Вікові дерева – пам’ятки природної спадщини: про їх значення та потенціал містянам розповів головний архітектор Вінниці Євген Совінський

Збереження вікових дерев — це не просто охорона природи, це збереження ідентичності та краси міста.

Днями у Вінниці відбулась надзвичайно цікава лекція на тему «Вікові дерева», яку провів головний архітектор міста Євген Совінський. Під час зустрічі охочі мали змогу дізнатися про пам’ятки природи та практичний досвід втілення подібних знань для репрезентації та розвитку туристичних проєктів у громаді. У центрі уваги були зелені довгожителі, яким понад 200 років, а також унікальні реліктові дендровиди: модрини, сосни, акації тощо. Захід відбувся у межах діяльності Бюро охорони культурної спадщини ВМТГ.

Як зазначив на початку зустрічі Євген Совінський, Вінниця одне із небагатьох міст в Україні, яке має офіційний статус історичного міста.  Вікові дерева, що збереглися крізь час, відіграють у цьому свою роль та стоять поруч з історичним, архітектурним, археологічним та культурним надбанням.

«За легендою, відтвореною фахівцями Музею Вінниці, саме дуб-велетень допоміг у XVII столітті зберегти документ про набуття нашим містом Магдебурзького права. Тікаючи від переслідування, староста Захарка Сич сховав його у дуплі розлогого дерева, що й змінило хід історії. Адже місцеве самоврядування забезпечило розвиток Вінниці та становлення її як адміністративного центру, – розповів головний архітектор міста. – Дуб же отримав нове значення в історії міста. На пошанування цієї події, плануємо у найближчу річницю набуття Магдебурзького права найменувати одне з таких дерев на честь Захарки Сича».

Проте не дубом єдиним. У Вінниці можна побачити ще чимало рідкісних порід, таких як ялина Аянська, акація біла, модрина європейська, сосна Веймутова. Деякі з них були завезені родиною Ґрохольських та висаджені у палацо-парковому комплексі «Садиба у П’ятничанах».

«Власне до їх збереження ми пропонуємо долучитися громадськості. А саме разом із нашим Бюро та ГО “U7” взяти участь у грантовому проєкті, заявку на який готуємо. Він передбачає маркування зелених довгожителів парку спеціальною позначкою, котра відображатиметься на гугл-мапі та свідчитиме, що наш об’єкт є частиною пам’ятки. В цьому разі зникне можливість спекуляції з будь-якої сторони: чи з позиції хулігана, який прийшов щось зламати, чи з позиції балансоутримувача або місцевого бізнесу, якому щось “заважає” », – зазначив Євген Совінський.

В цілому, з його слів, зелені насадження у місті на сьогодні потребують заходів підсилення уваги громадськості: «Вікові дерева потрібно охороняти не тільки тому, що є пам’ятниками історії природи, а й тому, що зберігають неповторний генетичний код. Вони вижили попри урбанізацію міста, стихійні явища та катаклізми. Вони можуть слугувати безцінним матеріалом для досліджень, спрямованих на збереження та примноження біорізноманіття. Наше ж завдання – зберегти їх для нащадків».

Як це важливо – добре знає доцент кафедри будівництва, міського господарства та архітектури Вінницького національного технічного університету Оксана Хороша. Жінка прийшла на зустріч зі своїми студентами, які вивчають тематику палацо-паркових комплексів. Каже: «Для молоді можливість взяти участь у такій зустрічі максимально корисна. Вони дізналися дуже багато інформації, яку потім зможуть використати при написанні власних наукових праць. І взагалі приємно, що відбувся відкритий діалог з молодим поколінням, де усі могли поставити запитання та долучитися до обговорення. Така популяризація теми надзвичайно потрібна».

По завершенні зустрічі, усі її учасники були запрошені до подальшої співпраці в написані гранту.