24/07/2016
0Ниже две интересных статьи из газеты" Звягель" (Новоград-Волынский), связанные общей теме: одна совсем свежая (22.07), а другая от 27 мая текущего года. М.П.
Вирубка лісів: де закінчується регульований процес і починається безконтрольне господарювання?
Вирубка лісів проводиться чи не в кожному куточку світу. Але зі знищенням зелених насаджень гине безліч видів рослин і тварин, через що, з наукової точки зору, порушується екологічна рівновага. Адже ліс — це не тільки дерева. Це — злагоджена екосистема, заснована на взаємодії багатьох представників флори і фауни.
Екологи всього світу б’ють на сполох із приводу забруднення і знищення природи. Проте деревина вже давно стала товаром, який дорого коштує…
ЛІСОСМУГИ СТОГНУТЬ ВІД БЕНЗОПИЛ
Масова вирубка цінних порід деревини почалася ще з часів проголошення Україною своєї незалежності. Лісовози по сільських дорогах курсували день і ніч. Мчали у бік кордону…
І досі щемить серце за зрубаними віковими дубами в с. Іванівка (тепер Чижівка), «алея» яких пролягала від села і вглиб лісу. Ці старі дуби, яких не зачепили навіть гітлерівці у Другу світову війну, були окрасою місцевості. Там рясно росли білі гриби, дикорослі лікарські трави. Під крислатими кронами тих дубів знаходили прихисток грибники, відпочивали мешканці села, подорожуючі.
Тепер тих дубів немає. Певне, пішли на паркет або згоріли в камінах європейських аборигенів.
Та й не тільки Іванівка потерпіла — постраждало кожне село в районі.
Пригадую, минулого року до редакції «Звягеля» неодноразово телефонував немолодий мешканець району і повідомляв про масову вирубку соснової лісосмуги вздовж річки Смолка в селах Сусли-Стриєва.
Ми тоді виїжджали на місце інциденту. Лісоруби нас запевняли, що йде планова вирубка. Керівництва на місці не було. Зв’язалися з ним по телефону того ж дня і почули те ж саме. Однак «лісовий» начальник запевнив, що вони вже роботу завершують і через день-два звідти підуть.
Не пішли… Вирубування соснини продовжилося.
Років три тому почалася вирубка соснової лісосмуги біля с. Івашківка. Про це нам також повідомляли небайдужі мешканці того села. Коли ми приїхали на місце вирубки, то лісівники запевнили, що деревина хвора, тому її й пиляють.
Хтозна, може, і справді хвора… Хоча, поміж сухостоями, більша частина сосон стояла із зеленою хвоєю.
Минулого року, влітку, з тієї ж лісосмуги лісоруби «вичистили» ще добрячу площу соснини. На початку цього року — ще чималий клапоть. Так, дивись, через рік-два соснова лісосмуга в цьому районі зникне зовсім.
До речі, в березні минулого року («Звягель», №14, від 3 квітня 2015 р.) ми вже писали про знищення лип, кленів та дубів біля ставків у, так званому, урочищі «Генеральські дачі» (район «Смолка»). Господар тієї орендованої землі запевняв, що отримав цю землю під городи від Новоград-Волинської районної ради ще п’ять років тому. Однак, згідно зі статтями Кримінального кодексу України (статті ми тоді перелічували), вирубка кущів і дерев у таких місцевостях заборонена. За це настає кримінальна відповідальність. Та навряд чи хтось тоді поніс покарання за незаконну вирубку.
До речі, на місці вирізаних дерев у тому урочищі діяли ті ж лісоруби, котрі різали і продовжують різати івашківську соснову лісосмугу. Бо були ті ж люди, ті ж машини, і з тими ж номерами.
Певне, липи, клени і дуби біля ставків також були хворі…
ЯКИЙ ЛІС МОЖНА ВИРУБУВАТИ, А ЯКИЙ — НІ?
Для більш ширшого розуміння ситуації щодо вирубування лісів мусимо вдатися до декотрих спостережень, застережень, висновків екологів, а також висновків про доцільність і недоцільність вирубок.
Зникнення лісів уже привернуло до себе увагу вчених. Різні держави намагаються якось регулювати цей процес. Всі лісові масиви були розділені на декілька груп.
Заборонені до вирубки. Це ті ліси, які мають надзвичайно велике значення в забезпеченні екологічної рівноваги на Землі. Вони виконують водоохоронні або грунтово-охоронні функції (чи не є такими лісосмуги понад нашими річками?). Найчастіше ці ліси охороняються і належать до різних заповідників, національних парків і заказників. За вирубку дерев у такому лісі передбачена кримінальна відповідальність.
Ліси з обмеженою експлуатацією. Вони знаходяться в щільно заселених районах і теж виконують важливі функції. Хоча, це місця, де дозволена часткова вирубка лісу. Екологічна проблема виникла через те, що на цих територіях часто заготовляють деревину надміру. Крім дозволених вирубок, наприклад, із санітарною метою, знищують здорові цінні сорти дерев для продажу. Така незаконна вирубка лісу дуже поширена, часто вона проводиться незаконно. І хоча це вважається браконьєрством і карається великими штрафами або позбавленням волі, — масове знищення лісів з метою отримання прибутку все зростає.
ЯКІ Ж ІСНУЮТЬ ОФІЦІЙНІ ВИДИ ВИРУБКИ?
До таких відноситься, так звана, рубка головного користування. Забирається при цьому «стиглий ліс», цінні дерева, потрібні для промисловості та будівництва. Така рубка буває суцільною (яку можна проводити тільки в старому лісі), вибірковою і поступовою (коли фахівці визначають, які дерева можна рубати).
Рубка догляду за рослинами. У цьому випадку вирубують нестиглі деревця, що заважають зростанню цінних порід. Молоді рослини часто забирають у інших дерев поживні речовини і вологу.
Комплексна вирубка. Це коли якусь ділянку повністю звільняють від рослинності. Це може знадобитися при будівництві або прокладанні дороги, лінії електропередач або коли потрібно звільнити місце під пасовище чи сільгоспугіддя.
Санітарна рубка. Вона найменше завдає шкоди лісу. Навпаки — оздоровлює його. У цьому випадку вирубуються тільки хворі та пошкоджені рослини. Наприклад, постраждалі в результаті пожежі, зламані бурею або заражені грибком.
ЗБИТОК ВІД ВИРУБУВАННЯ ЛІСІВ
За підрахунками дослідників, вирубка лісу приносить світовій економіці збитків на суму до 5 трильйонів доларів на рік. В Україні збитки внаслідок вирубування лісів поки що не називають. Але вони також катастрофічні.
Хоча нещодавно Верховна Рада і прийняла закон про обмеження вивозу лісу-кругляка за кордон, проте його продовжують вивозити, знаходячи всілякі лазівки. Ось днями на західному кордоні були затримані вантажівки з кругляком, який намагалися нелегально вивезти за кордон. Ця деревина транспортувалася з кількох областей України, зокрема, з Житомирщини.
Про корупцію у лісовій галузі зізнався і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на передачі «Свобода слова» від 25 квітня цього року, зазначивши, що з цими проявами нещадно боротимуться.
За даними експертів, лісові масиви України на сьогодні катастрофічні, складають всього 13%. Для порівняння, у Польщі — 30%.
Один зі знайомих якось сказав мені, що в Інтернеті є карта вирубаних лісів у Новоград-Волинському районі. Автор цього матеріалу в соціальних мережах її не знайшов. Очевидно, «не натрапив» на потрібний сайт. Але, мабуть, не помилюся, що «залисин» тепер більше, ніж самого лісу.
Лісівники сьогодні вихваляються посадкою нових лісових насаджень (на місці зрізаних дерев). Та ось коли ці насадження виростуть?.. Якщо так і далі вирубуватимуться ліси, то два майбутніх покоління не знатимуть, що таке ліс. Хіба що, вивчатимуть його по книжках, як мамонтів і динозаврів. Але чи виживе людство без зелених насаджень? Навряд…
Варто зазначити, що там, де відбувалася рубка, лишається гола, неприваблива місцевість, майже позбавлена рослинності. Пеньки, плями кострищ і смуги голого грунту. Назва «вирубка» збереглася з тих часів, коли дерева валили сокирою, тепер — бензопилою. Після того, як дерево впало на землю, обрубуються сучки і спалюються. Голий стовбур майже одразу відвозять. А переміщують його до місця транспортування волоком, причепивши до трактора. Тому і залишається смуга голої землі з видертою рослинністю і знищеним підліском. Таким чином знищується молода поросль, яка могла б відродити ліс. На цьому місці повністю порушується екологічна рівновага і створюються інші умови для рослинності.
ЗАКОННО ЧИ НЕЗАКОННО ВИРУБУЮТЬСЯ ЛІСИ
Нині прокуратура чимало порушує справ щодо незаконних вирубок. До того ж, у багатьох районах за останні роки не прийнято жодної місцевої програми раціонального використання лісових ресурсів, їх відтворення та охорони, а існуючі програми так і залишаються «на папері» — без відповідного фінансування. Окрім того, не здійснюється і контроль за станом використання, відтворення та охорони лісових ресурсів спільно з відповідними уповноваженими органами.
Ми не бачимо на полосах місцевих ЗМІ (нехай би навіть коротких звітів) про стан лісів, їх вирубку, захворюваність. Які комісії дають дозвіл на вирубування дерев, їхні прізвища тощо? Оскільки земні надра, водоймища, зелені насадження є народним надбанням, то й повинні знати громадяни все про долю зелених насаджень. Принаймні, хоча б для того, аби уникнути кривотлумачень, недовіри до тих, хто керує процесом вирубки деревини.
Хоча, хто керує, — таємниць немає. Поцікавтеся про це у будь-якого селянина — і вам скажуть хто…
Звісно, зараз — нестабільна ситуація в країні, війна, корупція… Але впевнений, що не за горами той час, коли буде проведений повний і справжній аудит вирубаних лісів протягом останніх десятиліть. Впевнений, що це таки відбудеться. І хто якими б високими посадами і папірцями не прикривався, — з того або іншого обов’язково спитають…
ЗРІЗАНІ СОСНИ, ВІКОВІ ДУБИ ТА БЛУД НА ГАЛЯВИНІ
Вирубуються лісосмуги поблизу річок не тільки в Новоград-Волинському районі, а й у межах міста. Зокрема, поблизу мікрорайону «Дружба», про що також повідомляли редакцію.
Днями побували в тій місцевості. Зокрема, в Cуслах та Івашківці.
Про них і піде мова.
Івашківка… Соснова лісосмуга ще недосягла зрілого віку. Але, як ішлося вище, її почали шматувати ще декілька років тому через… «захворюваність». Я досить часто бував і буваю в тих місцях. Раніше їздив на риболовлю (коли ще Случ відносно була багата рибою). Тепер збираю там лікарські рослини. Маю ще й такий нахил. І щемить серце від побаченого.
Цього разу, насамперед, заїхали в цю місцевість. Пеньки… Пеньки… Потрощений від падіння зрізаних сосон молодий прилісок. Купи гілок. Мабуть, ніколи було спалювати. Головне, якнайшвидше і якнайбільше вивезти деревини. Поспішають. Та куди? І чи розуміють, що творять? І де, зрештою, вони планують далі жити? В Африці? В Китаї? Чи, може, на теренах північного сусіда?.. Але чи вистачить там для непроханих гостей кисню? Бо там також, якщо не горить, то ріжуть усе, що «погано» росте…
На черговій зрізаній ділянці техніка вже завбачливо проклала борозни, очевидно, для посадки нового лісу. А може, то лише імітація, і з часом на тому місці виростуть чиїсь хороми? А чого, на горбочку… Внизу кущаться шипшина, глід, груші-дички… Ще нижче — несе свої води тихоплинна Случ. Ідилія!
У сосновій лісосмузі, що тягнеться понад річкою Смолка в Суслах, нових вирубок ми не виявили. Проте минулорічні лісові залисини одразу впадають в очі. Вони позаростали малинником і різнотрав’ям. Ось так: дерева спиляли, вивезли, а далі — хоч потоп! Навіщо дбати про «лисі» ділянки?..
Наступна зупинка — соснова лісосмуга, що в районі «Дружба». Вже неподалік помічаємо нещодавно вирізану площу сосняку.
Бачимо бородатого місцевого жителя, котрий жене до річки корову. Цікавимося в нього:
— Ліс, мабуть, хворий був, що його спиляли?
— Хворі голови пиляли! Он уже й біля м’ясокомбінату сосни валять, бусурмани!
Ну що тут скажеш? Людям видніше.
Той же чоловік додає:
— Ви он підійдіть до виярку й понюхайте воду. Дихати немає чим.
— А хто що зливає?
— А я знаю… Може, автопарк. Звідти тече. А подивіться, які дуби лежать біля водокачки…
Їдемо до водокачки, що неподалік госпіталю. Зазираємо в ярок. Вода як вода. Щоправда, по краях канави бачимо піну, на дні — мул, вкритий глевким зеленим мохом. Може, оте, «що немає чим дихати», вже перетекло?
Неподалік від водокачки натрапляємо на два зрізані велетні-дуби. До болю стислося серце. Ще хлопчаками під кронами цих дубів грали «у войнушку», збирали жолуді, ховалися від дощу…
Посеред соснового лісу лежали найбільш грубезні стовбури. Не охопиш. Гілки вже обрізали, вивезли. Скоро, мабуть, і за дубами приїдуть.
Ну ось, добралися вже і до госпітальських дубів. Цікаво, хто дає дозволи на знищення вікових дубів в історичній зоні? Історики кажуть, що ці дуби садив ще граф Мєзєнцев.
Ближче до Случі лежать зрізані осокори.
Неподалік річки, на галявині серед соснини, увагу привертають залишки свіжих багать. Шість згарищ по колу. На кількох стовбурах сосон вирізані масивні цифри і якісь знаки. Старі і свіжі. На пеньку — презерватив. Поряд — «четки» з хрестиком. Мабуть, осквернені…
Очевидно, що якась секта тут молиться своїм богам, одночасно займаючись перелюбством.
У кожного — свій вітер у голові…
На цьому наша поїздка завершилася. Враження: сумно і безпорадно…
Микола МАРУСЯК
Фото Сергія ЩУРУКА
27.05.2016
http://www.zvyagel.com.ua/?p=12010
«Ліс рубаємо, бо він хворий», — запевняють у лісгоспі, або Не шукайте жолуді під гнилим дубом…
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Ліс у нашій кліматичній зоні хворіє ще з початку ХХІ століття, — констатують фахівці. Проте саме зараз, коли почали проводитися вирубки у міській зоні, про це активно заговорила громада. Як пояснюють лісівники, у селах люди значно більше пов’язані з лісом. Вони на власні очі бачать проблему, її масштаби. Тому поодинокі чи масові вирубки хоч і сприймаються болісно, проте — із розумінням, що це необхідна міра.
Натомість, коли лісівники були змушені провести санітарну зачистку в межах міських лісопаркових насаджень, громадські активісти забили на сполох (газета «Звягель» присвятила цій проблемі статтю «Вирубка лісів: де закінчується регульований процес і починається безконтрольне господарювання?», №22 (230) від 27 травня 2016 року).
З ініціативою розповісти громаді про те, в чому полягає корінь проблеми, до газети «Звягель» цими днями звернулося керівництво ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ». Головний лісничий підприємства Георгій Юзвінський пояснив ситуацію та відповів на наші запитання.
— Упродовж 2002-2008 років мало місце досить інтенсивне всихання дуба, — бере слово Георгій Арсентійович. — На щастя, чи то ліс адаптувався, чи позначилися інші сприятливі чинники, але масові проблеми з дубом припинилися. Зараз представник цієї породи також може раптово всохнути, але вже у допустимих межах.
Одразу ж, у 2008-2009 роках, виникли негаразди з ялиною та ясенем. Причому, якщо хвору ялину можна розпізнати візуально, то хворий ясен на вигляд може тривалий час виглядати нормально, а тоді раптово впасти… З’ясувалося, що в дерев відгниває коренева система через вплив опенька звичайного. Гриб просто поїдає кореневу систему.
А років чотири тому (на території Радомишльського, Малинського, інших районів області — ще раніше), восени, виникли проблеми ще й щодо сосни. Якщо проводити аналогії, то з деревом відбувається щось, на зразок, «закупорки вен», воно вражається судинним мікозом. Як наслідок, дерево стає вразливим до шкідників, які зрештою його «доконують».
До того ж, виникають проблеми і з березами. Але, якщо сосна, ялина «випадають» повільніше, то береза гине дуже швидко. Вимальовується невтішна перспектива, — підсумував Георгій Юзвінський.
— Яких заходів можна вжити у такій ситуації? Невже вирубка залишається єдиним можливим варіантом?
— Ми вимушені її застосовувати. Відповідно до лісівничих вимог, проводимо санітарно-оздоровчі заходи. Якщо на початковій стадії ще є доцільними вибіркові санітарні рубки, то, водночас, є моменти, коли це вже не діє. Коли ділянка лісових насаджень всихає поголовно, то залишається лише суцільна вирубка.
Тут важливу роль відіграє не лише екологічна, а господарська доцільність. Потрібно вчасно врятувати деревину, яка гине, гниє. Приміром, у сосни спочатку рудішає шапка, затим синіє деревина. Якщо вчасно виявити і зрізати таке дерево, то його стовбур ще можна використати для господарських потреб.
— Які масштаби процес вирубки охопив на сьогодні?
— Понад 80 ділянок загальною площею 35,2 га суцільної вирубки. Відзначу, що, порівняно із загальною площею лісових угідь, що належать нашому підприємству (30000 га), це становить незначний відсоток. У той же час інтенсивність захворюваності деревини припадає на третій квартал
— аж до жовтня. І вплинути по-іншому на цей процес ми ніяк не можемо. Щоб не розводити розсадники шкідників, вживаємо єдино можливий захід: локалізуємо, вчасно прибираємо хворі дерева, спалюємо рештки. Даруйте, але все це чимось схоже на рак: хвороба по лісу поширюється, як метастази. Перспектива, принаймні, в цьому році очікує невтішна…
— Якщо з такими ж проблемами зіткнулися лісівники не тільки нашого району й області, а й інших регіонів кліматичного поясу, то які рекомендації вам дають на державному рівні?
— Протягом усього періоду, який триває ця проблема, вітчизняні науковці направили нам шість звітів. Єдина рекомендація залишається незмінною — вирубка… Певні оздоровчі заходи можуть бути ефективними щодо одиноко стоячих дерев. А якщо на одному гектарі росте їх близько тисячі, то просто нереально вилікувати. Щоправда, у 2002 році нам вдалося подолати нашестя рудого соснового пильщика. Тоді на площі понад 4 тис. га його витравили. У 2004 році 400 га обробили й захистили від, так званих, п’ядунів, які «під нуль» об’їдали листя.
Але зараз ситуація інша. Позначаються зміни клімату. Із 2002 по 2009 роки тривав посушливий цикл. Рівень грунтових вод значно понизився. І дерева, що мають розташовану близько до поверхні кореневу систему, відчувають нестачу води, стають вразливими до шкідників.
Нам залишається проводити сівозміну. Чистими культурами звільнені ділянки намагаємося не засаджувати. Робимо мішані ліси, які проявляють більшу стійкість до несприятливих факторів.
Варто наголосити, що із вищезазначених 35,2 га суцільної вирубки 10 га ми перекинули у, так званий, ліміт головного користування. Іншими словами, є розрахована лісосіка на 10-річчя. Тобто, планова вирубка стиглого лісу. Тож, ми зараз першочергово вирубуємо хворі ділянки, натомість стиглі (планові), які можуть почекати, залишаємо на потім.
Найбільший резонанс нині викликали зрізання дерев у межах міста. Особливо — дубів. Але ж мало хто бачив, що ті дуби були «поточені». І під час буревію могли завдати непоправної шкоди.
Тож, ми — за те, щоб проблема висвітлювалася, але об’єктивно, щоб громада знала про реальний стан справ. Як кажуть, не шукайте жолуді під гнилим дубом…
Фото Сергія ЩУРУКА
