22/11/2008
0
Хто підпалив ізюмські ліси? Цього досі не з’ясували правоохоронці Харківщини, хоча після наймасштабнішої лісової пожежі 2008 року минуло вже понад 3 місяці. Тоді вогонь знищив 1300 гектарів цінного лісу. Сума збитків лісгоспу перевищила 50 мільйонів гривень. Спецрепортаж "Часу новин".
Це нагадувало справжні бойові дії. По один бік фронту – люди, по інший – вогняна стихія. Спочатку вогонь брав гору, захопивши сотні гектарів лісу. У МНС кажуть: операція з порятунку ізюмського лісгоспу стала найскладнішою та найдорожчою за історію регіону. Лише польоти пожежної авіації обійшлися у 300 тисяч гривень.
Олександр Волобуєв, заступник начальника ГУ МНС України в Харківській обл.:"Отсутствие техники, отсутствие проездов, отсутствие мест забора воды в лесу. Приходилось находить большие емкости и привозить воду за 5-10 километров и днем, и ночью".
Рятувальники ще не наспіли на допомогу, а зі стихією уже змагалися лісники та місцеві мешканці. До села Червоний Шахтар вогонь підібрався на відстань менше кілометра. 79-річна Наталя Нарожна очолила рух опору. Колишня працівниця лісгоспу скликала добровольців обкопувати узлісся й перша подала приклад. Навіть ногу обпекла.
Наталія Нарожна, мешканка с. Червоний Шахтар: "Я уже й заморилася, а тоді хлопці-хуторяни: "Бабушка, дайте нам лопату!" Я дала їм лопату, а сама вєткі виламала і давай тушить. А воно ж вроді потухло, а сухо – і обратно начинає. А потом верховий став. І Василь каже: "Давайте тікать!"
Пожежу ліквідували за два тижні. Розслідування її причин триває досі, помітних результатів немає. У селі та в лісництвах ніхто не має сумнівів: то був чийсь злий умисел.
Наталя Нарожна, мешканка с. Червоний Шахтар: "Тільки підпал. Тому що від бутилки ніяк не загориться. Тільки підпал. І, главноє ж, воно не в одному місці. То тут, то аж за дачами, а то аж у Завгородньому зразу".
Віктор Пономаренко, лісничий Придонецького лісництва: "Нам просто не під силу було все це зупинити і знайти зловмисника, чи піромана, чи душевнохвору людину ми просто не змогли".
Так нині виглядають постраждалі квартали лісу. Почорнілі сосни спилюють. А ґрунт, що на метр і глибше вкритий попелом, переорюють. Підгоріла деревина придатна для використання на будівництві чи у промисловості. Коли камера вимкнена, лісники діляться своєю версією підпалу. Мовляв, комусь знадобилася дешева деревина у великих обсягах. Утім, більша частина штабелів, готових до відвантаження, все ще залишається на згарищі.
Віктор Пономаренко, лісничий Придонецького лісництва: "Вони перезимують, але ж втратять свою якість повністю. Так що задача стоїть реалізувати цю деревину. В зв’язку з кризою, підприємства, які споживали нашу деревину, закриваються, зупиняються. І проблеми є великі зі збутом деревини".
Однорічні паростки сосни у питомнику на подвір’ї лісництва видаються іграшковими. Та їх уже сьогодні можна було б пересаджувати на згарище, каже Віктор Пономаренко. Підвела погода. Осінь, як і літо, в Ізюмському районі були засушливими. Пересадять весною, запевняє лісничий. Але щоб із саджанців виріс такий же красивий ліс, як до пожежі, знадобиться років 50-60.
ЗАВАНТАЖИТИ ВІДЕОСЮЖЕТ (10.4Мб)
