06/03/2025
0В Латвии есть закон, который в буквальном переводе звучит очень понятно: “Берег принадлежит всем” и означает полный запрет на приватизацию прибрежной полосы любых водоемов. Подобные нормы есть и в Украине, но здесь они не работают, так же как и запрет на приватизацию лесов и лесных земель.
По всей стране государственные леса и лесные земли в наиболее привлекательных местах у водоемов тают как шагреневая кожа. Однако, де-юре лесники абсолютно безвинны, так как решение о выделении земель принимают не они. Но так ли это? Почему-то подобного рода сделки всегда келейны и всегда среди их инициаторов маячит физиономия лесного начальника с обаятельной улыбкой “голубого воришки” (на заглавном фото – собирательный образ), а среди получателей земли обязательно присутствуют его друзья, начальники, покровители и , конечно, родственники, … Тоже самое касается и долгосрочного пользования , в том числе и для ведения охотничьего хозяйства…. Светлана уже собрала огромный фактический материал по этой проблеме… Давно пора его обобщить, если надо дополнить системным исследованием проблемы, а затем выйти с рекомендациями на законодательную власть и правоохранительные органы… Впрочем, очевидно, что нынешняя власть в этом абсолютно не заинтересована… Она занята тем, что за счет народного достояния формирует новое украинское панство представляющее собой иерархию слуг…М.П.
“Чи віддасть тепер Янков замість непоступливої Атаманюк 25 «золотих» державних лісогосподарських гектарів сокирянському Козаку вздовж Дністра під приватні дачі і туристичні бази?
Якраз за кілька днів до гучного скандалу з блискавичною відставкою вже екс першої заступниці голови Чернівецької ОВА Альони Атаманюк, під її головуванням в адміністрації засідала комісія з питань реалізації державних повноважень у галузі земельних відносин.
Комісія вчергове колегіально відмовила ДП «Ліси України» (генеральний директор Юрій Болоховець) в особі філії «Сокирянське лісове господарство» (директор Олександр Чебан) затвердити подану ними технічну документацію із землеустрою (див прикріплений файл) щодо поділу цілісного лісового масиву понад Дністром у 504,7 га.
Власником і розпорядником цих державних дністровських лісів виступає якраз ОВА. А їх постійним користувачем з початком війни (!!) стало єдине на всю країну столичне підприємство-монополіст «Ліси України».
З якої, питається, радості лісівники раптом вирішили ділити свої лісові угіддя?
Одним поділом і затвердженням земельної документації справа не вичерпувалася. І я про це докладно, з документами, писала майже за рік до війни.
ОВА Запаранюка мала в подальшому передати відбруньковану ділянку у 23,4 га на березі Дністра зі своєї державної власності вгадайте кому? Так, Сокирянській громаді.
Про це неодноразово, починаючи з 2021 року, просив своїх кишенькових лісівників голова громади Василь Козак (див. прикріплений файл), мотивуючи тим, що Сокирянська громада серед ще 33 громад має наміри увійти у великий туристичний проект на 4 області DNISTER CANYON і розвивати рекреаційно-туристичні послуги. І це справді був прекрасний проект.
До того ж зазначена ділянка якраз межує з вже приватними і комунальними землями на дністровому березі, щільно забудованому дачами і маєтками. Утворилася б така безперервна берегова смуга комунально-приватного партнерства на сокирянській ділянці Дністровського водосховища.
Щоправда Козаку ще треба було в кабміні змінити цільове призначення землі з лісогосподарського на рекреаційне. Але для Василя Васильовича, ми ж розуміємо, це питання техніки.
Аж тут вперлася Атаманюк. Постійно вимагаючи від Сокирянської філії Олександра Чебана і Подільського офісу Василя Гончара якихось правок в земельних документах. Мовляв, у відповідності до законів України.
Які, питається, закони в лісових угіддях Гончара!? Он в не менш туристично привабливому за сокирянські Ломаченці вижницькому селі Мигове 6 лісових державних гектарів взагалі опинилися у приватній власності без будь-яких погоджень від держави. Я про це недавно також детально писала. Ні Берегометська філія Романа Приказки, ні «Ліси України» Юрія Болоховця разом з Подільським офісом Василя Гончара втрати своїх лісових земель навіть не помітили і за крадіжку (доведено в судах Офісом генерального прокурора) державного майна за ринковою ціною у 30 млн грн відповідати не збираються. З них взагалі ніхто нічого не питає – ні прокурори, ні берегометські місцеві депутати, ні тим більше депутати обласні.
А тут у справі з Дністром — офіційні листи і документи! Від Атаманюк вимагали одного — погодити і забути!
Проте з квітня 2021 року багато у Дністрі спливло води. Проект DNISTER CANYON зупинений і навряд запрацює, принаймні найближчими роками. Тож з війною зникла офіційна причина передачі Козаку 23,4 га державних лісів.
Тим більше, що ще жодна громада області такого щедрого дарунку від лісівників і ОВА не отримувала. Навпаки, Василь Гончар руками буковинських філій зі скандалами видряпує зараз у громад кожну сотку з чагарниками і деревами.
Однак дозвіл на поділ лісового масиву у півтисячі гектарів лісівники Олександра Чебана все ж отримали — і процес пішов. Лісовий масив поділили. Ділянку вздовж берега для приватних туркомплексів виокремили.
В ОВА на земельній комісії розглянули, як годиться перед затвердженням, подану лісівниками документацію і з’ясували, що новостворена земельна ділянка порушує майнові інтереси сусідніх землевласників: з одного боку заходить на приватні сільгоспугіддя, а з другого — захоплює землі державного водного фонду, які перебувають в постійному користуванні Басейнового управління водними ресурсами (далі БУВР) нашої Чернівецької області. Від імені держави функції власника і розпорядника ними також покладені на обласні військові адміністрації.
Керівництво БУВРа пояснило, що не давало дозволу на таку експропріацію. І взагалі вся прибережна смуга на сто і більше метрів від плеса Дністра — це землі державного водного фонду. Яким чином вони опинилися в суцільній приватній капітальній забудові?
Атаманюк на свою голову почала вимагати провести інвентаризацію земель обласного БУВРа на Дністрі з усіма належними геодезичними замірами і винести в натуру земельні ділянки, щоб мати чітке розуміння, які з них державні, а які приватні.”
