ГОТОВА ПОЗИЧИТИ ГРОШІ ЛІСОВОМУ МІЛЬЙОНЕРУ ВАСИЛЮ ГОНЧАРУ, ЯКОМУ (НАЧЕ ВІН ЖЕБРАК-ЛАХМІТНИК) БРАКУЄ $60 НА СУДОВИЙ ЗБІР ДЛЯ АПЕЛЯЦІЇ

Я вже писала, що співробітник керівного ешелону ДП «Ліси України» Василь Гончар, який своїм роздутим еgo вкрай хворобливо реагує на правдиву критику, подав апеляційну скаргу на рішення Першотравневого райсуду м. Чернівці від 9 квітня цього року, який відмовив йому у задоволенні судового позову до мене за статті, де правдиво висвітлена його роль у масовому розкраданні лісового ресурсу області (Вижницький район). Статті, нагадаю, ґрунтуються на фактах, офіційно задокументованих і спрямованих до судового розгляду слідчими ДБР і працівниками Чернівецької обласної прокуратури.

Усі мають право на захист у суді своїх прав. Навіть лісові крадії. Навіть ті, хто ними керує. Василь Гончар переконаний, що правдиве журналістське висвітлення його участі у грабіжницьких схемах лісу принижує його ділову репутацію. Буває.

У своєму лютому озлоблені він опустився до того, що дозволив одному чернівецькому продажному писаці засвітити його «чесне» ім’я у помийних медіа, співпраця яких з рашистськими сайтами доведена розслідуваннями спеціалістів інформаційного простору. Наголошу – фактично йдеться про співпрацю депутата Чернівецької обласної ради, директора Подільського лісового офісу державного галузевого підприємства (гендиректор Юрій Болоховець) з ворожими інформаційними майданчиками, де у статті зі згадуванням його, Гончара, як головного героя публікації очорнена робота судді українського суду і принижена якраз честь і ділова репутація представниці судової гілки української влади.

Про те, що згадана паплюжна стаття (вона є у мене на ФБ сторінці) з’явилася, з усього видно, не без участі (у тому числі фінансової) Василя Гончара свідчить той факт, що він, любитель судів, не подавав судовий позов ні на зазначене видання (див. прикріплений файл), ні на писаку, що сховався під псевдонімом. Навіть не висвітлив свою позицію публічно. А отже згідний з тим, що там написано. Гончар не вважає це ганьбою його честі і ділової репутації.

Однак така його поведінка ганьбить принаймні Чернівецьку обласну раду. Комісія з депутатської етики (керівник Світлана Фочук) має з цим розібратися. Про честь і ділову репутацію ДП “Ліси України”, де працює Гончар, не говоримо. Про це говорять зараз вголос усі українські медіа, які висвітлюють спекулятивні грабіжницькі схеми на постачанні деревини для фортифікаційних укріплень не тільки в Харківській області. Підприємством-монополістом, яке тримає 3/4 лісів в своїх руках, є якраз цей мега лісгосп, чи не спеціально створений у війну в рамках незрозумілої лісової реформи. Чернівецький апеляційний суд виніс ухвалу, якою дає можливість головному лісівнику Буковини, депутату Чернівецької обласної ради від Аграрної партії (місцевий керівник Василь Козак) виправитися, заплатити судовий збір, як вимагає закон (2,6 тис грн), і далі захищати свою ділову репутацію у судах, які зі згадуванням його, Гончара, прізвища змальовуються вкрай некомпетентними.

До речі, судовий збір в першу судову інстанцію також не був поданий вчасно з боку цього горе-позивача. Аж так він, сараку, любить нажиті “непосильною” працею гроші, що до останнього не хоче з ними розлучатися. Сподіваюсь, Гончару вистачить заощаджень збір заплатити. А як нє, то я готова йому позичити.