29/07/2016
0Володимир Литвинюк – майстер лісу Головненського лісництва державного підприємства «Любомльський лісгосп» відповідально і дбайливо піклується про свій обхід, плекає кожен його куточок, оживляє кожну місцинку.
Чоловік пропрацював у лісовій галузі понад 30 років, близько 20 – у Любомльському держлісгоспі.
Про це інформує прес-служба Державного підприємства “Любомльський лісгосп”.
Володимир Литвинюк щиро відкриває незвичайні місця свого володіння: «Цього року почистили дві лісові криниці. Знаходились вони у місцях уже давно забутих, мало хто про них знав, лише місцеві жителі поважного віку пам’ятали. Колись до 1959-их років тут були хутори, тому й криниці залишись, хоч і позаростали. Довго ми повертали їх до дії, багато сміття винесли, зробили стежку, встановили поруч бесідку. Вода ожила, смачна, прохолодна…» Ця блага справа, звичайно, віддячить, адже вода – це життя, «сік землі», а життєдайні ключі з надр забувати не можна. Тепер ці «криньки», як їх називають тутешні, слугують людям, які завітали у спекотні дні до лісу по ягоди, гриби, втамовують спрагу та додають сили.
Найдовше Володимир Литвинюк працював старшим майстром. “Я ніколи не сидів на місці, весь час ходив лісом, слідкував за його станом. Закон має бути один для всіх, тоді і порядок буде. Якщо хтось зрізав дерево – порушника знайду швидко. У селі це вичислити дуже легко. Тому до мене красти деревину бояться іти, я з людьми про це говорю серйозно. Треба бути відповідальним на своїй роботі. Коли переформували кадри і старших майстрів не стало, трохи працював у так званій лісовій міліції – старшим майстром мобільної групи. Роботу з лісопорушниками вів безкомпромісно. Вони нас боялися. Зараз свій обхід об’їжджаю велосипедом, це дуже зручний і надійний транспорт, адже на відміну від мотоцикла чи машини, звук цієї машини незвані гості не почують. І вночі можу з’явитися і підкрастися до таких», – переконує майстер лісу.
