В Україні апробовуватимуть ділянковий метод лісовпорядкування

Наприкінці червня 2025 року НЛТУ України та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) підписали двосторонній договір з метою реалізації проєкту GCP/021/UKR/EC «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні» (Development of proposals for reforming the forest management planning system in Ukraine), що імплементується FAO в рамках фінансованого Європейським Союзом проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві».

Основною метою проєкту «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні» є апробація ділянкового методу лісовпорядкування в Українських Карпатах, розроблення польової методики з його впровадження у систему лісовпорядкування України, опираючись на досвід країн Європейського Союзу.

«Цілі проєкту, які ми бачимо перед собою, це спробувати застосувати ділянковий метод лісовпорядкування на невеликій території в Українських Карпатах із врахуванням досвіду європейських країн та можливості його розширення на більші території. Цей метод передбачає переформування гірських деревостанів із умовно одновікових та одновікових, чистих за складом, у різновікові, багатоярусні, складні насадження, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню захисних, природоохоронних та екологічних функції лісів у майбутньому, які здатні виконувати різні функції у тих лісорослинних умовах, де вони зростають для забезпечення мультифункціональності лісів», – розповідає Віктор Куриляк, доцент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування НЛТУ України

Проєкт є актуальним та своєчасним з огляду на те, що, зважаючи на Державну лісову стратегію до 2035 року та План дій, лісовий сектор України повинен реформувати свою практику та законодавство, щоб привести їх у відповідність до європейських стандартів. Багато розвинених країн, особливо в Європі, переходять до диференційованих способів лісогосподарювання, які забезпечують тривалість та рівномірність використання лісових ресурсів. Наша країна теж робить відповідні кроки у цьому напрямку – Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 454 від 23 квітня 2024 року, яка забороняє застосування суцільних рубок головного користування в Карпатському регіоні через три роки з дати набрання чинності цієї постанови. Відтак з 2027 року лісогосподарські підприємства у Карпатах зобов’язані повністю відмовитись від суцільних рубок у рамках переходу до наближеного до природи  лісівництва. Можна констатувати, що поступово  в українській лісівничій практиці відбувається перехід від системи суцільних рубок  до  вибіркових методів рубок, які краще забезпечують збереження біорізноманіття та екологічне значення лісів. Тому підходи до лісовпорядкування, а, відповідно, і до ведення лісового господарства, мають відповідати сучасним вимогам.

Одним з таких потенційних рішень може стати впровадження ділянкового методу лісовпорядкування, про який хоч і згадується в українському лісовому законодавстві, але прикладів його практичного застосування в нашій країні немає. Однак є країни, де успішно його застосовують, зокрема: Німеччина, Австрія, Франція, Швейцарія та ін.

«Ділянковий метод лісовпорядкування ще не використовувався в Україні в принципі, – розповідає Сергій Гаврилюк, доцент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування НЛТУ України. – Це буде такий пілотний проєкт, де ми спробуємо використати ті напрацювання, які мають наші колеги закордоном, і спробуємо їх імплементувати для наших деревостанів на території, яка сьогодні має охоронний статус. На вибраній ділянці, власне, є можливість апробувати цей метод лісовпорядкування для оцінки у майбутньому його ефективності».

Наразі в Україні переважаючим методом лісовпорядкування є метод класів віку, суть якого полягає в утворенні господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних насаджень і невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок, об’єднаних одним віком рубки і способом рубки лісу та методами їх вирощування та догляду. Усі лісовпорядні розрахунки у цьому методі здійснюються на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку. Спрощено це можна пояснити так: деревостани від їх заснування (посадки штучним способом чи відновлення природньо) вирощують до певного віку, при досягненні якого збирають урожай на всій ділянці (заготовляють деревину суцільнолісосічною  формою господарства).

«Протяжність класів віку зазвичай становить 10 років, проте такий віковий період у лісів істотно не впливає на динамічні та інші зміни. Тому більшість лісогосподарських заходів проєктується за десятирічними періодами. – пояснює Віктор Куриляк. – Метод класів віку використовується у Європі та в інших країнах для поділу насаджень на вікові групи, коли йдеться про насадження одновікові або умовно одновікові, коли різниця між віком дерев у деревостані не перевищує 20 років».

Щодо ділянкового методу лісовпорядкування, то, за словами Віктора Куриляка, він є не кращим і не гіршим за метод класів віку. Він просто інший, бо має іншу мету. Суть ділянкового методу лісовпорядкування полягає в утворенні постійних господарських ділянок, що є одним або сукупністю таксаційних виділів, які, хоч і відрізняються за таксаційними показниками, але територіально об’єднані спільністю лісорослинних умов і певною спрямованістю комплексу призначених лісогосподарських заходів з метою формування високопродуктивних стійких насаджень, які максимально використовують багатство ґрунтів і відповідають їхньому цільовому призначенню (природоохоронному, рекреаційному, оздоровчому тощо). Ділянковий метод враховує вимоги наближеного до природи лісівництва, а саме: багатий видовий склад лісів, різновікову структуру деревостанів, біологічне різноманіття насаджень, багатоцільове використання лісів, неперервне існування лісу як екосистеми з високим ступенем саморегуляції природних процесів.

Чи є потреба у використанні ділянкового методу в Україні? На це Віктор Куриляк відповів так: «Якщо брати до уваги зміну методів ведення господарства з вирощування одновікових деревостанів з експлуатаційною метою, які мають конкретний віковий діапазон для проведення господарських заходів від рубок догляду до рубок головного користування, до зміни насаджень на природні, де не існує поняття обороту рубки, бо це залежить від кожного індивідуального дерева і різниця у віці може складати навіть 500 років, так як у букових пралісах, то так. Зрозуміло, що ніхто не буде чекати 500 років для проведення рубки, але дерева вирощують до якогось певного розміру. Наприклад, все, що більше 40 см, може бути використано. Таким чином, тривалість цього періоду, коли можна буде забирати деревину, буде тривалою. В принципі, ділянковий метод лісовпорядкування ідеально підходить винятково для насаджень,  пріоритетом яких будуть природоохоронні або інші екологічні функції. Для лісів, які на сьогодні є експлуатаційними, використання цього методу на всій території є недоцільним через його значну вартість (наприклад, дорого коштують грунтово-типологічні та геоботанічні дослідження) та складність впровадження і застосування».

Враховуючи значну суспільну важливість лісового сектору в Україні та потенційно високий вплив, які можуть мати результати проєкту на його реформування, зокрема, що стосується лісовпорядкування, НЛТУ України для реалізації проєкту «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні» створив багатофункціональну команду експертів, до якої входять провідні науковці та практики з різних галузей.

Зокрема, до команди проєкту, яка налічує 29 осіб, входять ботаніки, ґрунтознавці, таксатори, лісоінженери з лісовпорядкування, викладачі університетів (НУБІП України, НЛТУ України) з різних кафедр. Є фахівці з Національного університету імені Івана Франка, зокрема з географічного факультету, з кафедри ґрунтознавства (6 осіб), ботаніки із Національного природного парку «Сколівські Бескиди»  і з Ботанічного саду ЛНУ ім. Франка. У проєкті беруть участь директор та керівник наукового відділу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», фахівці з Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА), Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання (ВО «Укрдержліспроект»), Львівської державної лісовпорядної експедиції, Інституту екології Карпат.

Команда проєкту поділяється за певними частинами робіт, які потрібно виконати в рамках проєкту. Зокрема, передбачається провести аналіз лісових ресурсів у межах вибраної території з використанням баз даних лісовпорядкування, планів та картографічних матеріалів, дослідження типів ґрунтів та умов у межах території досліджень, фітосоціологічні дослідження, комплексну лісову інвентаризацію на виділених ділянках, лісовпорядне проєктування, оцінку та розрахунок ефективності лісовпорядних заходів і розробити проєкт методичних рекомендацій щодо проведення лісовпорядкування із використанням ділянкового методу.

«Ми вже здійснили комплекс ґрунтових та типологічних досліджень, які передбачають закладання ґрунтових постійних та тимчасових розрізів і відбирання певної кількості проб на них, – розповідає про вже виконану на даний час роботу Віктор Куриляк. – Ґрунтово-типологічні дослідження, що є базовими для застосування ділянкового методу лісовпорядкування, включають відбір зразків ґрунту, аналіз лісової підстилки та аналіз їх вологості. Крім цього, ґрунтово-типологічні дослідження включають картування місць закладання профілів різного виду, хімічний аналіз відібраних зразків, фракційний аналіз і т.д., групування результатів аналізу. Результатом цих досліджень мають бути мапи за усіма діагностованими типами ґрунтів і їхнім хімічним складом. Цей аналіз дасть можливість визначити, для яких  видів дерев такі ґрунтові умови будуть найоптимальнішими, тобто вийти на реальні типи лісу з метою вирощування корінних деревостанів».

Ділянку, на якій проводять дослідження в рамках проєкту, вибрали не випадково. Вона охоплює всі основні типи лісу, які є на території Сколівських Бескидів, з висотою над рівнем моря в межах від 600 до 900 м та переважаючими північно-східними та південно-західними схилами.

«Попередньо було відібрано три ділянки – одна в Майданівському лісництві, друга – біля Східниці і третя – поблизу смт. Сколе, – розповів про вибір ділянки Віктор Куриляк. – Після натурного обстеження цих трьох ділянок вибір припав на ділянку поблизу смт. Сколе в Національному природньому парку «Сколівські Бескиди». Важливо також було, щоб це була природоохоронна територія, тому що у господарських лісах запроєктована діюча розрахункова лісосіка, дотримання якої є законодавчо обов’язковим. Що важливо, на цій ділянці є дві зони – господарська зона, де можна проводити обмежене лісокористування, і зона регульованої рекреації ».

Реформуючи  лісове господарство України, важливо впроваджувати застосування більш екологічно стійких підходів до лісовпорядкування. У цьому випадку багатоцільове використання лісів може стати основою системи управління лісами та планування лісогосподарювання в Україні.

«Впровадження принципів багатоцільового лісокористування є одним із ключових напрямів технічної підтримки ФАО в межах проєкту, що фінансується Європейським Союзом «Інклюзивне, конкурентоспроможне та сталe функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості в аграрному, рибному та лісовому секторах», – пояснила національна фахівчиня з питань лісівництва ФАО в Україні Людмила Пшеницька-Чала. – Багатоцільові ліси забезпечують не лише деревину та недеревні ресурси, а й важливі екосистемні послуги: збереження біорізноманіття, регулювання клімату, охорону водних ресурсів, рекреаційні та культурні функції. Важливим елементом такого підходу є активна участь місцевих громад та врахування їхніх інтересів. Розробка нових моделей управління лісами, що враховують ці функції, є ключовою умовою для сталого розвитку лісового сектору України. Завдяки нашому проєкту Україна вперше зможе протестувати модель лісовпорядкування для багатоцільових лісів Карпат, використовуючи ділянковий метод. Ця ініціатива є практичним кроком до впровадження інтегрованої системи управління лісами відповідно до Лісової стратегії ЄС та Стратегії управління лісами України до 2035 року».

У результаті проєкту «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні» мають бути розроблені типовий багатоцільовий план управління лісами з використанням ділянкового методу лісовпорядкування та проєкт керівних принципів розробки багатоцільового плану управління лісами з використанням ділянкового методу лісовпорядкування, а також підготовлена дорожня карта реформування системи лісовпорядкування в Україні з пропозиціями щодо внесення змін у нову редакцію Лісового кодексу України.