Дерев’яна Росія: перспективи багатоповерхівок з дерева

Хотелось бы мне разместить статью на тему деревянного домостроения в Украине, но… Где ёё взять?  Хотя … Я ожидал, что на прошедшем лесном форуме во Львове прозвучит нечто подобное. Увы… Даже о широко разрекламированном деревянном корпусе львовского госпиталя опять не прозвучало ни слова…Вероятно японский архитектор не врубился в правила украинской бюрократии и оставил свои намерения… У нас если хочешь помочь стране, надо сначала помочь начальству… М.П.

Пару років тому тема дерев’яного багатоповерхового будівництва звучала, здається, звідусіль. Пандемія, «зелена» повістка і попит на екологічне житло були потужним стимулом для розвитку даної ніші не тільки в Європі, але і в Росії.

«Лісовий комплекс» раніше не раз писав про технології зведення багатоповерхових конструкцій з дерева, їх вразливі місця і переваги. Наприклад, у 2023 році разом з експертами АДД наша редакція обговорила перспективи таких проектів в Росії. І вже тоді даному напрямку багато хто пророкував цілком оптимістичне майбутнє.

Дерев’яне багатоповерхове житло в 2025 році

До 2025 року на тлі подій, що відбуваються в світі та в країні, ажіотаж навколо екологічних висоток дещо вщух. Але інтерес до них все ж не згас. Так, перший заступник голови комітету Держдуми з будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Кошелев в недавньому інтерв’ю ТАСС розповів, що протягом року в нашій країні можуть приступити до активної реалізації проектів в області дерев’яного багатоквартирного будівництва.

За словами Кошельова, сьогодні ведуться активні випробування таких будинків, в яких беруть участь фахівці пожежних служб. Попередні результати, зазначив експерт, виглядають досить обнадійливо: дерев’яні конструкції демонструють високу стійкість до впливу відкритого полум’я. Також Кошелев підкреслив і високу сейсмостійкість багатоповерхових будівель з дерева. Він пояснив, що конструкції за своїми характеристиками міцності значно перевершують традиційні залізобетонні та цегляні будівлі, що особливо важливо для сейсмонебезпечних регіонів.

Чи є у дерев’яних багатоповерхівок майбутнє в Росії насправді? З таким питанням наша редакція звернулася до фахівців галузі. Відзначимо відразу, що відповіді нас не розчарували.

Філіп Шраге, засновник групи компаній Kronung

Поки що плани здаються цілком реалістичними — особливо в контексті запуску пілотних проектів і локального будівництва в 2025–2026 роках. На федеральному рівні вже заявлено про підтримку промислового дерев’яного домобудівництва. У 2023 році Мінбуд РФ включив такі будинки в держпрограму розвитку ІЖС, і зараз активно опрацьовуються стандарти CLT-панелей.

Але говорити про те, що скоро з’явиться масове будівництво дерев’яних багатоповерхівок, дуже рано. Швидше за все, це буде поступовий процес, який почнеться з окремих регіонів, що підходять під цю тенденцію — в першу чергу там, де розвинена ЛПК: Архангельська, Вологодська, Іркутська області, Республіка Карелія, Красноярський край.

Якщо все складеться добре і пілотні проекти будуть запущені — так, це реальний драйвер для внутрішнього ринку. Наприклад, виробництво конструкційного клеєного бруса в Росії в 2024 році склало близько 600 тис. м³, і попит на нього зросте при запуску багатоквартирних проектів. Це і робочі місця, і інвестиції в нові технології переробки деревини та розвиток місцевої економіки.

Але варто пам’ятати, що дерев’яні будинки поки що асоціюються у росіян тільки з заміським домобудівництвом і, можливо, з курортними проектами — турбазами, невеликими котеджами для відпочинку, еко-готелями. І питання пожежної безпеки — ключове питання і для споживача, і для маркетологів компаній.

Але сьогоднішні технології дозволяють досягти високого рівня вогнестійкості — просто це необхідно коректно доносити до споживача. Наприклад, CLT-панелі, які застосовуються в таких будинках, проходять випробування на опір відкритому полум’ю протягом 60-90 хвилин, і це стандарт для будь-якого житлового багатоквартирного будинку. У разі пожежі дерево не «спалахує», як побутова дошка, а тліє з передбачуваною швидкістю, утворюючи вугільну кірку, яка уповільнює поширення вогню. Це дає необхідний час для евакуації.

У багатьох європейських країнах (Норвегія, Німеччина, Швеція) і Канаді такі будинки вже довели свою безпеку.

Я б виділив дві основні переваги дерев’яних будівель. По-перше, це швидкість будівництва. Завдяки технології CLT-панелей, 5-поверховий будинок реально звести за 3-4 місяці.

Ще один важливий момент: дерево легше, а значить — менше навантаження на фундамент. Це особливо важливо в місцях зі складними ґрунтами, де звичайне будівництво стає дорогим або технічно складним. З додаткових плюсів — низький вуглецевий слід при виробництві та хороша теплоізоляція.

З огляду на те, що подібні проекти тільки обговорюються, і беручи до уваги російські будівельні норми, максимальна реальна поверховість — 4–5 поверхів. Але в майбутньому технологічно можливі будинки вище. Наприклад, у Норвегії та Канаді є дерев’яні будинки висотою 18 поверхів, а в Австрії є комбінований будинок у 24 поверхи. У перспективі, при доопрацюванні нормативів і будівництві за індивідуальними проектами, в Росії також можливі будівлі до 8-10 поверхів.

За оцінками Kronung Group, в 2025-2026 рр. можуть бути запущені 5-7 пілотних проектів. У 2026-2027 рр. частка багатоквартирних дерев’яних будинків за підтримки проекту державою може дійти до 1,5-2% від загального обсягу введення житла, особливо в Сибіру, на Уралі та в північно-західній частині країни.

Анжела Красноярова — експерт у сфері нерухомості, керівник АН «РОСТ-ІНВЕСТ»

Сучасні матеріали (клеєний брус, CLT-панелі) дозволяють будувати будинки до 8–10 поверхів. У Канаді, Норвегії та Фінляндії вже є 18-поверхові дерев’яні будівлі. У Росії поки що тільки планують 4–5-поверхові будинки, наприклад, у Підмосков’ї.

Якщо розвивати цей напрямок, то можна:

• Підвищити попит на російську деревину;
• Створити нові робочі місця;
• Впровадити сучасні технології.
  Але для цього потрібно оновити будівельні норми і вкластися у виробництво.

Скептики, що очікувано, побоюються, що дерево легко загориться. Але сьогодні матеріали обробляють захисними складами, а CLT-панелі під час пожежі обвуглюються, а не руйнуються відразу.

Як можна знизити ризики під час пожежі:

• Використовувати негорючі утеплювачі;
• Встановлювати системи пожежогасіння;
• Стежити за проводкою;
• Дотримуватися відстаней між будинками.

Також у дерев’яних багатоповерхівок є ряд важливих переваг перед традиційними будівлями з цегли або панелей. Серед них:

• Екологічні будматеріали — дерево відновлюється, а виробництво майже не шкодить клімату.
• Швидко будуються — готові модулі збирають швидше, ніж ллють бетон.
• Комфортний клімат — дерево «дихає», підтримуючи вологість і температуру.
• Дешевший фундамент — дерево легше бетону, тому основа простіша і економічніша.
  На сьогоднішній день в Росії найбільш реалістичними є проекти висотою 4-5 поверхів. У найближчі 5-10 років, з розвитком технологій і переглядом нормативів, можливе збільшення поверховості до 8-12 поверхів.

Експерти пропонують почати з заміського житла — так можна перевірити технології і привчити людей до ідеї дерев’яних будинків. Найближчим часом дерев’яні багатоповерхівки можуть зайняти 5-10% ринку, особливо в сегменті еко-житла.

Моя практика показує, що сьогодні є достатня кількість клієнтів, зацікавлених у даному форматі житла, особливо якщо говорити про заміські райони. Дерев’яні багатоповерхівки — не фантастика, а перспективний напрямок, особливо для заміського будівництва та еко-житла.

Якщо ж говорити про міське багатоповерхове будівництво, то тут спадщині потрібно трохи більше часу для того, щоб звикнути до нових форматів, а будівельникам – для впровадження нових технологій.

Для успіху в даній галузі необхідні:

Інвестиції в технології.
Оновлення законів.
Грамотний маркетинг.
Якщо все зробити правильно, то Росія може стати лідером у цьому тренді.