02/03/2025
0Фотографія: AFP
Дехто побоюється, що герой ризикує стати трагічною фігурою
Новини із Вашингтона доходили до України в режимі реального часу. У всіх куточках країни — в офісах та окопах, кафе та на заводах — люди бачили, як президент Дональд Трамп та віце-президент Джей Ді Венс нападали на Володимира Зеленського, стверджуючи, що він був «неповажним». На передовій, серед артилерійських дуелей та вибухів, ті, хто міг, зверталися до програм для обміну повідомленнями, щоб висловити свій біль з приводу навмисного приниження свого президента. “Андрій”, офіцер секретного підрозділу, який має доступ до чатів, каже, що рейтинг Зеленського серед солдатів підвищився. «Я не пам’ятаю, коли востаннє хтось казав, що все закінчено, настав час збиратися. Навпаки, всі кажуть, що Санич [прізвисько Зеленського] молодець».
Проте катастрофа в Овальному кабінеті також викликала побоювання, що Америка тепер може припинити підтримку України, а також питання про те, чи зможе Європа колись компенсувати це. Серед приголомшеної еліти України дедалі частіше розгоряються суперечки про те, чи Зеленський, як і раніше, підходить людиною для керівництва країною. За словами одного колишнього дипломата, «кончина Зеленського тепер неминуча… тому що він незручно впертий і здебільшого його ненавидять і Трамп, і Путін. Їм обом потрібний хтось покірний в Україні».
Зеленський приземлився у Великій Британії і має зустрітися з прем’єр-міністром сером Кіром Стармером у другій половині дня 1 березня. Наступного дня обидва візьмуть участь у саміті з європейськими лідерами у Лондоні. Ці лідери виступили із публічними заявами на підтримку Зеленського. Але зустріч проллє світло на те, скільки довіри насправді залишилося у Зеленського і чи має Європа рішучість спробувати надати військову підтримку Україні без повної американської підтримки. Герой України ризикує стати трагічною фігурою.
У коридорах політичного Києва чиновники значною мірою приголомшені жорстокістю американського поводження з їхнім лідером. Ніколи не було особливих ілюзій щодо образи Трампа на Зеленського, коріння якого, ймовірно, лежить в імпічменті Трампа в 2019 році через його невдалу спробу чинити тиск на Зеленського, щоб той почав кримінальне розслідування стосовно Хантера Байдена, сина можливого наступника. Українці знали, що Зеленському треба було лобіювати Еммануеля Макрона, щоб хоча б досягти аудієнції в американського президента. Весь тиждень тривали напружені переговори щодо операції з видобутку корисних копалин в Україні — Трамп хотів отримати ці права як погашення вигаданого боргу у розмірі 500 мільярдів доларів, тоді як Зеленський хотів отримати гарантії безпеки в рамках будь-якої угоди. Але була надія, що у стосунках настала відлига.
Напередодні, на набагато гладкішому заході в Білому домі з сером Кіром, Трамп навіть заявив, що не пам’ятає, щоб називав українця «диктатором». Нарешті було узгоджено текст угоди з видобутку корисних копалин, який мав бути підписаний, та святковий обід у Білому домі. Але потім усе розвалилося, коли Венс і Зеленський почали суперечку у тому, як розпочалася війна Росії. Українець хотів, щоб його господарі зрозуміли, що в основі рішення Володимира Путіна про вторгнення лежить не загроза розширення НАТО, а реальність імперської експансії. Американці не хотіли це чути. Український лідер побачив у цьому навмисне невігластво; а американці інтерпретували його позицію як неприйнятну непокору.
Якщо метою Трампа та Венса було підірвати підтримку українського президента серед простих громадян, то це, схоже, мало неприємні наслідки принаймні зараз. Емоційна позиція Зеленського, можливо, була нерозумною, але вона торкнулася багатьох у країні, що страждає від війни. Навіть ті, хто історично виступав проти президента, відразу звернулися до соціальних мереж, щоб похвалити його за те, що він став на захист країни. Деякі українці навіть розпочали збирання коштів на ядерну бомбу. Україна не може виробити таку зброю, навіть якби захотіла: до потужностей, необхідних для збагачення, залишилося десять років. Але це не завадило банку досягти 22,75 млн. гривень ($550 000) протягом кількох годин.
Однак далеко не всі в еліті переконані у цьому. Один із бізнес-лідерів говорить про недовіру та шок від протистояння в Білому домі. Інше джерело, колишній дипломат, каже, що це не виявило переможців, окрім Путіна: «Справжнє питання зараз полягає в тому, як і коли саме вляжеться пил для виживання України як суверенної незалежної держави». Опозиційний депутат зізнається, що здивований реакцією багатьох колег у парламенті, де, за його словами, найбільше привітали поведінку президента. «Крім дурості та ганьби, найбільше мене шокує те, що розумні люди вихваляють президента і критикують тих, у кого вистачило сміливості назвати це катастрофою». Ця оцінка зміниться, щойно вщухнуть початкові емоції, додає він.
Серед українських чиновників, які розробляють стратегію подальших дій, ключове питання полягає у тому, чому це сталося? Невже вони потрапили в заздалегідь сплановану засідку, інсценізацію бою, яка б дала американцям привід кинути їх під автобус? Чи це був просто випадок того, що емоції, его та амбіції вийшли з-під контролю? Один із чиновників, знайомий з ходом переговорів, як і раніше сподівається, що угода може бути укладена, і ці двері, здавалося, були залишені відчиненими протягом кількох годин після фіаско в Білому домі американським держсекретарем Марко Рубіо. Проте незрозуміло, який вплив має Рубіо. І, за словами джерела, рецепт того, що тепер має статися, ґрунтується на тому, яка з двох теорій була вірною.
Теорія про засідку має під собою деякі підстави. Незабаром після того, як американці безцеремонно вигнали Зеленського та його команду з Білого дому, залишивши зелений салат, смажену курку з розмарином та крем-брюле молодшим співробітникам, помічники Трампа вийшли на екрани соціальних мереж та телеекранів у рамках добре спланованої кампанії. Вони натякнули на те, що Україна може розглянути питання пошуку нового переговорника, відображаючи давні російські наративи про те, що вперта воля Зеленського є перешкодою на шляху до миру. Сенатор Ліндсі Грем, колись рішучий прихильник української боротьби, стояв біля Білого дому, щоб сказати, що Зеленському треба «піти у відставку [або] змінитись».
Відхід Зеленського або його усунення іншими особами було б чревате під час війни і могло б вкинути країну в хаос. Опитування показують, що немає і близько більшості на підтримку виборів, що вимагало б скасування військового стану, у свою чергу, ускладнивши для України збереження мобілізації та єдності. Менш болючим способом викликати альтернативного лідера для переговорів могло б стати голосування за нового спікера парламенту, офіційно другого за значимістю політика в Україні. Згідно з цією теорією, вони могли б потім взаємодіяти з адміністрацією Трампа. Однак для цього буде потрібна згода Зеленського. Також далеко не зрозуміло, чи цього хоче українська громадськість.
Шок від п’ятничної катастрофи залишив більшу частину політичного Києва в приголомшеному мовчанні — і в страху, що критично важлива військова допомога та розвідувальна допомога від Америки можуть незабаром закінчитися, як повідомляється, натякнули деякі чиновники Білого дому. Ця загроза може бути частиною інформаційної кампанії щодо посилення тиску на Україну та Зеленського. Але це може й не статися. Останні кілька днів з’явилися повідомлення про те, що Піт Хегсет, міністр оборони, наказав кіберкомандуванню США згорнути свої операції проти Росії.
Один високопосадовець в Україні каже, що йому нічого не залишається, як засукати рукави та приготуватися до більш тривалої боротьби. Він каже, що в нього все ще є Європа та його власна винахідливість, на які можна покластися. Відповідь Європи досі була рішучою принаймні на словах; але тепер багато залежить від саміту в Лондоні 2 березня. Андрій, військовий офіцер, каже, що шлях уперед буде болючим, якщо Америка справді припинить військову підтримку. Але він стверджує, що на карту поставлено щось більше, що, мабуть, розумів Зеленський: «Якщо ми втратимо вантаж чи станеться якась затримка, це те, через що ми проходили багато разів. Але якщо ми втратимо самоповагу, це не те, що ви будь-коли зможете компенсувати або відновити».
