на ситуацію в галузі український бізнес активно об’єднується в асоціації, розвиває інституційну спроможність, впроваджує енергоефективні та цифрові рішення, модернізує виробничі потужності. Зростає інтерес до міжнародної кооперації: підприємці беруть участь у галузевих форумах, європейських програмах підтримки та грантових ініціативах.
Для АДПУ всі ці ініціативи не є просто формальними домовленостями. Це — частина системної стратегії розвитку галузі. Наше бачення полягає в тому, щоб створити сучасну, стійку та конкурентну деревообробну індустрію, яка забезпечить робочі місця, залучатиме інвестиції та зробить Україну надійним партнером у європейському виробничому ланцюгу.
АДПУ і надалі зосереджуватиме свої зусилля на технологічному обміні, просуванні експорту та захисті інтересів українських деревообробників у міжнародному просторі. Спільними діями ми формуємо майбутнє галузі — відкритої, інтегрованої в глобальні процеси, і такої, що впевнено рухається вперед, попри всі виклики.
1 коментар
timb
Підписання низки важливих меморандумів якраз і є формальними домовленостями, оскільки Меморандум – це документ про позицію та думку сторін з нагоди що відбулася чи запланованої зустрічі. Іншими словами, цей лист-нагадування, не більше того і ні до чого не зобов’язує. Домогосподарки щодня складають «меморандуми» перед походом у магазин і часто забувають їх вдома без будь-яких суттєвих наслідків для себе.
Юрій Болоховець під час свого візиту до США також підписав меморандум із американською стороною. І що? Підписали, сфотографувалися для ЗМІ та… забули чи «забили» про меморандум.
АДПУ на кожному своєму кроці укладає меморандуми, роблячи з цього піар-кампанію. Їй уже можна меморандуми використовувати як шпалери у своєму офісі, як єдино можливого практичного їх застосування. Жодною частиною системної стратегії розвитку галузі вони не можуть бути за визначенням, оскільки немає ні самої стратегії, ні органу, який міг би її сформулювати. Є 20-30 розрізнених регіональних асоціацій, які один одного не чують та свої дії не координують. Щось на зразок племінного громадського ладу, кожне плем’я саме за себе. Чинної влади на них начхати, оскільки вона має свою стратегію з монетизації «племен», що мечаються, і ця стратегія, на відміну від меморандумів, приносить їй відчутний фінансовий успіх.
Отже, меморандуми – це глухий шлях розвитку деревообробної галузі. Спочатку необхідно створити систему управління деревообробною галуззю, у якій асоціації деревообробників мають бути не статистами з «меморандумами», а профільними асоціаціями з правом консультативного органу, не враховуючи подання якого рішення державні органи влади щодо деревообробної галузі прийматися не можуть.
Comments are closed.