На Волині відбулася конференція, присвячена проблемам мисливського собаківництва, яка виявила серйозну правову колізію між українським законодавством та практикою європейських країн щодо купірування хвостів у мисливських собак. Про це повідомляє Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь.
Це вже не перший захід, присвячений проблемам мисливської кінології. Як раніше повідомляла “Криниця мисливця”, у Києві відбувся круглий стіл з питань виживання галузі. Тоді учасники обговорювали створення спеціальних ділянок для тренування собак та інші законодавчі ініціативи.
На волинській конференції центральною темою стала заборона купірування хвостів. Парадокс ситуації полягає в тому, що Україна, прагнучи відповідати європейським нормам захисту тварин, фактично створила умови для травмування мисливських собак. Закон “Про захист тварин від жорстокого поводження” забороняє хірургічні операції для зміни зовнішнього вигляду.
“Це не прояв жорстокості, а навпаки – один із засобів забезпечення належного рівня благополуччя тварини згідно міжнародних стандартів”, – наголошують представники Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь.
Водночас у Німеччині, Франції та Угорщині, де стандарти захисту тварин традиційно високі, купірування хвостів мисливським собакам дозволено. Причина проста: довгий хвіст під час роботи в густих заростях часто травмується, що призводить до серйозних ушкоджень та страждань тварини.

Федерація мисливського собаківництва України пропонує внести зміни до законодавства, дозволивши купірування для порід, у яких ця процедура передбачена стандартом саме для запобігання травмам під час полювання.
Учасники конференції, серед яких були президент ВАМКМУ Віктор Червоний, президент ФМСУ Анатолій Голубченко, клубу ГО УЖМК “Діана”, представники Держпродспоживслужби, підкреслили: навіть під час війни Україна має демонструвати здатність приймати зважені рішення, що відповідають реальним потребам.
Питання виходить за межі суто мисливської сфери. Йдеться про збереження високоякісного поголів’я мисливських собак, яке є популярним у світі, та про здатність держави балансувати між декларативним гуманізмом та практичною турботою про тварин.
Ініціатива ФМСУ може стати тестом на готовність української влади відійти від популістських рішень на користь фахового підходу, який дійсно захищає інтереси тварин, а не лише створює видимість такого захисту.