Світлана Ісаченко: чи не опинилися у приватній власності ще якісь земельні ділянки лісового господарства?

Офіс Генерального прокурора, встановивши в рамках розпочатого два роки тому кримінального провадження факт вибуття з державної у приватну власність кількох гектарів державних інвестиційно привабливих вижницьких лісів, повинен тепер пояснити роль в цій афері лісових керівників Буковини — Романа Приказки і Василя Гончара.

Головний лісівник Буковини Василь Гончар зобов’язаний накрити у Мигівському лісництві шикарну «поляну» депутатам Берегометської селищної ради з танцями і бубнами.

Адже вони своєю заявою в СБУ і прокуратуру забрали у своїх односельчан землю, щоб успішно віддати її в чужі руки керівникам столичного лісового монополіста ДП «Ліси України», який зараз стане приватним акціонерним товариством.

З матеріалів Вижницького районного суду у справі № 713/3224/24 виходить, що Гончар про ці земельні ділянки нічого не знав. Тож депутати допомогли виправити його помилку. Однак це ніяк не звільняє Василя Борисовича від відповідальності за фактично розкрадання лісів, за збереження яких він відповідає перед державою.

«Жаба» – то велика сила. Але ті, кого вона здушила, обов’язково запевнятимуть себе та усіх інших, що прагнуть винятково справедливості.

Бо чого це в мальовничому селі Мигове гірського Вижницького району, де кожна вільна ділянка — потенційний туристичний комплекс з немалими прибутками, майже 6 гектарів опинилися, бач, у приватній власності місцевих мешканців без відома і дозволу селищних депутатів? Ще й до всього прізвища тих новоспечених землевласників такі самі, як у деяких керівників Берегометської громади!

Депутати, інформуючи правоохоронні органи про таку несправедливість, просили лише накласти арешт на ніби випадково виявлені ними приватні ділянки «з метою недопущення подальшого руху» (хтось може пояснити, що означає ця дивна фраза?).

«Нас турбує ситуація, чому роздали землі лісового фонду? Є власники туристичного комплексу в Мигове, які мають першочергове право на приватизацію цих ділянок», – обурювався виданню «Шпальта» один з підписантів Василь Мудрак, не тільки демонструючи дивовижне незнання законів, але й розкриваючи істинну мету і подвійну мораль своєї боротьби ніби за земельну справедливість. Виходить так, що лісфонд приватизовувати не можна, але водночас власники «Мигове» мають на це, за словами пана Мудрака, першочергове право.

Василь Степанович довгий час був головою Мигівської сільської ради. А тому не міг не знати, що з цією землею усі ці роки відбувалося.

За словами ще одного підписанта-депутата Дмитра Клима, який очолює постійну земельну комісію Берегометської селищної ради, ділянки розбрату знаходяться на землях, наданих у довготривалу оренду на 49 років «засновникам лижної траси».

Що ж, тепер ці засновники разом з власниками відомого туркомплексу дуже подякують місцевим депутатам, які явно перемудрикували. Бо після їхніх заяв прокуратура мусить, окрім всього, встановити, яким чином землі, які здавна перебувають в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, раптом опинилися в оренді? Адже законодавство не називає оренду серед можливих правових форм користування землями лісогосподарського призначення державної власності, які держава надала у постійне користування спеціалізованому галузевому підприємству. Ведення лісового господарства в державних лісах не передбачає ніяких приватних лижних трас.

За заявою берегометських депутатів було відкрито кримінальне провадження №42023260000000061 від 24.02.2023. Під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора встановила, що земельні ділянки загальною площею у 6 га, які фігурують у заяві селищних депутатів, належать до земель лісогосподарського призначення Мигівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України».

Ніяк не здивуюся, що факт приналежності земель державі за власністю і лісівникам за правом користування, встановлений прокурорами аж з самого Офісу Генерального прокурора, не був відомий депутатам Берегометської селищної ради. Їх правовий нігілізм просто зашкалює.

Але яким чином про це міг не знати директор філії «Берегометське ЛГ» Роман Приказка і директор Подільського лісового офісу, головний лісівник Буковини Василь Гончар?!

Вони не знали чи вони свідомо сприяли мовчазною згодою вибуттю значного лісового масиву з державної у приватну власність?

Дати чітку відповідь на це питання зобов’язаний нинішній постійний користувач зазначеними землями — ДП «Ліси України» в особі його керівника Юрія Болоховця. Натомість листом від 09.07.2024 року №154860-24 Болоховець скромно поінформував Офіс Генерального прокурора, що, мовляв, філія «Берегометське лісомисливське господарство» не надавала згоди на вилучення спірних земельних ділянок зі складу земель лісогосподарського призначення.

Пан Болоховець замовчує, що керівництво філії буквально у себе під носом допустило до їх вилучення, а отже — напряму причетне до правопорушення і до обкрадання земельного активу державного галузевого підприємства.

Як видно з матеріалів слідства, якраз на початку лісової реформи земельні ділянки, що потрапили в поле зору правоохоронних органів завдяки пильності берегометських депутатів, були зареєстровані з цільовим призначенням – 01.03 «для ведення особистого селянського господарства», хоча належали до лісогосподарських земель. Це дало змогу проводити з ними подальші дії з вилученням у приватну власність.

Цього не бачили Гончар з Приказкою?!

Не бачили і не знали, що масив, де розташовані спірні земельні ділянки (квартали 21, 22, 25), за матеріалами лісовпорядкування ДП «Берегометське лісомисливське господарство» (планшет №3 лісовпорядкування 2020 року та планшет №4 лісовпорядкування 2020 року, складених Київською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання на основі матеріалів лісовпорядкування 2010 року) перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України» (за правонаступництвом від ДП «Берегометське лісомисливське господарство»)?!

Вижницький районний суд своїм рішенням від 13 лютого 2025 року у справі щодо мигівських земель лісогосподарського призначення задовільнив позов Генеральної прокуратури повернути ділянки з кадастровими номерами 7320585000:04:002:0069, 7320585000:04:002:0070, 7320585000:04:002:0075, 7320585000:04:002:0076 з приватної у державну власність, змінити їх цільове призначення у відповідності до їх фактичного використання за матеріалами лісовпорядкування, внести відповідні зміни в Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Залишилося дати належну правову оцінку ролі посадових осіб і керівників структурних підрозділів ДП «Ліси України» у розкраданні державних лісогосподарських земель. А саме — Подільського лісового офісу і філії «Берегометське лісове господарство».

А також з’ясувати, чи не опинилися у приватній власності ще якісь земельні ділянки лісового господарства Буковини і Північної Бессарабії за часів Василя Гончара?

Посилання на оприлюднений вчора повний текст рішення Вижницького районного суду у даній справі — у першому коментарі.