Відбулося засідання Президії Національної академії наук України

16 квітня в Києві відбулося засідання Президії Національної академії наук України. Порядок денний включав доповіді академіка НАН України Осадчого В.І. «Каховське водосховище: сучасний стан, виклики та стратегія відновлення» та члена-кореспондента НАН України Ткача В.П «Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії».

У своїй доповіді директор УкрНДІЛГА, член-кореспондент НАН України Віктор Ткач відзначив, що ліси та лісове господарство визнані на міжнародному рівні важливою складовою сталого розвитку й сучасної кліматичної політики, тому необхідність виконання Україною відповідних міжнародних зобов’язань є вкрай важливою.

Також було відмічено, що в останні десятиріччя в Україні активно запроваджують принципи наближеного до природи лісівництва на науково обґрунтованих засадах й завдяки зусиллям науковців і працівників лісової галузі зростає лісистість, суттєво покращуються показники структури лісового фонду, збільшується загальний запас лісів України тощо. Цьому сприяє ефективне використання наукових розробок УкрНДІЛГА із широкого кола питань: лісівництва, селекції, генетики, захисту лісів від шкідників та хвороб, агролісомеліорації, економіки, новітніх інформаційних технологій, лісовпорядкування й моніторингу тощо. Тільки за останні десять років Інститутом запропоновано близько 40 важливих наукових розробок, які успішно впроваджують у лісогосподарське виробництво. Водночас активізується діяльність щодо сертифікації лісів, розвитку лісової інфраструктури й логістики та широкого використання в лісовій галузі геоінформаційних технологій, зокрема розробленого Інститутом геопорталу «Ліси України».

Актуальною також є проблема, пов’язана з об’єктивним визначенням збитків, завданих лісовому господарству України через воєнні дії. Наразі близько третини лісів України зазнали ушкодження; на значній площі (майже 450 тис. га) ліси є забрудненими вибухонебезпечними предметами та потребують розмінування. Частка лісових пожеж, що виникли внаслідок війни, становить близько 40 %. Зважаючи на це, постає необхідність у здійсненні поглиблених досліджень стосовно визначення фактичного стану пошкоджених лісів та особливостей їхнього відновлення з метою розроблення науково обґрунтованих заходів, спрямованих на відновлення лісів та виконання ними важливих еколого-захисних функцій.

Ткач В.П. наголосив, що на процеси формування лісів також негативно впливає зміна клімату, що спричинює погіршення стану лісових біоценозів, зростання частоти й інтенсивності їхнього ураження хворобами та шкідниками, зокрема карантинними й інвазійними видами, та створює передумови для збільшення кількості й інтенсивності лісових пожеж. Ослаблення лісів зменшує їхню спроможність поглинати парникові гази та інші шкідливі речовини, негативно впливає на стан ґрунтового покриву й водних ресурсів і на рівень біорізноманіття.

Після доповіді виступили радник при дирекції Інституту географії НАН України, доктор географічних наук, академік НАН України Леонід Григорович Руденко та начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Ігор Леонідович Будзінський. Вони відзначили надзвичайну актуальність наукових досліджень, спрямованих на вирішення питань екологічної безпеки держави. Виклики й загрози, зумовлені воєнними діями та використанням зброї, недозволеної нормами міжнародного права, потребують посилення взаємодії науковців і профільних фахівців у сфері раціонального природокористування й збереження біологічного різноманіття.

У підсумку, Президія НАН України постановила вважати пріоритетними напрямами розвитку лісівничої науки в НАН України проведення фундаментальних і прикладних досліджень для забезпечення сталого розвитку лісового господарства, збереження та розширеного відтворення лісових екосистем, які, зокрема, передбачають:

• аналіз генетичної структури лісових популяцій із метою виокремлення генетичних маркерів стійкості до екстремальних кліматичних умов і патогенних чинників;
• дослідження механізму природної саморегуляції лісових біоценозів для опрацювання програмно-цільових методів відтворення лісів;
• удосконалення наукових засад організації та ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, спрямованих на посилення екологічних функцій лісів і підвищення їхнього ресурсного потенціалу.

Також було рекомендовано посилити координацію співпраці УкрНДІЛГА з установами НАН України, НААН та закладами вищої освіти щодо проведення зазначених досліджень, активізувати роботу щодо удосконалення нормативно-правової бази з ведення лісового господарства та порушити перед Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України питання про необхідність утворення міжвідомчої робочої групи щодо розроблення нової редакції Лісового кодексу України та уніфікації методик визначення збитків, завданих Україні внаслідок російської збройної агресії.

Засідання Президії НАН України 16 квітня 2025 року

22.04.2025

16 квітня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України. 

Під час засідання було представлено дві наукові доповіді.

Доповідь «Каховське водосховище: сучасний стан, виклики та стратегія відновлення» виголосив директор Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ) ДСНС України та НАН України академік НАН України Володимир Осадчий.

У доповіді було представлено результати комплексного дослідження екологічних наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС, здійсненого в умовах повномасштабної війни. Науковці Інституту, у тісній співпраці з фахівцями інших установ НАН України та зарубіжних партнерів, застосували міждисциплінарний підхід, що поєднав польові спостереження, супутниковий моніторинг, аналітичне та чисельне моделювання. Зокрема, для дешифрування залишкових водних об’єктів і рельєфу дна Каховського водосховища були використані дані із супутника Sentinel-2 та індекс NDWI, що дало змогу оцінити об’єми води в різні періоди року та моделювати гідродинамічні наслідки катастрофи.

Окрема увага була приділена вивченню складу донних відкладів, які протягом десятиліть акумулювали токсичні полютанти, зокрема важкі метали та радіонукліди. Дослідження показали, що донні відклади виконували роль природного буфера і залишаються важливим джерелом інформації про техногенне навантаження на екосистему з моменту створення водосховища.

Крім того, фахівцями УкрГМІ розроблено низку інноваційних цифрових рішень, зокрема веб-базовані комп’ютерні платформи для прогнозування водного балансу, змін клімату, посух і стану водних ресурсів. Ці інструменти вже впроваджуються у практику й будуть використані в процесі планування відновлення водосховища.

У 2025-2026 рр. УкрГМІ у співпраці з Інститутом гідробіології, Інститутом геологічних наук, Інститутом економіки та прогнозування НАН України, а також Інститутом водних проблем і меліорації НААН реалізуватимуть міжвідомчий науково-технічний проєкт, метою якого є створення інтерактивної веб-базованої системи для моделювання водогосподарського балансу у басейні Дніпра. Система дозволятиме розраховувати сценарії з урахуванням можливого відновлення або остаточного зникнення Каховського водосховища, кліматичних змін, структури водокористування та економічних чинників.

В обговоренні доповіді виступили директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць, директор Інституту гідробіології НАН України академік НАН України Сергій Афанасьєв, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків, віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов та академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко.

Учасники дискусії підкреслили, що руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року стало не лише екологічною катастрофою, а й подією, що має глибокі наслідки для енергетичної, продовольчої та гуманітарної безпеки України. Було наголошено, що хоча сама електростанція не відігравала ключової ролі в енергобалансі країни, водосховище забезпечувало водопостачання для низки галузей – від аграрного сектору до промисловості й житлово-комунального господарства.

Обговорення засвідчило необхідність міждисциплінарного підходу до подальших досліджень, які мають охоплювати гідрологічні, екологічні, економічні, інженерні та соціальні аспекти. Прозвучали пропозиції щодо створення міжінституціональної дослідницької структури для координації робіт з аналізу наслідків катастрофи та напрацювання сценаріїв відновлення або трансформації водосховища.

Особливу увагу учасники приділили питанням мінімального екологічного стоку, загрозі засолення нижньої течії Дніпра, проблемам збереження біорізноманіття та перспективам використання територій водосховища у новому форматі – зокрема як природоохоронного або рекреаційного ландшафту. Також було наголошено на важливості вивчення випаровування води, впливу на мікроклімат і забезпечення населення якісною питною водою.

Далі було заслухано доповідь директора Українського ордена «Знак Пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.Г.М.Висоцького Держлісагентства України та НАН України (УкрНДІЛГА) члена-кореспондента НАН України Віктора Ткача на тему: «Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії».

Він окреслив масштабну трансформацію стану лісових екосистем України, що відбувається під впливом одразу двох потужних чинників – російської збройної агресії та змін клімату. За оцінками науковців, близько третини українських лісів зазнали ушкоджень, понад 450 тис. гектарів забруднено вибухонебезпечними предметами, а майже 40% усіх лісових пожеж спричинені бойовими діями. Це зумовлює необхідність оперативного моніторингу, оцінки збитків та розроблення ефективних заходів із відновлення лісового фонду.

Окрему увагу доповідач приділив стратегічним науковим напрямам, що реалізуються в УкрНДІЛГА. Зокрема, йдеться про впровадження принципів наближеного до природи лісівництва, створення високопродуктивних лісів, використання садивного матеріалу з покращеними генетичними властивостями, біологічні методи захисту від шкідників, а також програмно-цільові технології лісовирощування. Упродовж останнього десятиліття Інститут запропонував близько 40 наукових розробок, які вже впроваджено у практику лісогосподарських підприємств.

Суттєвим досягненням стало створення геопорталу «Ліси України», який є основою для цифровізації управління галуззю. Інститут також бере участь у формуванні підходів до оцінки збитків, завданих лісовому господарству внаслідок війни, і вже подав до Держлісагентства наукові пропозиції щодо уніфікації методик для подальшого використання в міжнародних судових інстанціях.

Окрема частина доповіді була присвячена впливу змін клімату на лісові біоценози: ослаблення деревостану, збільшення уражень шкідниками та хворобами, погіршення здатності лісів поглинати парникові гази. У відповідь на ці виклики Інститут розробив і впроваджує «Стратегію адаптації лісів і лісового господарства України до зміни клімату», схвалену Держлісагентством.

В обговоренні доповіді виступили начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Державного агентства лісових ресурсів України Ігор Будзінський, радник при дирекції Інституту географії НАН України, завідувач відділу картографії цього ж Інституту академік НАН України Леонід Руденко та генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко.

Під час обговорення було підкреслено, що війна спричинила масштабне забруднення лісів вибухонебезпечними предметами та зробила значну частину територій недоступною для обстежень. Водночас глобальні кліматичні зміни загострюють проблеми деградації лісів, поширення шкідників, пожеж і зниження біорізноманіття.

Особливу увагу було приділено питанню збереження самосійних лісів, які можуть потрапити під обмеження в межах нового європейського регламенту щодо недопущення знеліснення. Йшлося також про необхідність ухвалення нової кліматичної програми та Лісового кодексу України.

Окремо було відзначено поступ у цифровізації лісової галузі: створено електронні бази обліку деревини та системи простежуваності її походження відповідно до європейських стандартів.

Академічна спільнота висловила готовність активніше долучатися до формування стратегічних документів для розвитку лісового господарства України.

Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.

Зокрема, Президія НАН України підбила підсумки щорічного конкурсу на найкращі показники у сфері винахідницької діяльності та присвоєння звання «Винахідник року». У 2024 році установами Академії подано 387 заявок на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності, зокрема 127 – на винаходи. Було зареєстровано 256 винаходів та корисних моделей, укладено 33 ліцензійні угоди. Серед установ НАН України, що найактивніше здійснюють ліцензійну діяльність, було відзначено Інститут фізіології рослин i генетики, Інститут електрозварювання ім.Є.О.Патона, Інститут мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного, Інститут проблем математичних машин і систем.

Переможцями конкурсу за досягнення найкращих показників у винахідницькій роботі, створенні, охороні та використанні об’єктів інтелектуальної власності визнано:

Інститут термоелектрики НАН України та МОН України – перше місце;

Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАН України – друге місце;

Інститут геотехнічної механіки ім.М.С.Полякова НАН України – третє місце.

Звання «Винахідник року НАН України» присуджено 10 науковцям з різних інститутів за вагомий внесок у розвиток інновацій та патентно-ліцензійну діяльність.

https://www.nas.gov.ua/news/-zasidannya-prezidi-nan-ukrani-16-kvitnya-2025-roku

Фото: Пресслужба НАН України

‹›