25/07/2016
0
Волинським лісам загрожують короїди, які дедалі більше розмножуються. "«Лісники рубають!» Впевнений, що через три роки на транспарантах будуть інші лозунги: «Лісники нічого не роблять!» — сумно спрогнозував Василь Бородавка."
Лісівники б’ють на сполох: через різке потепління ліси почав масово заселяти верхівковий короїд. Головний лісничий ДП «Ковельське лісове господарство» Віктор Савчук каже, що за сприятливих умов шкідник за один–два тижні може знищити дерево повністю. Ознакою ушкодження є насамперед колір хвої. Спочатку вона все світлішає, потім починає жовтіти, а наостанок стає рудою.
— Лісова охорона виявила короїда на початку травня. Загальна площа виділу 8,9 гектара, з якої на 0,7 гектара вже є личинки. Зробили відвід для суцільної санітарної вирубки, адже після цих шкідників необхідно вирубувати пошкоджені ним дерева 4, 5 та 6 категорій, — розповів інженер охорони захисту лісу ДП «Старовижівське лісомисливське господарство» Олександр Чабан.
Ушкоджені масиви є і в Ратнівському районі.
— Тепер багато дискусій щодо санітарних рубок. Цього року Кабмін та екологи їх заборонили. Але якщо не вживати заходів і не оздоровлювати ліс, то шкідник ще більше розплоджуватиметься. Як боротися з цим жуком, особливо коли він перекинеться на природно–заповідний фонд? На території нашого лісгоспу, наприклад, 20 відсотків площі — природно–заповідні території. Як бути? У нас уражено 106 осередків площею близько 30 гектарів. Масово комахи почали розмножуватися минулої осені, — розповів головний лісничий ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» В’ячеслав Дейнека.
Причиною стрибкоподібного зростання кількості верхівкових короїдів та інших шкідливих комах називають зміну клімату. Соснам та ялинам стає надто жарко у волинських лісах. Хвойні захищаються, викидаючи під кору смолу. Але якщо немає води, то дерево не дає необхідного тиску. Крім того, дозріла сосна продукує менше смоли і тому не може захиститися від нападників.
— Небезпеку явища, з яким ми зіткнулися, до кінця ще не усвідомлюємо, — переконаний старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені В. Г. Висоцького Василь Бородавка. — Шкідники дуже гостро проявилися не тільки в Україні. Подібні процеси йдуть в Європі, Росії, Білорусі. Недооцінка небезпеки може закінчитися тим, що вони розмножаться по всій площі соснових лісів і ми втратимо великі ділянки лісу. Коли в Росії масово загинули ялинники, то влада змушена була залучити населення, аби люди вирубали і вивезли заражену деревину. У Канаді і США випалюють зрізане дерево повністю.
Василь Олександрович уже більше року відслідковує ці процеси. У ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» обліковано 106 уражених осередків. Як розповідає науковець, масовий спалах дали два види жуків. Крім того, вони заносять у дерево грибки, які швидко його вбивають.
— Шкідники і хвороби — неначе зброя масового ураження, — каже Василь Бородавка. — Щоб успішно з ними боротися, треба добре знати цикли розвитку комах. Можемо констатувати, що за рік вони змінили спосіб життя. Та й загалом в екосистемах відбулися серйозні збої і з’явилися отакі проблеми.
Для верхівкового короїда нині комфортні умови. На активну діяльність комаха має майже вісім місяців. Коли раніше виводилося тільки два покоління за сезон, то тепер у листопаді формується вже й третє. Якщо колись з однієї кладки вилуплювалося шість—вісім самок, нині їх може бути до двадцяти. Раніше вона відкладала 20—30 яєць, зараз — 50 і навіть більше. Науковець каже, що з різних причин лісівники вже програли перший тайм боротьби з верхівковим короїдом. Бо у другій половині квітня цього року відбувся масовий виліт шкідника. В окремих соснових районах він носив загрозливий характер — чорні хмари гули так, що лякали людей. Наразі у волинських лісах зафіксовано близько 8 тисяч осередків короїда та інших шкідників, які вразили близько 3 тисяч гектарів. Тож навряд чи вдасться обробити такі площі за допомогою хімічних речовин, які використовують у боротьбі з короїдом — ін’єкція для одного дерева коштує кількасот гривень. За кордоном такий спосіб застосовують здебільшого у садово–парковій сфері. До речі, Волинь — єдина область, де складена перша оперативна база і створюють карту уражених ділянок. Висновки ґрунтуються на вивченні ситуації у 10 лісгоспах та у 50 лісництвах.
Часто критерієм, за яким звинувачують лісників у неправомірних санітарних рубках, є свіжий пеньок. Для наочності Василь Бородавка попросив зрізати одне дерево, яке виберуть самі журналісти. Сосна була ушкоджена короїдом — хвоя аж поруділа. Через кожні два метри стовбура було зрізано кільце. Зверху зріз був повністю синюшний через діяльність грибків, що поширюються одночасно з комахами. Ближче до середини синяви поменшало, а нижня половина дерева була чистою. Чистим був і пеньок. Тому якщо таку сосну зрізати і не бачити деревини, то можна подумати, що воно було цілком здорове.
Наразі науковці сподіваються тільки на матінку природу. Мовляв, якщо один вид посилено розмножується, то водночас активізуються його природні вороги і знову настає рівновага. І все ж зараз верхівковий короїд почувається пречудово. От якби зо два літа підряд були б мокрими, то розмноження комах пригальмувалося б.
— Найбільше лісів уражено на Житомирщині — в окремих лісгоспах до 20 відсотків. Навколо Києва також не буде сосняків. На Черкащині — аналогічна ситуація. Треба локалізувати і пригальмувати цей процес. Ми вже тепер радимося: якщо сосна гинутиме швидкими темпами, то якою породою її замінимо? Бо ж можемо дійти до російського варіанту, коли залишиться тільки просити людей рубати дрова безкоштовно. Нині звинувачують: «Лісники рубають!» Впевнений, що через три роки на транспарантах будуть інші лозунги: «Лісники нічого не роблять!» — сумно спрогнозував Василь Бородавка.
