Філія держпідприємства не забезпечила захист Лопатинського лісництва від вирубки дерев
Господарський суд Львівської області задовольнив позов прокуратури та зобовʼязав стягнути з філії Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” близько мільйона гривень збитків. Держпідприємство не забезпечило захист від вирубки дерев на території Лопатинського лісництва, що на Львівщині. Про це йдеться у рішенні, яке оприлюднили 5 червня в Єдиному державному реєстрі.
Вирубали два дерева
За даними рішення, на початку січня 2024 року на території Лопатинського лісництва, що поблизу селища Лопатин, виявили два зрубаних дуби. Держекоінспекція розрахувала збитки за зрублені дерева на загальну суму 964 тис. грн. Прокуратура вирішила подати до суду позов, щоб стягнути гроші з ДП “Ліси України” в особі філії “Карпатський лісовий офіс”, як зі структури, яка повинна була забезпечити захист лісництва.
“За таких обставин, оцінивши подані докази, суд зазначає, що прокурор довів склад цивільного правопорушення в діях відповідача, який мав обов`язок забезпечити охорону лісів від незаконних рубок. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував підстав позову та не довів відсутність своєї вини у вчиненому порушенні. Тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі”, — йдеться у рішенні.
Відтак суд задовольнив позов прокурорів та зобовʼязав стягнути з філії ДП “Ліси України” 964 тис. грн збитків на користь Лопатинської селищної ради. Також з держпідприємства стягнуть 11,5 тис. грн. Рішення ще можна оскаржити.
4 коментаря
Advokat_Storchous
1. Відповідальним на розробку постанови КМУ №665 від 23 07 2008, яка затвердила такси за незаконні рубки, здається було Мінприроди, Комітет ліс господарства її погоджував.
2. Рішення, що відповідати за рівними таксами на рівні із крадіями повинні постійні лісокористувачів, запровадив в судову практику Вищий госп суд. Підтвердив із 2018 року його «правонаступник» – Верховний Суд.
3. Звісно, логічно було б відокремити дуб при визначенні розміру майнової відповідальності. Проте з позицій нормотворця, в таксах недоцільно розмежовувати породи дерев – це ускладнить доказування вини порушників.
4. Стосовно новини про аналогічний позов по Волинський області – це і є типовий позов із сотень про які я загадував у попередньому коментарі. Нетиповий лише регіон та відповідач. За даними реєстру судових рішень, Рівненська та Волинська області, хоч і мають високий рівень лісистості, проти місцеві екологи та прокурори за всі часи незалежності чомусь не схильні були користуватись повноваженнями заявляти позови до лісгоспів Держлісагентства. Мабуть, не було матеріалів для позовів…. Аномалія та й годі… Або в лісах Держлісагентства цих регіонів діє ефективна профілактика лісопорушень, належний рівень роз’яснювальної роботи серед місцевих крадіїв, та висока якість розробки лісосік. Настільки висока, що навіть екологи нічого суттєвого на ділянках рубок не знаходять…. Цей позов – скоріше свідчення, що в кадрових правоохоронних небосхилах регіону трапилось щось незвичне… На відміну від Закарпаття, Прикарпаття, Львівщини, Буковини де прокурори за останні років 5-8 здається. вирішили влаштувати перманентний судовий геноцид місцевим лісникам (незалежно від сфери управління лісів) через незаконні рубки. До мораторію 2022 року чи не кожна планова перевірка там закінчувалась нарахованою шкодою мінімум на 100-200 тис. грн.
5. Для ДП «Ліси..» з їх 23 млрд. річного валового доходу та 2 млрд чистого прибутку – хоч мільйон збитків, хоч 10, хоч 50-80 – звісно неприємненько, це взагалі – непроблема. Тому ніхто інфаркт там не отримає. В крайньому разі – завжди можуть “справедливо” визначити стартові ціни на чергових біржових торгах. Одна із безспірних переваг кожного монополіста – фінансова стійкість. На відміну від дрібних комунальних чи військових лісгоспів, для яких така цифра – по суті боргова яма: тривала фінансова кабала перед ДВС. Для нац парків – клінічна смерть . Якщо хто і може створити ДП Ліси проблему, то це їх Департамент безпеки. Взагалі – унікальний структурний підрозділ серед всіх вітчизняних бізнес-компаній. Унікальний тим, що йому офіційно дозволяється завдавати збитків своєму ж підприємству через нарахування шкоди за виявлені незаконні рубки (нагадаю, що шкода зараховується в держ та місцеві бюджети). До того в них немає планових, позапланових умовностей, як при держ контролі та ще й премії отримують за результат. В реєстрі нещодавно бачив судове рішення, де ВБ виявило самоволку на 5 млн та передало поліціянтам… Тож, якщо цей департамент вийде з під контролю топ -менеджменту, як той штучний інтелект із кінофільму про повстання машин Термінатора, то думаю він здатний намалювати цифри для інфарктів та інсультів всьому керівництву разом з наглядовою радою. Загалом, рішення про створення ВБ в структурі ДП – було сильне рішення. Могли б і не створювати: сказати, мов що це функція екоінспекції і у нас все і так добре, нащо нам формат контролю, бла-бла-бла…
6. Хто і що має робити із законодавчою проблемою відповідальності за самоволки ? Це повинні робити «специально обученные люди». В законі написано, що це Міндовкілля. От хай думають і вирішують. Що стосується моєї скромної персони- на роль месії лісників не тягну та й пассіонарій із мене ніякий. Тим більш, займаюсь не тільки лісовою сферою – на юр. ринку зараз багато цікавих ніш. До речі, у 2016 року за кошти Світового банку намалював законопроект реєср. 5504 від 05 12 2016 на цю тему. Але і він вже безмежно застарів. Кому цікаво – шукайте на сайті ВР.
7. Хто загалом реальні бенефіціари ? Треба бути геть наівною людиною, щоб вважати що на ньому наживаються адвокати. Я за такі програшні госп. справи вже давно не берусь: не цікаво. Загалом, адвокати із їх гонорарами на цій категорії справ, на верхній частині айсбергу – це копійки, взагалі ні про шо. Цікава саме нижня частина айсбергу, що фахово займається машинним доїнням. Тут в першу чергу певна частина Держекоінспекції повинна давно скинутись на памятник у вигляді золотого пня із плітою в повний зріст, де чеканними літерами вигравірованиий додаток 1 до вічної постанови КМУ №665 від 23 07 2008. І приносити ритуальні сакральні жертви золотим богам, для скорішого скасування мораторію на перевірки та вічної дії згаданої постанови і Лісового кодексу. До них слід додати оперативних «рішал» із УСР Нацполу імені Нестора Махно для яких незаконні рубки на ділянках – ходовий товар на корупційному ринку, + СБУшники в деяких областях подекуди сують свого носа в якості «смотрящіх» , а окремі прокурори почасти сидять на абонементах. Ну і окремі лісники бувають далеко не білі та пухнасті: їх рівню Дон Корлеоне би позаздрив. Цей всеукраїнський серпентарій можна скоротити, якщо б переглянути правовий масив відповідальності за порушення ліс. законодавства та обігу деревини. Хто це повинен робити – дивись п.6.
popkov
Олег… Спасибо… Все написанное тобою полезно и важно, но… У меня, как обычно, чуть чуть иной взгляд…
Был довольно долгий период когда Минприроды и Госкомлесхоз находились на разных этажах в одном подъезде здания на Хрещатике 6. Тогда обсуждение и согласование позиций между лесникамм и экологами начиналось значительно раньше официальной рассылки документов по ведомствам. Принятое решение я услышал от Виктора, кажется ещё при обсуждении Закона о ПЗФ и особых несогласий, как мне помниться, оно не вызывало: никто не думал, что плательщиками ущерба или штрафов станут лесники, а диаметр рассматривали как самый простой и измеряемый показатель.
Меня тогда смущала несправедливость при определении ущерба. На мой взгляд, диаметр не является надежным мерилом ценности дерева (сравните тис и тополь с диаметром 10 см, или 60 см дуб и ветлу аналогичного диаметра), а тем более насаждения. Произрастание на объекте ПЗФ тоже не показатель и не повод для запредельных штрафов (сплошных границ у территорий ПЗФ обычно нет и растут там в основном теже виды, что на соседнем эксплуатационном выделе) На мой взгляд, лучшей базой для расчета является цена…Однако, чтобы перейти на этот показатель надо было признать растущий лес (древостой, дерево) имуществом, что обязательно в ЕС и , кажется, до сих пор не сделано в Украине. Поэтому мы, как в советские времена, говорим о незаконных рубках, тогда, когда в ЕС речь идет о краже. Да и вообще в Украине у законотворцев с цифрами плохо, будь то размер ушерба или плата за специальное пользование, кругом маячит то ли чья-то “хитрая попа”, толи элементарное отсутствие арифметики и логики.
Ещё более странным является взимание ущерба, нанесенного не выявленными нарушителями, с государственной или коммунальной лесной охраны, которая является неотъемлемой части постоянных лесопользователей. На мой взгляд это тоже не справедливо и не логично. Разве возмещают ущерб сторожа или охранные фирмы при ограблении складов, банков или магазинов?
Что касается нечуствительности подобного рода наказаний для ДП, то это только до тех пор пока претензии подобного рода не стали массовыми. Кроме того, многие наказания “за отсутствие бдительности” относятся к конкретным подразделениям ДП или вообще персональны. В этом случае бюджет несколько иной и наказания значительно более ощутимы.
Сйчас идет разработка нового Лесного Кодекса. Посмотрим что скажут по поводу “Преступления и наказания” в лесной сфере Масюк, Соловей, Олещенко и компания. В переводах, которыми большинство из них пользуется все совсем не так , как в украинских законах и подзаконных актах… Однако кардинально изменить подход к регулированию проблемы совсем не значит переписать чей-то текст в новый закон. Сделать это будет не просто…
Р.S. Что касается конфликта интересов, то я совершенно напрасно приплел адвокатов. Извини. Хотел для себя понять, почему специалисты не меняют то, что давно требует изменений. На самом деле ответ прост. Никто в переменах особо не заинтересован и проводить их особо не кому. Зачем тратить время на то, что тебе и твоей семье не приносит пользы? То что чиновьечему олигархату нужно он проведет без лишних обсуждений и, как показывает практика, война его не остановит.
Есть и другой аспект этой темы. Юристы почти также специализированы как врачи…Многие их специализации, в том числе лесное право в стране большой дефицит…
popkov
Олеже… Мы с Тобой об этом много раз говорили во времена ФЛЕГ, но изменения только в худшую сторону. Законотворцы думают, чем больше наказание в денежном эквиваленте, тем больше защищена природа. Ну а то, что отвечать за кражу должен не вор, а сторож и следователь, который не нашел вора, – вообще гениальное решение.
Придумано это все в Гослесагентстве, где решили связать уровень наказания с диаметром дерева и многократно увеличить его для всего, что растет на территоии отмеченной как ПЗФ. Таким образом, для нарушителя гнилой, но очень толстый тополь, стал дороже деловой сосны и дуба. Логики – ноль, но решение самобытное, ни у кого не заимствованное. СЛАВА УКРАИНЕ!!!
Только что разместил пару строк об иске одной сельской рады на Волыни к ДП “Леса Украины”. Мне кажется, что если её опыт широко распространится по стране, то к концу года ДП разориться на штрафах, а Дудка заработает то ли инсульт(не дай Бог конечно…), то ли новый Таурек с нормальным фаршем (мерседес у него 2023 года – уже старенький)…
Тебе не кажется, что ситуация патовая… Давно пора что-то делать, но никто не знает что… Ты -то, конечно, знаешь, но… Тут вступает в силу конфликт интересов… Чем понятнее и справедливее лесное законодательство, тем меньше клиентура и заработки адвокатов… Зачем заморачиваться? Лучше придерживаться народной мудрости: ” что пошила матушка ( в нашем случае Витя Парфенюк), – то не перешешь”…
Advokat_Storchous
Ситуацію у справі стисло можна охарактеризувати так: «нашим салом – по нашій морді». Філія сама повідомила про незаконну рубку двох дубів діаметром по 100 см. в поліцію, яка звісно нікого не встановила. Прокуратура акуратно зібрала докази у справі (копії матеріалів кримінального провадження) та направила позов до господарського суду, щоб стягнути шкоду із постійного лісококористувача, який «не вжив належних заходів щодо охорони ввіреного лісового фонду». Типова робоча схема у правоохоронців. Така категорія справ – у 95 % випадків із 2016-2018 р.р. є виграшною на користь прокуратури та екоінспекції через позицію Верховного Суду. Судовий конвєєр тут вкрай безжалісний та передбачуваний. І прокуратура закономірно зробила собі гарний показник, вигравши у монополіста 1 млн. Апеляційну скаргу ДП «Ліси..» очевидно програють. Прокурори ще в таких випадках порушують кримінальну справу за ст. 367 КК України – службова недбалість, яку вішають на майстра лісу обходу: мовляв: погано щоденно охороняв свою “невелику” тисячу гектрарів – отримай судимість.
Друге, що вражає – космічні такси за незаконні рубки в межах територій ПЗФ, встановлені постановою КМУ №575 від 10.05.2022 р. 480 тис. – за самоволку одного дубу діам. 100 см. в межах заказника. Очевидно, фахівці Міндовкілля, які подали на затвердження Уряду захмарні такси перебували десь за навколоземній орбіті, в іншій галактиці, а в не Україні. Загалом, з таким правовим підходом, коли сторож платить на рівних за крадія, керівнику лісгоспу потрібно бути низькоінтелектуальним оптимістом , щоб повідомляти про невстановлені самоволки до правоохоронних органів. Та взагалі – показувати їх в своїй звітності. Менше поліція знає – менше кількість злочинів про незаконні рубки. У МВС заодно буде підстава, щоб радісно відзвітуватися своїм громадянам, що рівень розкриття злочинів за ст. 246 КК щороку підвищується. А офіційна статистика Держекоінспекції та Держлісагентства про обсяги самоволок буде пропонувати нам повірити в міфи про те, що «рівень незаконних рубок в Україні – вкрай незначний». За моїми спостереженнями, щомісяця місцеві господарські суди країни штампують таких рішень щонайменше від 5 до 20 штук. Ліс – «дєло тьомноє»…Проблема колосальна, існує понад 10 років, хоча жодних законодавчих пропозицій на її вирішення немає . Так і живемо…
Посилання на судове рішення тут – https://reyestr.court.gov.ua/Review/127862770
Comments are closed.