22/05/2025
2У Верховній Раді зареєстрували проєкт Постанови №13297, якою створюватиметься тимчасова комісія для пошуку шляхів вирішення проблем лісової, деревообробної та меблевої галузей України, передає ЕкоПолітика.
З проєктом акту та пояснювальною запискою до нього можна ознайомитися у картці документа на сайті парламенту. Ініціатором цього проєкту Постанови “Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань формування та реалізації державної політики в лісовій, деревообробній та меблевій галузях України” є народний депутат Богдан Кицак від партії “Слуга народу”. Документ вже надійшов на розгляд профільного комітету.
Для чого розроблявся проєкт Постанови №13297
У пояснювальній записці автор цього документа вказує на наступні ключові проблеми лісової та пов’язаних із нею деревообробної та меблевої галузей:
1. Тінізація ринку деревини.
Зазначається, що суттєва частина лісових ресурсів заготовлюється та реалізується поза офіційним обліком. Це призводить до втрат державного бюджету, викривлення ринкових цін і недобросовісної конкуренції.
2. Слабкий контроль і корупція у лісовому господарстві.
Депутат констатує відсутність ефективного моніторингу за вирубкою лісів, наявність високих корупційних ризиків та нелегальних схем заготівлі й продажу деревини. Всі ці фактори також створюють надмірне навантаження на екосистеми.
3. Технічна та інвестиційна нерівність.
У проєкті Постанови №13297 наголошується, що сучасне обладнання доступне тільки великим підприємствам. У той час, як малі й середні компанії не мають доступу до інвестицій та інновацій.
4. Дисбаланс у структурі переробки.
Богдан Кицак нагадав про високий експорт сировини з України з низькою доданою вартістю. “Україна фактично експортує робочі місця, податки й додану вартість, замість того, щоб формувати стійкі локальні виробничі кластери”, – йдеться у пояснювальній записці.
5. Відсутність стратегічного планування.
Автор документа констатує, що немає комплексної державної політики, яка б інтегрувала лісове господарство, переробку та експорт. Також потребує оновлення нормативна база щодо біржових торгів, доступу до ринку для малого бізнесу, регіональних особливостей лісокористування.
6. Кадровий дефіцит і трудова міграція.
За інформацією депутата, освітні навчальні програми є застарілими й не відповідають потребам ринку, у молоді низька мотивація до роботи в галузі. Також негативною тенденцією є масова трудова міграція кваліфікованих працівників за кордон – зокрема у Польщу, Німеччину та Чехію.
7. Обмежений доступ до зовнішніх ринків.
Українські меблеві виробники стикаються з нестачею підтримки у міжнародному просуванні, труднощами із сертифікацією за євростандартами та відсутністю державної підтримки в експорті, говорить народний обранець.
Тому створена Тимчасова спеціальна комісія має провести глибинний аналіз та моніторинг державної політики в лісовій, деревообробній та меблевій галузях України, а також створити та вдосконалити механізми регулювання, підтримки та сталого розвитку цих сфер.
Депутати, які до неї увійдуть, мають проаналізувати практику застосування та реалізації державної політики у зазначеній сфері, а також перевірити відповідність законам підзаконних нормативно-правових актів з цих питань.
Якою буде Тимчасова комісія та скільки працюватиме
Проєкт Постанови №13297 передбачає, що до її складу увійде 12 народних депутатів: 8 – від “Слуги народу” та по одному від “Батьківщини”, “Європейської солідарності”, “Довіри” та “Голосу”. Планується, що ця спеціальна комісія працюватиме протягом 1 року з дня її утворення. Через 6 місяців вона має відзвітувати перед Верховною Радою про результати своєї роботи.
2 коментаря
timb
Законодавча ініціатива хороша, починай спочатку. Саме народний депутат Богдан Кіцак найбільше захоплювався на круглому столі минулого року, присвяченому 3-річчю роботи організованого (біржового) ринку. На зміну «Дикому Заходу, який діявся на лісовому ринку, нарешті прийшла справедлива біржова торгівля необробленою деревиною, «найчесніша, прозоріша і з рівними можливостями для всіх учасників», – говорив він.
Тепер потрібно оновлення нормативної бази щодо біржових торгів. Але біржова торгівля – це торгова конфесія, або її приймаєш повністю, або вибираєш іншу. Наприклад, «Прозорро.Продажи», система електронної торгівлі, яка справді є прозорою, в якій відкрито публікуються всі переможці аукціонних торгів та ціни, за якими було придбано лоти. На біржових торгах це вважається закритою інформацією під вивіскою комерційної таємниці, що є досить сумнівним обґрунтуванням, коли йдеться про державні ресурси, що реалізуються на відкритих торгах.
Але немає лиха без добра. Народні депутати все ж таки прозріли щодо серйозних проблем у лісопромисловому комплексі і виступили з гарною ініціативою, хоча знову ставлять «не на того коня» (біржова торгівля деревиною – тупикова гілка розвитку). Україна експортує лісопродукцію не лише з низькою додатковою вартістю, але й дуже високою, оскільки всередині країни для неї немає застосування. Наприклад, вироблені в Україні конструкційні плити CLT не можуть знайти свого застосування всередині країни через відсутність відповідних нормативно-будівельних норм. А шкода, їх застосування у внутрішньому будівництві могло б стати тригером для зростання доходів, а відповідно і податкових надходжень до бюджету в інших галузях (будівництво, виробництво меблів, оздоблювальних матеріалів з деревини, створення нових робочих місць та інші).
Але рідний уряд більше переймається «дерибаном» державних ресурсів, ніж ефективним розвитком економіки на основі цих ресурсів. Тож народним депутатом є над чим подумати, тим більше, що деревообробна галузь в Україні перебуває у становищі сироти, тобто безбатьківщини (деревообробка не має лобіста в чинних державних органах). А сироту може образити кожен.
Advokat_Storchous
Стосовно сиріт – 100 %. При чому у тих сиріт можна ще здоїти майже останнє, що не забрала пандемія, війна, блекаути та навколокосімічні ціни на ресурс. Ініціатором та автором такого роду законопроектів, де йдеться про економіку та державний ресурс повинна виступати виключно держава (її виконавча влада) як незалежний та справедливий арбітр, господар, антимонополіст, аналітик та регулятор. Власне, як головний утримувач дитячого будинку із усіма знедоленими сиротами, хай навіть із дозволеним річним доходом до 50 млн євро. та штатом до 250 працівників. Важливо, що ключовий норматив про ринок в принципі не повинен малювати парламент чи учасники такого ринку, тим більш фінансовий посередник. Так, Україна – економічно та інституційно слабка держава та ще й у великій біді, і дещо ми не можемо собі дозволити, бо бідні. Але що заважає написати якісний справедливий закон в конкретній галузі економіки, щоб стати багатше ? Якщо не можемо цього зробити – значить дурні. От так і живемо: чого бідні ?- бо дурні. і далі по колу.. А природа не терпить порожнечі: коли державі пох. на відносно навеличний ринок з оборотом за 3 роки в 64 млрд. грн, то швидко знайдуться ті, хто напишуть правила але не з позицій держави, а з власних поглядів. Біржі та великий бізнес тєму швидко зрозуміли та вирішили взяти ініціативу в свої руки. Вуаля – тодішній 4197-Д та чинний ЗП 13227. Хто дівчину катає, той її і танцує. Ладно біржі зацементували собі гарну базу, то могли б на цьому зупинитися… Але навіщо було вставляти туди на ринок ще два (!) контролюючих органи, драконівське блокування доступу до ресурсу та пряме втручання держави у справи бізнесу ? я досі не розумію.. Мені здається, що складання окремих норм проекту відбувалось як у звіряток із мультфільму «Простоквашино» коли ті писали листа дяді Федору. Так, депутати профільного комітету дописали, що їх слід включати в комісію про вирішенню питань бізнесу, а присутні «громадські активісти у сфері ринку деревини, боротьби з корупцією та лісовим господарством» теж очевидно, захотіли стати «рішалами» доль і скромно дописали себе.. Конституція, вирішили – зачекає..
Біда малого/середнього бізнесу тут проявилась не тільки в тому, що немає лобі в парламенті (як то аграрка, металургі, банки, будівельники тощо), а в тому що здається йому самому на себе байдуже. Тільки декілька асоціацій, яких можна порахувати на пальцах однієї рубки виступили проти. Більшість бізнесу сидять мовчки: або не цікавляться, або бояться сваритися з монополістом та біржами (оптимістично сподіваються, що ціна на кругляк такі не досягне ціни на героїн). Або думають що і далі зможуть домовлятися, «яких би там наверху законів не писали». Здається, це називають «сіндромом терпіли». Зсув у потерпілих відбудеться тоді, коли кожний усвідомить, що відповідальність за себе лежить на ньому самому: самостійно розбиратися із законопроектами, які тебе стосуються безпосередньо: що в них добре, а що погано. Самостійно брати участь у змінах тощо. Інакше почесний статус потерпілих можна мати пожиттєво.
П.С. Треба бути оптимістом. Тимчасові слідчі комісії парламентарів не завжди закінчуються тим, що їх голову садять на цілодобовий домашній арешт. Деякі з них пишуть доволі притомні речі у своїх звітах. Тож хто має бажання із бізнесу допомогти депутатам «провести глибинний аналіз та моніторинг державної політики в лісовій, деревообробній та меблевій галузях України, а також створити та вдосконалити механізми регулювання, підтримки та сталого розвитку цих сфер» – щиро запрошують. Інакше «вдосконалять» за вас…
Comments are closed.