ДО ПИТАННЯ ПРО «НАБЛИЖЕНЕ ДО ПРИРОДИ ЛІСІВНИЦТВО» ТА ІНШІ ФАХОВІ «ФРАЗЕОЛОГІЗМИ»

Виктор Мельхиорович затронул лишь верхушку айсберга. В основе явления которое называется “ДЕГРАДАЦИЯ ЛЕСНОЙ НАУКИ И ЛЕСНОГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ” лежит многолетняя деятельность тех кто подчинил науку руководству отрасли, оторвал её от практический проблем лесного сектора Украину,  аналитику заменил околонаучным словоблудием, сделал плагиат обычным явлением, наплодил кучу псевдоученых, которые не писали собственных диссертаций и научных трудов… На фоне пяти-шести кратного сокращения работников отрасли они  на порядок увеличели численность и понизили качество лесных ВУЗов, способствовали разцвету кумовства и продвижения специалистов не по их дарованиям и трудолюбию, а по схеме “свой -чужой”…ит.д., и т.п. В своем большинстве они надувают щеки, говорят на украинском языке, на праздники носят вышиванки и с трибуны называют себя патриотами, а на самом деле день за днем превращают Украину в колонию. Они востребуют у своих подчиненных худшие человеческие качества и всеми силами стараются вычеркнуть из жизни и памяти тех кто не принимает их ценности и их СИСТЕМУ…

Кстати, обратите внимание, сейчас почти на каждом публичном мероприятии говорят об опыте Тетеревского лесхоза, но никогда не называют имена тех благодаря кому, это опыт стал многолетней практикой… Что тут скажешь… В душе они сами знают себе цену, а отрасль знает их фамилиии…. М.П.

P.S. Что касается “приближенного к природе лесоводства” то у него много названий (адаптационное лесоводство, экологическое лесоводство, лесоводство с непрерывным лесным покровом, лесоводство на основе имитации естественных возмущений и это только современный набор, есть ещё классический пример из которого приводит Виктор Мельхиорович) и много методов, причем не все они основаны на выборочных рубках (к примеру для многих сосен характерны пирогенные смены и большие сплошые площади возобновления, а для ельников буреломы которые обычно ведут образованию условно одновозрастных насаждений в очагаг разного размера, в том числе и очень крупных)

В історії людства чимало прикладів негараздів, в основі яких було прийняття бажаного за дійсне. Відомо, що дуже часто це буває, коли Людина звертає увагу виключно на докази, які підтримують її бажання та відкидає факти, що їм суперечать. Нерідко, це має місце за бажання видати, щось добре відоме та ідентифіковане іншими, за своє або під своїм «соусом», що є нічим іншим як плагіатом. Саме тому, ми живемо у світі не поодиноких помилок, які дуже часто нами видаються за правду, помилок, що нерідко стають причиною втрат як матеріальних, так і моральних. Особливо шкодо чинними фахові «фразеологізми» є у разі попадання «бажаних» термінів з модних «нововведень» у законодавчі документи. Прикладом такого помилкового та етично некоректного терміну, що зустрічається навіть у назві Законів [2], є «наближене до природи лісівництво». Відомим прикладом негативних наслідків такого непорозуміння фахівців у процесі спілкування є «Вавилонське стовпотворіння».

Зазначений вище термін, тільки один із багатьох, які нині фахівці використовують у своєму спілкуванні, дуже часто не розуміючи навіть його сутті. Особливо багато некоректної термінології останнім часом і у лісокультурній царині. На жаль, правилом стало «садити дерева», «сіянці» називати «саджанцями», а «розсадницькі комплекси» для вирощування сіянців – «селекційно-генетично-насіннєвими центрами». Вина у цьому є і наша, фахових навчальних закладів, кількість яких значно перевищує об’єктивну потребу галузі, а також їх науково-педагогічних працівників, серед яких неприпустимо мало викладачів зі стажем роботи у лісі. Чому треба про це говорити? Достатньо згадати, що правильність використовуваних термінів, у першу чергу, залежить від нас викладачів. Бо нині ми маємо те, чому навчили… Саме тому, нині особливо актуально акцентувати увагу як науковців, так і лісівників-практиків на важливості широкої дискусії щодо дотримання фахової термінології аби не допустити нового «Вавилонського стовпотворіння».

Але повернемося до нормативних документів, які містять фразеологізм «наближене до природи лісівництво». Їх чимало, але почнемо з останнього, законопроекту: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах» [2], підготовленого за нашої участі.

Почнемо з назви законопроекту, у якій чотири рази повторюється однокореневі слова: «лісами», «лісового», «лісівництва», «лісах»…

Але більше питань виникає з приводу, до чиєї природи? Відповідь очевидна – до природи лісу… Тоді буде «на принципах наближеного до природи лісу лісівництва»? Хоча не секрет, що лісове господарство ведеться на засадах лісознавства, яке і є теорією лісівництва.

І не фахівцям відомо, що збереження «біорізноманіття в лісах» є основою адаптування їх до кліматичних змін… «Масло – масляне».

Так і у назві проекту Закону головним є фразеологізм: «наближене до природи лісівництво». Слід зазначити, що нема і не може бути не «наближеного до природи лісівництва», бо Ліс є частиною Природи, її природним комплексом. Є багато видів лісівництва: захисне, рекреаційне, гірське, рівнинне, заплавне, плантаційне, екоадаптаційне, на черзі регенеративне… Всі вони без виключення, яке більше, а яке менше «наближені до природи» Лісу і лісівництва. Навіть «висячі сади» цариці Семіраміди були наближені до природи лісівництва, хоча ще не було сформованого лісівництва. Ми ще пам’ятаємо лозунг: «Економіка, має бути економною». Нині це «наближене до природи лісівництво»…

За великим рахунком «наближене до природи лісівництво» [3], не що інше, як відома класична система ведення лісового господарства «Дауервальд», обґрунтована понад 100 років проф. А. Меллером [4]. 

Та і забувати про Лісовий Кодекс [1] не слід, передовсім, статтю 85, в якій однозначно і чітко вказано, що: «Збереження біорізноманіття в лісах здійснюється шляхом:…застосування екологічно орієнтованих способів відтворення лісів та використання лісових ресурсів», а не на принципах «наближеного до природи лісівництва». 

Список використаних джерел:

1. Лісовий кодекс України. [Електр. ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada. gov.ua/ laws/show/3852-12

2. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах. [Електр. ресурс]. – Режим доступу: https://ips.ligazakon.net /document/ 

3. Чернявський М.В. Наближене до природи лісівництво в Українських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швіттер, Р.В. Ковалишин та ін. Львів : Вид-во “Піраміда”, 2006. 88 с.

4. Was ist ein Dauerwald? [Електр. ресурс]. Режим доступу: https://www.fortomorrow. eu/de/blog/dauerwald

Тези у збірнику:  https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u184/tezy_april_25_kyiv_nubip_2.pdf