01/07/2025
02022 рік став випробуванням на міцність для лісопромислового комплексу Росії. Щоб замістити обсяги експорту до європейських країн, виробники почали шукати резерви попиту і більш активно просувати свою продукцію на внутрішньому ринку. Ця робота принесла свої плоди.
У 2024 році російський ЛПК збільшив виробництво на 21,2% до 2023 року, до 3784 млрд рублів у грошовому еквіваленті, а експорт — лише на 7,4%, до 840 млрд рублів. Такі дані наводив начальник відділу розвитку проектів лісопромислового комплексу департаменту легкої промисловості та лісопромислового комплексу Мінпромторгу РФ Антон Сидоров у презентації до виступу на конференції «Лісозаготівля: аналітика, економіка, впровадження IT-рішень» у квітні 2025 року.
Різниця між цими показниками, відображеними в презентації, дозволяє оцінити обсяг споживання вітчизняної продукції всередині країни. Підрахувавши темпи зростання споживання за роками, ми побачимо, що вже в найскладнішому для галузі 2022 році внутрішнє споживання збільшилося на 3% до благополучного 2021-го. У 2023-му воно зросло на 6% до 2022 року, у 2024-му — на 25,8%.
Імпортозаміщення стало трендом останніх п’яти років. За цей період частка вітчизняної продукції ЛПК на внутрішньому ринку збільшилася з 82 до 89%, зазначив глава Мінпромторгу РФ Антон Аліханов на нараді з розвитку ЛПК 14 квітня 2025 року.
Одні підгалузі лісового комплексу дивляться в майбутнє більш впевнено, в інших сегментах, навпаки, поточна кон’юнктура ринку поки не дає приводів для оптимізму. Проте, в кожному напрямку запускаються нові інвестпроекти, а розвиток збуту на внутрішньому ринку становить важливу частину виробничих планів компаній.
На ринку пиломатеріалів немає сильних драйверів для відновлення
З 2021 року в нашій країні фіксується стійке падіння лісопильного виробництва. За даними Національного лісового агентства розвитку та інвестицій (НЛАРІ), за останні три роки виробництво пиломатеріалів скоротилося на 22%, з 41,8 млн куб. м у 2021 році до 32,8 млн куб. м у 2024 році. Обсяг експорту хвойної та листяної пилопродукції впав за цей період на 35%, з 30,5 млн куб. м у 2021 році до 19,9 млн куб. м у 2024-му.
«Скорочення експорту близько 10 мільйонів кубометрів, отже, скорочення [внутрішнього — прим. ред.] споживання пиломатеріалів — мінімум 20 мільйонів кубометрів. Внутрішній ринок не компенсує падіння», — наголошується в презентації до доповіді гендиректора НЛАРІ Віталія Липського на конференції «Лісозаготівля: аналітика, економіка, впровадження IT-рішень».
«Поточні тренди свідчать про досягнення «дна» і слабку адаптацію. Немає сильних драйверів для зростання і відновлення», — охарактеризував ринкову ситуацію експерт.
Ставка на дерев’яне домобудівництво
Одним з таких драйверів могло б стати дерев’яне домобудівництво, тим більше що розвиток цього сегмента сприятливо позначився б відразу на двох галузях: лісопромисловому комплексі та житловому будівництві. Передумови для більш масового будівництва приватних дерев’яних будинків є — зараз це найпопулярніший будматеріал. Так, 28% введених в експлуатацію в першому кварталі 2025 року індивідуальних житлових об’єктів були виконані з дерева.
Поки що вони будуються в основному господарським способом, тобто силами власників ділянок і підрядників, але більш перспективним вважається промисловий спосіб — він забезпечує високу якість при коротких термінах збірки домокомплектів. На початок 2023 року домокомплекти різної заводської готовності виробляли більше десятка підприємств. Щоб задовольнити зростаючий попит у цій ніші, лісопромислові компанії запускають нові проекти.
Так, Segezha Group готується в 2025 році вивести на ринок ІЖС prefab-панелі — домокомплекти високої будівельної готовності на основі CLT. В рамках проекту компанія планує більш ніж удвічі наростити виробництво CLT-панелей в порівнянні з рівнем 2024 року. Холдинг очікує також у 2025 році 25-відсоткового зростання випуску домокомплектів з клеєного бруса, відзначаючи, що цей напрямок виробництва в 2024 році зріс на чверть до 2023-го.
У березні про початок виготовлення комплектів для будівництва будинків з клеєного бруса власного виробництва за чотирма типовими проектами оголосила компанія «Лузалес». У травні карельський виробник «Нодверк Глю Лам» запустив у Сортавалі другий майданчик, який удвічі збільшить річний обсяг виробництва домокомплектів за технологією фахверк. Нове виробництво каркасних будинків-конструкторів відкриє в четвертому кварталі 2025 року в Підмосков’ї ТОВ «Домокомплект».
У 2025 році ринок ІЖС стримують високі іпотечні ставки і перехід на рахунки ескроу при використанні пільгових кредитів. У більшості забудовників у сегменті індивідуального житла замовлення скоротилися на 40-65% порівняно з тим же періодом 2024 року, зазначив під час сесії «Трансформація ринку ІЖС» на ПМЕФ-2025 засновник Open Village Владислав Копиця.
Попит у цьому сегменті відновиться, як тільки іпотечні ставки повернуться до комфортного рівня. А собівартість, від якої також залежить попит на домокомплекти, знизиться, коли виробництво дерев’яних конструкцій стане масштабним. Додатковий стимул для цього створять будівництва за держзамовленням в рамках нацпроектів і регіональних програм.
Сфера застосування деревини в будівництві розширюється
Держава підтримує розвиток дерев’яного домобудівництва, виділяючи кошти на будівництво малоповерхових будівель з дерева за типовими проектами для розселення аварійного житлового фонду та для розміщення соціальних установ. Паралельно завершуються випробування дерев’яних конструкцій і створення нормативної бази для будівництва багатоповерхових будинків з дерева. У Держдумі вважають, що перші такі проекти висотою до п’яти поверхів можуть бути запущені протягом найближчого року.
Поряд з індивідуальним будівництвом дерев’яні конструкції заводського виготовлення затребувані в готельному бізнесі. З них в стислі терміни збирають модульні готелі та глемпінги. Цей популярний зараз напрямок туристичної індустрії також субсидується з федерального бюджету.
Меблева промисловість — нова точка зростання лісопромислу
Зіткнувшись у 2022 році з обмеженнями поставок європейських меблів, російські споживачі звернулися до вітчизняної продукції. Попит збільшився ще більше, коли іпотеку поширили на купівлю російських меблів. Виробники оперативно відреагували на зростаючі запити ринку.
Як розповів гендиректор «Першої меблевої фабрики» і президент Асоціації підприємств меблевої та деревообробної галузі Росії (АМДПР) Олександр Шестаков в ефірі «РБК-ТВ», у 2023 році виробництво меблів у Росії досягло історичного максимуму, збільшившись до показника 2022 року на 25% в абсолютному вираженні і на 34% у грошовому. У 2024 році галузь зросла на 13% у кількісному вираженні і на 17% у вартісному.
Тезу про успіхи вітчизняної меблевої галузі ілюструють операційні результати компанії «Лузалес», яка в 2023 році придбала активи, що пішли з Росії IKEA — меблеві заводи в Ленінградській і Кіровській області, які сьогодні носять назви «Лузалес-Тихвін» і «Лузалес-Вятка».
«За підсумками 2024 року фабрики продали на території РФ більше меблів, ніж будь-коли продавала IKEA. Це не просто досягнення — це доказ того, що ми змогли переосмислити підходи до роботи, адаптуватися до нових реалій і стати ближчими до нашого покупця», — цитує слова голови ради директорів ТОВ «Лузалес» Руслана Семенюка корпоративний журнал «Комфортний».
Однак до кінця 2024 року попит відчутно знизився, поточне зростання призупинилося. В АМДПР очікують, що в 2025 році галузь зросте в абсолютному вираженні не більше ніж на 1,5% і приблизно на 5% у грошовому вираженні. Цей прогноз був підтверджений підсумками першого кварталу.
Меблевий прорив збавляє обертів
«Безумовно, на це вплинуло призупинення будівельної галузі. За нею через квартал-два така ситуація сталася і з меблями. Другим істотним фактором залишається те, що наш ринок, як був відкритий для всіх іноземних виробників, так і залишається», — пояснив президент АМДПР в коментарі «РБК-ТВ».
Незважаючи на те, що санкції закрили більшість напрямків експорту російської меблевої продукції, розмір мит для зарубіжних товарів залишився на тому ж рівні, що був до 2022 року. До 2025 року порушені логістичні ланцюжки відновилися, і продажі імпортних меблів в РФ знову пішли в зростання.
Якщо в 2023 році на російському ринку було 25% меблів іноземного виробництва, то в березні 2025 року частка зарубіжної продукції зросла до 33%. З огляду на загальне зниження продажів, цей процес помітно вплинув на обсяги виробництва вітчизняного меблевого бізнесу, підкреслює президент АМДПР.
Фанерний сегмент в очікуванні падіння
Після 2022 року вітчизняні фанерні заводи, які до цього експортували 70% продукції, були змушені шукати нові можливості збільшити обсяги реалізації фанери всередині країни. Навесні та влітку 2024 року аналітики WhatWood з посиланням на представників галузі відзначали, що російський ринок став головним ринком збуту, оскільки на ньому спостерігається найвищий попит і ціни на фанеру. Багато виробників у цей період скоротили обсяги відвантажень у ті країни, де ціни були нижчими за російські.
Внутрішнє споживання фанери та інших будівельних і меблевих плит збільшилося в 2023-2024 роках під впливом зростаючої популярності індивідуального житла, включення меблювання в іпотеку і можливості оформити житловий кредит на будівництво дерев’яного будинку.
Спад у будівництві житла, що набрав темпи до кінця 2024 року, і послідовне з деякою затримкою зниження виробництва меблів відбилися на обсягах споживання деревинних плит всередині країни.
У 2025 році в фанерному сегменті очікується падіння, повідомляло видання «Деловая пилорама» з посиланням на виступ директора з взаємодії з державними органами «Свеза-Лес» Бориса Френкеля на Woodex Mebel Summit — 2025.
За його словами, сьогодні 40% продажів фанери, що випускається в країні, припадає на внутрішній ринок. При цьому половина всіх внутрішньоросійських поставок йде на будівництво житла. Навесні та влітку 2025 року звичайного для цього періоду зростання продажів не відбулося, зазначив експерт.
Незважаючи на низький попит, в січні-квітні 2025 року фанерний бізнес наростив випуск продукції на 6,8% до того ж періоду 2024 року. Як припустили в WhatWood, це робилося в розрахунку на активні продажі в розпал сезону, але через слабку активність покупців значна частина випущеної фанери залишилася на складах, погіршуючи фінансове становище компаній. Травнева статистика Росстату закономірно показала зниження виробництва фанери на 23% до квітня.
Виробники деревинних плит збільшують потужності в рамках довгострокової стратегії
На тлі уповільнення будівельної галузі подібна ситуація спостерігається і в інших сегментах ринку деревинних плит, відзначають аналітики WhatWood. У січні — травні 2025 року виробництво ДСП знизилося на 2,8% до торішнього показника, випуск ДВП впав на 6,3% рік до року. У квітні ряд заводів на тиждень продовжили традиційні профілактичні простої на тлі слабкої кон’юнктури ринку, значних складських запасів і низького попиту.
Проте в рамках довгострокової стратегії лісопромисловці продовжують вкладати кошти в нові плитні заводи. Так, у квітні «Ультрадекор» відкрив велике виробництво ДСП в Калузькій області вартістю 22 млрд рублів. «Алтайлес» планує будувати комбінат з виробництва ЛДСП в Кемеровській області потужністю 75,6 тис. куб. м ЛДСП на рік.
Виробники продукції під брендом Nordeco АТ «ЧФМК» і ГК «ВЛП» оголосили про майбутню заміну ліній ламінування ДСП і МДФ вартістю понад 2 млрд рублів на трьох заводах: ЧФМК, «ВохтогаЛесДрев» і ШКДП. Обсяг випуску цієї продукції з 2026 року зросте на 20%.
Російському ринку прищеплюють біопаливо
Пелетне виробництво спочатку створювалося на підприємствах Північного Заходу під європейські ринки. Після 2022 року експорт паливних гранул переорієнтували на Південну Корею і Японію, але ринки цих країн не змогли прийняти колишні обсяги експорту, і виробники були змушені шукати резерви внутрішнього попиту.
Вирішення цієї проблеми вимагало чималих державних вкладень. У 2023 році було виділено 8 млрд рублів на умовах спеціального казначейського кредиту регіонам з найбільшими обсягами виробництва пелет для переведення муніципальних котелень з мазуту і вугілля на біопаливо, а також будівництва нових котелень.
Так, в Комі за цією програмою мають бути побудовані 23 блочно-модульні пелетні котельні. Більша частина цих об’єктів почне працювати в опалювальному сезоні 2025-2026 років. В Архангельській області зводять 20 котелень на біопаливі, у Вологодській області — 12 таких об’єктів.
У зв’язку з програмою модернізації котелень на Устьянському машинобудівному заводі в Архангельській області було запущено виробництво обладнання для пелетних котелень. До 2032 року у Вологодській області ТОВ «СтройТЭК» планує побудувати котельно-складальний цех, де буде виготовляти енергетичне обладнання для котелень на біопаливі.
Кратне зростання реалізації пелет на внутрішньому ринку показав Красноярський край
З січня 2024 року уряд Красноярського краю спільно з Segezha Group реалізує програму переведення муніципальних котелень регіону та приватного сектора Красноярська з вугілля на пелети. Компанія розвиває в регіоні пелетне виробництво.
Якщо в 2023 році підприємства холдингу відвантажили на внутрішній ринок 2,7 тис. т пелет, то в 2024-му російські споживачі отримали вже 17 тис. т біопалива — половину всіх вироблених в краї пелет. При цьому майже третину реалізованого на внутрішньому ринку обсягу продукції придбали фізичні особи для опалення приватних будинків.
До початку 2025 року компанія уклала контракти з поставкою на російський ринок 50 тис. т пелет. Також була встановлена лінія фасування пелет в упаковки по 10-25 кг, яка збільшить кількість продукції, що поставляється на внутрішній ринок, до 64 тис. т при річному обсязі виробництва 110 тис. т.
Перші кроки з розвитку споживання пелет в Росії вже зроблені, але процес необхідно масштабувати. Більш масовий перехід муніципальних котелень на пелетне паливо створить стабільний внутрішній попит на біопаливо, до того ж сприятливо позначиться на екології.
«Щоб замістити всі обсяги експорту пелет, що випадають, в 1,5 мільйона тонн щорічно, необхідно близько 80 мільярдів рублів для реконструкції цих котелень. Таку програму можна було б спланувати на 10 років, до 2035 року», — зазначив Антон Аліханов на нараді з розвитку ЛПК 14 квітня.
Ця пропозиція включена в доручення президента РФ Володимира Путіна уряду РФ.
Сегмент ЦБП: локальні просідання на тлі загальної стабільності
Мабуть, найбільш впевнено після введення санкцій почувалася целюлозно-паперова промисловість. Російська продукція ЦБП користується попитом за кордоном, всередині країни споживання паперу і картону зросло.
У 2023 році, за даними Росстату, випуск паперу і картону знизився на 1% до 2022 року. За підсумками 2024 року цей показник збільшився на 5,4%, до 10,7 млн т. Позитивну динаміку зумовило збільшення обсягу виробництва товарів народного споживання, а також зростаючий ринок інтернет-торгівлі, який вносить значний вклад у попит на транспортну упаковку.
Наприклад, одна з найбільших компаній вітчизняного ринку ЦБП, Група «Ілім», у 2024 році збільшила продажі в Росії та країнах СНД більш ніж на 30% до 2022 року, до 1,3 млн т. Головними драйверами зростання стали упаковка та санітарно-гігієнічні вироби, розповідав «Лісовому комплексу» директор з продажу на внутрішньому ринку та в країнах СНД Групи «Ілім» Володимир Шошин.
Бачачи успіхи галузі, її учасники охоче інвестували в розвиток виробництва. Так, у 2023-2024 роках зросли потужності російського виробництва тарних картонів. Після запуску декількох макулатурних підприємств, у тому числі великого ЦКК Групи «Ілім» в Усть-Ілімську, до 2025 року на ринку склався профіцит цієї продукції. Стагнація в економіці та пов’язане з нею зниження споживання призвели до накопичення нерозпроданих залишків на складах виробників.
Збільшувати обсяги експорту виявилося невигідним через зміцнення рубля і зростання залізничних тарифів на тлі скорочення попиту. Тому виробникам довелося знизити завантаження макулатурних виробництв до 70-80% — мінімального рівня з 2020 року.
У Групі «Ілім» очікують, що в найближчі роки попит на гофроматеріали відновиться, і до 2028 року споживання гофропродукції на російському ринку збільшиться на 700 тис. т, а завантаження підприємств з випуску макулатурного гофрокартону зросте до 87%.
