Ірина Мацепура: “Наше сьогодення… якесь таке як бій негрів в темну ніч”…

Дорогая Ирина Александровна… Простите, что публикую личное письмо… Оправдываю себя тем, что уверен , что Ваши оценки и мысли важны для страны, сектора и очень многих людей…Берегите себя… Я Ваш должник… С уважением и благодарностью, М.П.

Дорогий Михайло Юрійович,

з задоволенням послухала вашу бесіду з Даніїлом про наше сьогодення. Воно якесь таке як бій негрів в темну ніч: щось відбувається, доносяться крики, чути звук падаючих тіл, але при цьому нічого не відбувається.

1. Це реформа? Як було сказано в бесіді – якісь осколки знань людей з БРДО застосували для змін в галузі. По суті відбувається зміна організаційних способів адміністрування галузі через монополізацію. Ну, філії, надлісництва, тасування кадрів. Є якісь зміни? В галузі з’явилися флагмани? Ми почули одну цікаву фахову програмну промову? Реформа, яка відбувається без мети і завдань. 

2. Тему, що галузь стала заробляти більше, я б взагалі винесла окремим пунктом. Вдвоє скоротити рубки і на цьому підняти ціни – це спекуляція, а не бізнес.

З більшості деревообробки витягли всі прибутки і обігові кошти і представили це як досягнення і збільшення доходів лісового господарства. Я вже не раз писала на прикладі Закарпатської області. що тут за останні 3-4 роки вдвоє зменшилися обсяги рубок, зменшилася кількість зайнятих в лісовому господарстві, вдвоє зменшилася кількість зайнятих в переробці. Добре почувають себе ще підприємства, які тотально виготовляють готову продукцію. Хто має чорнову заготовку або інші напівфабрикати скоротилися, зупинилися або пішли в тінь. Немає структури, яка б зробила аналіз скільки ж недобрав бюджет за рахунок змін в суміжних галузях до лісового господарства.

3. Ціна на лісозаготівлю і перевід на підрядників має свої збочення. Звичайно Ліси україни обіцяли, що вони зараз всім покажуть технології і передові методи заготівлі. Але благими намірами дороги вимостились лиш в одному напрямку. Оскільки лісорубів більше не стало, договори уклали з тими підприємствами, що є, навантажили на них ведення лісового господарства. І також загонять в тінь, тут і гадати не прийдеться. Якщо ціна в договорі нижча за собіварість, буде необлікована праця і весь спектр лівизни. Якщо це не зрозуміло всім керівним структурам, значить або в долі, або зовсім нічого не розуміють.

4. Про мільярд дерев стільки сказано, але так старанно виконується, що додати нічого.

5. Про Закон України “Про ринок деревини”.  ДП ЛІси України не в стані налагодити торгівлю лісосировиною  (як і заготівлю) і віддають її на аутсорсинг біржам. Ну так, то так. Лиш проблема в тому, що біржа не самостійна у встановленні цін на продукцію. Ціни ростуть адміністративно, за грудень – січень вони піднімалися двічі. І до чого тут біржа? Благословляє доступ до ресурсу і забирає свою комісію? В проекті закону є спроба відсунути перекупників – створення  реєстру виробників. Може воно і добре. Коли є ажіотажний попит ця каста  має доступ до ресурсу і перепродажами ще наганяє ціну.

6. Зараз модно говорити, як росте деревообробка, яка статистика валютних надходжень. Так, але це більше заслуга флагманів галузі. Я не раз виступала з тезами про те, що нам потрібно аналізувати, що дає територіальним громадам розміщення на їх землях лісів. Це розвиток чи занепад? Як росте малий бізнес в прилеглих до лісів територіях? Немале скорочення кадрів в філіях Лісів України як вплинуло на місцеві бюджети? Погнавшись за фінансовими показниками, просто викинули всі інші проблеми. Виступаючи на комітеті з економічного розвитку Верховної Ради я сказала, що Верховна Рада буде приймати програми розвитку і підтримки гірських територій, але вже не буде кого підтримувати.