Найбільше, що мене турбує у процесі розробки і обговорення цього законопроекту це рівень цинізму, брехні, дезінформації суспільства та депутатів.
У всіх засіданнях комітету, роботі круглих столів, зустрічах влади і бізнесу були присутні керівники асоціацій та представники малого і середнього бізнесу. Всі вони заявляли рішучу незгоду з положеннями законопроекту, вносили свої пропозиції, писали звернення і т.д., але жодна з пропозицій не була врахована, а члени комітету поводили себе так ніби цих людей не існує.
Авторами та лобістами даного законопроекту є ДАЛРУ, Енергетична біржа, Кроноспан і декілька підприємств.
В сьогоднішній редакції законопроект 4197-д дійсно є смертельним для малого та середнього деревообробного бізнесу. На останньому обговоренні, ініційованому окремими політсилами, за участю всіх сторін було названо реальні цифри. Із 6000 функціонуючих в Україні деревообробних підприємств менше 100 підтримують цей абсурдний у правовому плані і злочинний в економічному Закон.
У випадку його прийняття на протязі максимум одного року всі малі підприємства просто зникнуть з економічної мапи країни, а ресурс, який вони переробляли буде розподілено між кількома олігархами, які будують підприємства-монстри і прибрали до рук всю лісгоспівську переробку.
Механізм дуже простий.
Для початку ДАЛРУ надається право визначати хто є, а хто не може бути деревообробником. Створений агенством орган може позбавляти права таким бути. В ручному режимі можна допускати, або недопускати до торгів, тероризувати безглуздими перевірками і штрафувати на значні суми. Конституційне право підприємця , який отримав державну реєстрацію і квед, просто зневажається. Великі і малі підприємства , тобто суб’єкти з різними технологіями, різною доданою вартістю зведені на одній площадці, на одних умовах, які апріорі не можуть бути рівними.
Агенство і біржі наділяються контрольними, регуляторними і каральними функціями.
Економіка не годинник, можуть бути зриви поставок обладнання, аварії, погодні катаклізми, митні чи логістичні проблеми, недобросовісні партнери, війна, хвороби і тисячі інших причин, в т.ч. ручне ціноутворення, які можуть призвести до невиконання численних умов та хитрих пасток, передбачених цим законопроектом. Для малого підприємства це крах, воно не зможе боротися з біржами, агенством, конкурентами і просто закриється.
Вся діяльність підприємств буде залежати від лотереї, якою являються електронні торги. Як можна щось планувати чи інвестувати, якщо напряму залежиш від невідомості, яка підстерігає кожного кварталу? Як можна прогнозувати ціни на свою продукцію, якщо організатори торгів сировиною прямо зацікавлені у зростанні цін, адже їх винагорода залежить від валу продажів, а не від стартових цін і платить за це покупець, а не продавець, якому теж на руку зростання цін.
У цих заробітчан не вистачає розуму усвідомити. що ліс, це ресурс, який має бути скерований на розвиток соціальної економіки і забезпечувати робочі місця у найвіддаленішому лісовому хуторі та наповнювати бюджети лісових громад.
Окремі особи, прибравши до рук всенародний ресурс, наділили себе правом визначати кому жити, а кому ні на цій землі.
Так не буде. Наслідком прийняття цього злочинного законопректу буде потужний соціальний вибух в лісових регіонах і як наслідок ПОЛІТИЧНИЙ СУЇЦИД кожної політичної сили, яка проголосує за цей маразматичний опус. Малі деревообробники є в кожному селі, хуторі, місті, містечку і якраз вони мають найбільший вплив на електоральні настрої населення, адже до підприємця йдуть за всім, за допомогою на лікування, за дровами, транспортом, у нього працюють жителі, він допомагає воїнам- землякам і т.д.
Хочеться вірити, що більшість народних обранців розуміють ситуацію і не проголосують за це посміховисько над правом та економікою.