На лимані — чорне літо

ЗНОВУ екологічне лихо спіткало багатостраждальний Дніпровсько-Бузький лиман. Державні інспектори управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області (Херсонрибоохорони) поблизу села Софіївка Білозерського району зафіксували, що по узбережжю лиману — від насосної станції ставкового господарства ВАТ «Херсонрибгосп» до насосної станції СТОВ «Енограй» (а це три кілометри) — масовий замор бичків. За підрахунками природоохоронців, у «кип’ятку» водойми одночасно зварилося щонайменше 2,7 мільйона(!) рибин розміром від 4 до 10 сантиметрів.

Кілька днів в акваторії лиману мігрувала драглиста біла пляма, а в повітрі відчувався специфічний запах сірководню. У спеку температура води на глибині півтора метра сягала плюс 29 градусів за Цельсієм, а біля берега — всі тридцять!

Спеціалісти Херсонрибоохорони утримуються від будь-яких коментарів. Поки що вони узяли проби води і передали зразки на аналіз в обласну державну екологічну інспекцію. Чи знали ці фахівці, що і нинішнє літо підкине Дніпровсько-Бузькому лиману, який колись належав до десятка найбільш рибних водойм світу за продуктивністю на один гектар водного дзеркала і в якому водилося близько 70 видів риб, черговий «сюрприз»?

Знали. І про загрозливу екологічну ситуацію в лимані, яка спостерігалася вже на початку липня, інформували Державне агентство рибного господарства України, обласну державну адміністрацію, Державну екологічну інспекцію у Херсонській області, Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря. Та що з того?

Жоден із місцевих і столичних чиновників і пальцем не ворухнув, щоб хоч якось зарадити лихові. А зарадити ж можна було! Передовсім — шляхом збільшення об’ємів скидів води у нижній б’єф греблі Каховської ГЕС. Та засідання робочої групи Міжвідомчої комісії з узгодження режимів роботи дніпровських водосховищ так ніхто і не ініціював. А тим часом на Дніпровсько-Бузькому лимані було пекло!

Можна, звісно, все списати на глобальне потепління та аномальну спеку й нічого — на чиновницьку черствість і банальну людську байдужість. Однак лиманові від того не легше. Водойма гине на очах!