20/02/2025
0Фото: Саша Маслов
Президент США назвав президента України “диктатором”
За три роки Україна пережила те, що колись було немислиме: повітряний та наземний напад на її столицю; кривава війна на виснаження; ракети; безпілотники; плануючі бомби; страти без суду та слідства. Тепер відкрився новий фронт, цього разу несподівано із Заходу. Нахабні загравання Дональда Трампа з Росією приголомшили президента України Володимира Зеленського. І він почав показувати свій гнів. У вівторок, 18 лютого, Зеленський скасував давно заплановану поїздку до Саудівської Аравії, заявивши, що не хоче асоціюватися з переговорами, які проходили там без нього: «Нас не запросили… Це було сюрпризом для нас, я думаю, і для багатьох інших теж». 19 лютого пан Трамп відповів тим самим, назвавши пана Зеленського «диктатором».
Рішення Трампа вести переговори з Володимиром Путіним та його явне бажання реабілітувати Кремль шокували політичний клас Києва. Але зараз мало хто по-справжньому здивований. «Наш психічний стан був не дуже добрим того дня, коли ми почули цю новину, — каже високопоставлений депутат від партії Зеленського, — але ми очікували цього». Ні для кого не було секретом, що представники України виявляли, що двері у Вашингтоні зачинилися. “Ми зрозуміли, до якого рівня російські наративи вкоренилися в Америці”. Опозиційний депутат описує почуття «поганого передчуття» у парламенті, оскільки депутати готуються до перспективи того, що їм, можливо, доведеться голосувати за принизливу угоду про припинення вогню.
Навіть якщо Україна вийде з війни, країна має боротися за виживання. Люди, політики та солдати виснажені. Сотні тисяч убитих та поранених. Мільйони покинули країну. Можливо, третина з 4,3 млн українців, які втекли до Європи, молодша за 18 років; Багато хто з них ніколи не повернуться. Угода без довгострокової безпеки підштовхне ще більше батьків до відправлення своїх дітей за кордон, що посилить і так яскраво виражене демографічне неблагополуччя України. «Потрібен мир», — каже український високопосадовець. «Нам потрібний мир. Питання в тому, щоб мир, який не доб’є нас одночасно.
Сім’ї із синами-підлітками стикаються з особливо складним вибором. Або вони відправляють своїх хлопчиків до Європи, поки закон ще дозволяє їм це, або вони дозволяють їм залишитися та ризикнути всім. Сергій Василюк, колишній солдат, стикається з такою дилемою. Спочатку вони з дружиною погодилися, що їхній 17-річний син Андрій має виїхати. Але його син наполягав, що не бачить свого майбутнього десь і що він піде в армію, як тільки зможе це зробити за законом. Його мати, як і раніше, рішуче проти. Сергій, який бачить свого сина у широко розкритих очах новобранців, яких він вів на початку війни, неохоче погоджується на його підтримку. “Якщо не буде таких дітей, як він, не буде нікого”, – каже він.
Незважаючи на всю плутанину, досі немає нічого, що нагадувало б угоду — поки що. Але поки що багато що розвивається за найгіршим для України сценарієм. Багато хто з її еліти побоюється, що риторика, яка походить від команди Трампа, повторює російську пастку: заклики до припинення вогню без гарантій безпеки та негайних виборів, які можуть підірвати українську єдність. “Схоже, що Трамп хоче позбутися Зеленського, якого він ніколи не любив і якого вважає складним”, – каже колишній дипломат. «Йдеться не про вибори, а про звільнення від Зеленського».
Швидкість Трампа, ймовірно, призведе не так до швидкого миру, як до неприйнятної пропозиції Україні. У цьому випадку Зеленському доведеться затягнути процес, а в цьому проміжку – вести переговори. На відміну від Трампа український президент не розкрив свої червоні лінії. Готовність сісти за стіл переговорів із «вбивцею» (під яким він мав на увазі Путіна) є достатнім компромісом, заявив він минулого тижня. Але Зеленський уже дав зрозуміти, що не погодиться на припинення вогню без гарантій безпеки або будь-яку угоду, укладену за його спиною. Високопосадовець каже, що малоймовірно, що Україна колись офіційно визнає втрачені території в рамках угоди, але визнає, що членство в НАТО сприймається як віддалена перспектива. За його словами, Україна може погодитися на продовження зв’язків із західними арміями, відсутність серйозної демілітаризації, безперервний потік зброї та грошей, а також іноземні миротворчі сили. Розмір цієї сили має менше значення, ніж факт її присутності. «Щойно вони виявляться тут, ми вважаємо, що їм буде важко піти».
Теоретично Україна могла б продовжувати боротися всупереч угоді Трампа. Насправді її становище згодом погіршиться. Війна жорстока для обох сторін, але ще жорстокіша для бідних і нечисленних українців. Українська армія продемонструвала велику майстерність на рівні своїх підрозділів. Але є серйозні проблеми на оперативному рівні та помітна відсутність стратегічного планування. У бригадах на передовій закінчуються люди, деякі з них скоротилися менш ніж до третини від своєї звичайної чисельності. Тим часом у пана Трампа є багато важелів, які він може використати, щоб досягти рішення. Він може, і, швидше за все, так і зробить — скоротити чи припинити військову допомогу. Він може у односторонньому порядку зняти санкції з Росії. Він може скоротити іншу життєво важливу підтримку, таку як цілевказівка в реальному часі і Starlink, основу зв’язку на полі бою України. Існують нові обхідні шляхи, але відключення цих систем зашкодить. Як каже один високопоставлений американський чиновник: «Якщо Зеленський зможе мобілізувати 18- та 20-річних чоловіків, можливо, варто боротися. Якщо він не може, він має прийняти найкращу можливу угоду».
Оскільки Європа відсторонена від укладання угод паном Трампом, багато що тепер залежить від пана Зеленського та його волі до боротьби. У нього є вагомі причини протистояти жорстким вимогам: від цього залежить його робота та його місце в історії. Але протистояти американському лідеру, який процвітає у використанні ворогів для самовизначення, буде небезпечно і психологічно складно. Інсайдери побоюються, що пан Зеленський відступає в дедалі вужче коло — саме в той час, коли йому потрібна найширша підтримка. «Немає нікого, хто готовий сказати йому «ні», — скаржиться один із них, — «і він робить помилки». Чимало українців явно розчаровані своїм військовим лідером. Внутрішнє опитування, надане The Economist, показує, що хоча пан Зеленський залишається найпопулярнішим нинішнім політиком України, він програє майбутні вибори з різницею в 30% проти 65% Валерію Залужному, своєму колишньому генералу, який ще не прийшов у політику. У січні опитування громадської думки показало, що рівень довіри до пана Зеленського впав до 52%, що є найнижчим показником за всю війну, що значно нижче 90%, які довіряли йому на початку вторгнення, хоч і значно вище за 4%, про які пан Трамп говорив 18 лютого.
Якщо все це здається небезпечним, то це не найгірший сценарій. Справжній український жах виникне у тому випадку, якщо Трамп повністю реалізовуватиме кремлівський план: припинення вогню без ефективних гарантій безпеки; вибори, які призводять до політичного паралічу, слабкого президентства, роздробленого парламенту; потім демобілізація, масова еміграція та початок внутрішньої дезінтеграції. Єдність, виявлена українцями у перші дні війни, залишиться у далекому спогаді. “Це далеко не неймовірний сценарій”, – визнає один із чиновників. «Пам’ятайте, що в країні мільйони одиниць зброї. Ви навіть можете купити трофейний російський танк на передовій за 100 000 гривень [2400 доларів]».
Є мало ознак того, що Путін відмовився від своєї мети розтрощити українську державу. Дивлячись на свого 17-річного сина, Сергій Василюк передбачає, що Україна залишатиметься у стані війни «принаймні доти, доки цей ублюдок [Путін] дихатиме». Але, за його словами, він також вважає, що по-справжньому критичний момент для його країни пройшов у перші кілька днів війни, коли його покоління зупинило колони російських танків біля дверей Києва. Тепер естафета передається поколінню його хлопчика. 3 червня Андрію виповниться 18 років. Молодший Василюк планує цього дня зробити дві речі: вступити на заочний економічний факультет та записатися до одного з елітних штурмових підрозділів України всупереч своїй матері. “Навіть якщо війна закінчиться, навіть якщо буде досягнуто припинення вогню, нам знадобиться найсильніша армія, щоб вона ніколи не почалася”, – говорить він.
